Рішення № 86495623, 21.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4462/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Бородатий В.М., Голосов Ю.В.,

Від відповідача: Негара Р.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської обласної державної адміністрації (просп. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032; код ЄДРПОУ 00022585), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. голови Одеської ОДА №605/А-2019 від 17.05.2019 року «Про підготовку та проведення земельних торгів у формі аукціону» в частині включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, земельної ділянки кадастровий номер 5124383200:01:005:0075, площею 41,998 га, за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту);

визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації, що полягає у нерозгляді заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.06.2019 року про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5124383200:01:005:0075, площею 41,998 га, за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту);

зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію розглянути заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.06.2019 року про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5124383200:01:005:0075, площею 41,998 га, за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 21.08.2019 року.

У судовому засіданні 21.08.2019 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні для надання можливості представнику відповідача висловити письмово позицію щодо заявленого клопотання про витребування доказів. Судове засідання призначено на 04.09.2019 року.

22.08.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 04.09.2019 року усною ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 18.09.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року залучено до участі у справі третю особу ОСОБА_2 та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.10.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року визнано необґрунтованим заявлений судді Аракелян М.М. відвід та передано справу для вирішення питання про відвід судді, в подальшому ухвалою від 09.10.2019р. відмовлено у задоволенні заяви про відвід.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року призначено підготовче засідання на 04.11.2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.11.2019 року.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 04.12.2019 року.

Судове засідання, призначене на 04.12.2019 року, відкладено за клопотанням позивача у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання його представника на 16.12.2019 року.

В обґрунтування вимог позову позивач вказує, що на підставі наявного у нього дозволу на спеціальне водокористування він користується Полянецьким ставком №1, що розташований на земельній ділянці 5124383200:01:005:0075. З метою отримання права оренди на вказану земельну ділянку позивач звернувся із відповідною заявою до Одеської ОДА, однак отримав відповідь про неможливість задоволення клопотання, оскільки 17.05.2019 року земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами. Позивач вважає вказані дії відповідача неправомірними, а розпорядження, яким земельну ділянку за кадастровим номером 5124383200:01:005:0075 віднесено до переліку виставлених на аукціон, протиправним. Позиція позивача ґрунтується на тому, що:

по-перше, лист від 08.07.2019 року, яким відмовлено позивачу у задоволенні клопотання, містить посилання на те, що аналогічна заява вже була розглянута Одеською ОДА, про що було надано вмотивовану відповідь. Однак вказане посилання не відповідає дійсності, адже попереднє звернення позивача стосувалось передачі йому в оренду водного об`єкту, тоді як останнє звернення стосується передачі йому в оренду земельної ділянки;

по-друге, на підставі п.2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України у позивача у зв`язку із наявністю дозволу на здійснення спеціального водокористування виникає безумовне право на отримання в оренду земельної ділянки, на якій перебуває Полянецький ставок №1;

по-третє, наявність у позивача дозволу на розробку проекту землеустрою виключає можливість включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які реалізуються на конкурсних засадах на підставі п.2 ч.2 ст.143 ЗК України.

22.08.2019 року за вх.№30059/19 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Одеська ОДА проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі, аргументуючи це тим, що:

по-перше, обидва звернення позивача (від 07.03.2019 року та від 26.06.2019 року) стосувались передачі водного об`єкта на праві оренди позивачу, проте останнє звернення містило також прохання надати земельну ділянку на праві оренди. З огляду на це, в частині вже розглянутих вимог відповідач посилався на надану відповідь, а в частині надання позивачу на праві оренди земельної ділянки Одеська ОДА повідомила, що це не вбачається можливим через внесення земельної ділянки до переліку для аукціону. Тобто, відповідь Одеською ОДА була надана повна та обґрунтована;

по-друге, наявне у позивача право на спеціальне водокористування жодним чином не надає переваг позивачу у процедурі отримання прав на земельну ділянку, на якій розташований водний об`єкт. Також таке право не обмежує власника земельної ділянки у його праві розпоряджатися об`єктом своєї власності.

У судовому засіданні сторони підтримали позиції, викладені у заявах по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, оцінивши наявні у суду докази, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, основним видом діяльності якого є: Код КВЕД 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у плашки (а.с.11).

Позивач на підставі дозволу на спецводокористування №УКР 4141-А/Оде від 01.12.2016 року здійснює користування водним об`єктом Полянецький ставок №1 (басейн р. Гидзилів Яр) (а.с.12-13).

07.03.2019 року позивач направив до Одеської обласної державної адміністрації звернення, яке було зареєстровано 11.03.2019 №Б-6881-взп-06, в якому просив надати в оренду з метою риборозведення Полянецький ставок № 1, розташований за межами с. Островка Полянецької сільської ради Савранського району Одеської області, басейн р. Гридзилів Яр (кадастровий номер земельної ділянки 5124383200:01:005:0075) площею 41,998 га (а.с.14).

Листом від 04.04.2019 №Б-6881-взп-09-480 Одеська обласна державна адміністрація повідомила, що відповідно до частини другої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійсняється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Також позивачу було повідомлено, що обласною державною адміністрацією вживаться заходи щодо проведення земельних торгів з продажу права оренди на зазначену земельну ділянку (а.с.15).

17.05.2019 Одеською обласною державною адміністрацією було видано розпорядження №605/А-2019 «Про підготовку та проведення земельних торгів у формі аукціону», яким визначено перелік земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, де, зокрема, Лотом № 2, відповідно до пункту 1 цього розпорядження, є земельна ділянка площею 41,9980 га (кадастровий номер 5124383200:01:005:0075) (а.с.18).

26.06.2019 позивач звернувся до Одеської обласної державної адміністрації із заявою, яка була зареєстрована за № Б-22363-взп-03, в якій просив передати йому в оренду Полянецький ставок № 1 разом із земельною ділянкою кадастровий номер 5124383200:01:005:0075, площею 41,998 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту) (а.с.16).

Листом від 08.07.2019 № Б-22363-взп-03-951 обласна державна адміністрація, розглянувши заяву від 26.06.2019, повідомила, що листом від 04.04.2019 № Б-6881-взп-09-480 обласна державна адміністрація вже надавала відповідь заявнику (позивачу по справі) з порушеного питання. Також повідомлено, що розпорядженням обласної державної адміністрації від 17.05.2019 № 605/А-2019 земельну ділянку площею 41,9980 га (кадастровий номер 5124383200:01:005:0075) цільове призначення - для рибогосподарських потреб (землі водного фонду) за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту) включено до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

Зверталась увага позивача на зміст частини третьої статті 136 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів (а.с.17).

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, вимагаючи фактично відміни процедури торгів щодо оренди спірної земельної ділянки та вирішення питання, порушеного у його заяві від 26.06.2019р.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно ст.46 Водного кодексу України (далі – ВК України) водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

У відповідності до ч.1-2 ст.48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно ч.1 ст.49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

У відповідності до ч.1-2, 4 ст.59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно ч.1-3 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст.127 ЗК України встановлено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Стаття 134 ЗК України передбачає, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Позивачем фактично заявлено окремі позовні вимоги, щодо яких судом має бути проведена оцінка фактичних обставин справи, а саме:

1. щодо надання відповіді на його заяву відповідачем;

2. щодо правомірності розпорядження.

Суд зазначає, що бездіяльність – певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї обов`язків і згідно з законодавством України.

Оцінка бездіяльності в контексті ч.2 ст.2 КАС України здійснюється судом з урахуванням того, чи вчинені суб`єктом владних повноважень дії, які повинні бути вчиненні з урахуванням конкретних обставин; чи допущено бездіяльність у зв`язку із пропуском строку, коли відповідна дія мала бути вчинена; чи є бездіяльність обґрунтованою та спричиненою об`єктивними обставинами.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Одеської ОДА, при цьому надає оцінку змісту відповіді від 08.07.2019 року на подану ним заяву, фактично констатуючи те, що бездіяльності щодо розгляду його заяви відповідачем не допущено.

Визнання бездіяльності протиправною (рівно як і зобов`язання вчинити дії) є актуальним способом захисту порушених прав лише у разі дійсного допущення бездіяльності. Натомість, у межах даної справи судом встановлено, що відповідь Одеською ОДА була надана, а позивача не влаштовує її зміст.

В цьому контексті заявлені позовні вимоги свідчать про помилкове уявлення позивача щодо заяви від 26.06.2019 року як нерозглянутої, хоча фактичний її розгляд відбувся.

При цьому, суд оцінює надану Одеською ОСОБА_3 відповідь від 08.07.2019 року №Б-22363-взп-03-951 як таку, що надана у встановлений строк, обґрунтовану та повну. Заява позивача містила прохання щодо надання йому в оренду земельної ділянки саме на підставі п.2 ч.1 ст.123 ЗК України, на що у відповіді міститься відображення фактичних обставин, які унеможливлюють задоволення заяви (абзац 2 – факт прийняття розпорядження 17.05.2019 року), а також законодавче закріплення таких обставин (абзац 3 – цитування ч.3 ст.136 ЗК України).

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Одеської обласної державної адміністрації, що полягає у нерозгляді заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26.06.2019 року про передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5124383200:01:005:0075, площею 41,998 га, за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту) та, відповідно, зобов`язання розглянути таку заяву, адже в цих правовідносинах не убачається порушення прав позивача.

Щодо правомірності прийнятого розпорядження в.о. голови Одеської ОДА №605/А-2019 від 17.05.2019 року «Про підготовку та проведення земельних торгів у формі аукціону» в частині включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, земельної ділянки кадастровий номер 5124383200:01:005:0075, площею 41,998 га, за адресою: Одеська область, Савранський район, на території Полянецької сільської ради (за межами населеного пункту) суд зазначає наступне.

Доводи позивача ґрунтуються на неможливості продажу прав на земельну ділянку на конкурентних засадах у разі використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, оскільки він вважає, що наявність у нього дозволу на спеціальне водокористування автоматично надає йому безумовне право на отримання земельної ділянки під ставком в оренду переважно стосовно будь-яких інших осіб.

Відповідач із вказаним не погоджується, оскільки наявність дозволу на спеціальне водокористування не впливає на повноваження суб`єкта владних повноважень розпоряджатись об`єктами, що перебувають у нього у власності.

Суд акцентує увагу, що ч.2 ст.134 ЗК України вказує на заборону продажу прав на земельну ділянку у разі її використання для потреб, зокрема, спеціального водокористування відповідно до наданих дозволів. При цьому, при дослідженні Дозволу №УКР 4141-А/Оде від 01.12.2016 року (а.с.12-13) судом встановлено, що наданий він лише на забір води з водного об`єкту. Використання земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 не передбачено вказаним Дозволом, що виключає можливість застосування п.2 ч.2 ст.134 ЗК України.

Суд при цьому не погоджується із тим, що, як зазначає позивач, на підставі п.2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України у нього у зв`язку із наявністю дозволу на здійснення спеціального водокористування виникає безумовне право на отримання в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться Полянецький ставок №1. Дозвіл на спеціальне водокористування не породжує у особи, якій надано такий дозвіл, речових прав на об`єкт, щодо якого здійснюється водокористування.

Помилка у сприйнятті змісту норми п.2 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України в уявленні позивача обумовлена тим, що це нормативне положення слід тлумачити таким чином: не підлягають продажу на конкурентних засадах земельні ділянки у разі їх використання для потреб спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів.

Натомість, позивач тлумачить цю норму на свою користь, не врахувавши, що відповідно до отриманого ним дозволу він не використовує земельну ділянку, даних щодо її ідентифікуючих ознак та наявності прав на користування неї в дозволі немає.

Суд вважає, що оскаржуване розпорядження не порушує прав позивача. Як встановлено судом, наявність у нього дозволу на спеціальне водокористування не створює жодних преференцій для позивача, які б мали бути взяті до уваги при прийняття розпорядження.

ФОП ОСОБА_1 звернувся із заявою від 26.06.2019р. вже після прийняття оскаржуваного розпорядження, його право на спеціальне водокористування не обмежується безпосередньо передачею земельної ділянки в оренду, а відповідач, уособлюючи державу як власника земельної ділянки, не був обмежений в даному випадку у своїх повноваженнях щодо розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведена обґрунтованість оскаржуваного розпорядження та надання відповіді по суті питання, судом встановлені підстави вважати розпорядження обґрунтованим та законним, а тому позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а тому судові витрати не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської обласної державної адміністрації (просп. Шевченка, 4, м. Одеса, 65032; код ЄДРПОУ 00022585), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 21.12.2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.