Рішення № 86495664, 21.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4117/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №6

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Вінтонович С.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Баган К.Ю. (Ордер серії ЧК №127865 від 31.07.2019р.)

Від відповідача: представник Головного управління ДФС в Одеській області Пояркова К.М. - за довіреністю від 21.02.2019р. №123/9/15-32-10-05-37.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області звільнити його від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім`ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; 6) пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; 7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; 8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред`явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; 9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом - за період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., та списати недоїмку, як суму безнадійного податкового боргу, що виникла у ОСОБА_1 за період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що положеннями чинного законодавства України передбачено особливі умови щодо виконання платниками, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція, зобов`язань зі сплати єдиного внеску. Зокрема, на думку позивача, ФОП ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., оскільки у вказаний період позивач, як платник єдиного внеску, перебував на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, яку розташовано на території проведення антитерористичної операції.

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 01.08.2019р. вхід.№27590/19), наголошуючи, зокрема, на тому, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VІІ внесено зміни лише до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ від 02.09.2014р., при цьому, такі зміни відсутні у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р., оскільки положення підпункту 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» після набрання ними чинності стали невід`ємною складовою Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а сам підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» вичерпав свою функцію. Також, відповідач стверджує, що для визнання податкового боргу (зокрема, з єдиного податку) безнадійним, та його списання обов`язковою є наявність відповідного сертифікату саме Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили та їх вплив на фінансово-господарську діяльність конкретного суб`єкта господарювання, оформленого з урахуванням вимог ДФС. Відсутність такого сертифікату унеможливлює списання податкового боргу заявників з єдиного податку.

Ухвалою суду від 15.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/4117/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2019р. закрито підготовче провадження по справі №420/4117/19, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.10.2019р. провадження у справі №420/4117/19 зупинено відповідно до п.1 ч.2 ст.236 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2019р., у зв`язку з усуненням обставин, котрі слугували підставою для зупинення провадження у справі №420/4117/19, провадження у справі поновлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області із заявою від 21.08.2019р. щодо звільнення його від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., оскільки з 14.04.2014р. він знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014.

Не отримавши від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області відповіді на вищеозначену заяву від 21.08.2019р., позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з Листом від 13.12.2018р. №22401/Є/15-32 про звільнення від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування для фізичної особи-підприємця, що перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за результатами розгляду якого ГУ ДФС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 надіслано Лист-відповідь від 11.01.2019р. №356/Є/15-32-51-07-06, яким адресата повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VІІ внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014року №1669-VІІ, зокрема, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в якому скасовано норму, зазначену в пункті 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. щодо звільнення від виконання обов`язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р., платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Не погодившись з означеною відповідь, викладеною в Листі ГУ ДФС в Одеській області від 11.01.2019р. №356/Є/15-32-51-07-06, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області звільнити його від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім`ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; 6) пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; 7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; 8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред`явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; 9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом - за період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., та списати недоїмку, як суму безнадійного податкового боргу, що виникла у ОСОБА_1 за період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 12.02.2013р. проведено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за НОМЕР_2, (місце проживання: АДРЕСА_1 ), що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №830365.

Судом з`ясовано, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на обліку як платник податків перебував в ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області ДПС.

14.04.2014р. виконуючим обов`язки Президента України, Головою Верховної Ради України Турчиновим О. прийнято Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», пунктом 1 якого уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

У зв`язку з чим, та з огляду на проведення антитерористичної операції, позивач - ФОП ОСОБА_1 змінив місце проживання з АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною у матеріалах справи Заявою ФОП ОСОБА_1 від 21.08.2018р.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII, за приписами статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014року, та №1275-р від 02.12.2015р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до переліку яких також включено м.Донецьк.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014року №1053" від 05.11.2014р. №1079-р було зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р.

У подальшому, на виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження від 02.12.2015р. №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких Розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Відповідно до Додатку до Розпорядження №1275-р від 02.12.2015р. до зазначених населених пунктів, зокрема, належить місто Донецьк Донецької області.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що протягом спірного періоду позивач - ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність в м.Донецьк, яке відповідно до вищеозначених Розпоряджень Кабінету Міністрів України належить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Як встановлено судом, та зазначено вище Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області із заявою від 21.08.2019р. щодо звільнення його від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., оскільки з 14.04.2014р. він знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014.

Не отримавши від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області відповіді на вищеозначену заяву від 21.08.2019р., позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з Листом від 13.12.2018р. №22401/Є/15-32 про звільнення від виконання обов`язків щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування для фізичної особи-підприємця, що перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, за результатами розгляду якого ГУ ДФС в Одеській області на адресу ОСОБА_1 надіслано Лист-відповідь від 11.01.2019р. №356/Є/15-32-51-07-06, яким адресата повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VІІ внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014року №1669-VІІ, зокрема, виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в якому скасовано норму, зазначену в пункті 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р. щодо звільнення від виконання обов`язків, передбачених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010р., платників єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до частини 2 статті 2 якого виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачено статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до частини 8 якої платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015року - 10 відсотків).

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII від 02 вересня 2014року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначено, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 наступного змісту: «платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, надаючи правову оцінку обставинам даної справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення, та притягнення до відповідальності за порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З огляду на дію абзацу 3 пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Отже, позивач - ФОП ОСОБА_1 звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції.

Між тим, суд вважає за доцільне наголосити, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язок платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а лише надає, на період проведення антитерористичної операції, можливість не виконувати його у встановлені строки (своєчасно), та в повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у Постановах від 13.06.2018р. по справі №805/1183/15-а, від 16.04.2019р. по справі №812/5/17.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 щодо зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області списати недоїмку, як суму безнадійного податкового боргу, яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р. на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.

При цьому, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги ФОП ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління ДФС в Одеській області звільнити його від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім`ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; 6) пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; 7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; 8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред`явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; 9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом - за період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р., оскільки спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та позивача може бути звільнено від сплати єдиного внеску лише за умови дотримання відповідної процедури, а саме надання документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, котрим, зокрема, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Означена правова позиція наведене Верховним Судом у Постановах від 10.05.2018р. по справі №826/27323/15, від 23 жовтня 2018року по справі №№805/1596/17-а.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що з урахуванням положень абзацу 3 пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для часткового задоволення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню частково, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області списати недоїмку, як суму безнадійного податкового боргу, яка виникла під час перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у період з 14.04.2014р. по 31.12.2017р. на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась антитерористична операція.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 768(сімсот шістдесят вісім)грн. 40коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано судом « 21» грудня 2019року.

Суддя Харченко Ю.В.

.