Рішення № 86495574, 21.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6102/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Бейгельзімер М.І. (представник за довіреністю)

відповідачі: Мунтян Є.О.(представник за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експедитор» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21; код ЄДРПОУ 22455244) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646), Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0212941210, 0212921210 від 18.10.2018р., №0217721210 від 25.10.2018р., №№0075935106, 0075925106 від 10.06.2019р., –

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Експедитор» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14.11.2018р. (вх. № 42631/19), просить скасувати прийняті Головним управлінням ДФС України в Одеській області податкові повідомлення-рішення:

№ 0212941210 від 18.10.2018 р. про збільшення сум грошового зобов`язання "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (штрафи) на суму 54743,65 грн. та № 0212921210 на суму 2701 грн. 50 коп.;

№ 0217721210 від 25.10.2018 р. про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" (штраф) на суму 33165,23грн.;

визнати неправомірними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС України в Одеській області податкові повідомлення-рішення №№0075935106, 0075925106 на суми 22265,40 грн. та 21987,86 грн. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач, нараховуючи штрафні санкції на підставі податкового-повідомлення рішення №0001671405 від 10.01.2018 р., безпідставно не врахував, що останнє визнано протиправним та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі № 815/1744/18. Відповідачем перевірку усіх декларацій (уточнюючих розрахунків) за винятком декларацій з ПДВ за квітень і червень здійснено з порушенням приписів п.76.3 ст. 76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи подано пізніше, то – за днем їх фактичного подання. На думку позивача, висновки відповідача зроблені на підставі даних АІС «Податковий блок» є необґрунтованим та протиправним, оскільки остання не пройшла державної експертизи. Крім того, рішення про результати розгляду направленої позивачем скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яку отримано ДФС України 16.07.2019р. (вх. №29557/6), прийнято з порушенням 20-денного строку визначеного абз.2 п.56.9 ст.56 ПК України, в зв`язку з чим скарга вважається повністю задоволеною, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасованими.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 02.12.2019р. (вх. № ЕП/9463/19), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку за прибуток за звітний податковий період 2017р., І квартал 2018р., за наслідками якої встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, п. 38 підрозділу 4 р. ХХ «Перехідних положень» ПК України, п.137.3 ст. 137 ПК України, а саме несвоєчасно самостійно сплачено узгоджені податкові зобов`язання з податку на прибуток, у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення №0217721210 від 25.10.2018р. на суму грошового зобов`язання 165826,15 грн. та штрафних санкцій у розмірі 20 % від вказаної суми. У зв`язку з порушенням позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків визначених п.57.1 ст.57 ПК України, п.203.2 ст. 203 ПК України відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0212941210, 0212921210. У зв`язку з порушенням термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 333121,30 грн. прийнято податкові повідомлення-рішення №№0075935106, 0075925106 від 10.06.2019р. Враховуючи зазначене, на момент погашення в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі розрахована штрафна (фінансова) санкція за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у розмірі 10 - 20% погашеної суми податкового боргу.

Ухвалою суду від 18.10.2019 р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись за правилам спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання по справі на 14.11.2019 р.

Ухвалою суду від 14.11.2019 р., яка занесена до протоколу засідання, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС в Одеській області, розгляд справи розпочато спочатку, розгляд справи відкладено на 12.12.2019р.

Ухвалою суду від 12.12.2019р., яка занесена до протоколу засідання, у судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області за результатами проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Експедитор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2017 р., валютного законодавства за період 01.01.2014 р. по 30.09.2017 р. з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2017 р. складено акт №1918/15-32-1405/22455244 від 19.12.2017р. (а.с. 15-55)

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001631405 від 10.01.2018 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 124769 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 99815 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 24954 грн. (а.с. 70-71) ;

№0001671405 від 10.01.2018 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 93845 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 83545 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10300 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі № 815/1744/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ 0001631405, 0001671405 від 10.01.2018 р.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 ПК України проведено перевірку з питання своєчасності сплати ТОВ «Експедитор» податку на додану вартість протягом звітного (податкового) періоду (01.01.2018р. – 25.09.2018 р.), за результатами якої складено акт №25698/15-32-12-10/22455244 від 25.09.2018 р. (а.с. 90-92).

Зазначеним актом зафіксовано порушення ТОВ «Експедитор» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, п.203.2 ст. 203 розділу V ПК України. Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 300733,25 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0212941210 від 18.10.2018р. про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (штраф) на суму 54743,65 грн. (а.с. 93-94).

№0212921210 від 18.10.2018р. про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (штраф) на суму 2701,50 грн. (а.с. 95).

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати податку на прибуток згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2017р., І квартал 2018 року ТОВ «Експедитор».

За наслідками перевірки складено акт №31562/15-32-12-10/22455244 від 04.10.2018р., відповідно до висновків якого ТОВ «Експедитор» порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, п.137.3 ст. 137 розділу ІІІ ПК України. Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 165826,15грн. (а.с. 97-100).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0217721210 від 25.10.2018 р. про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" (штраф) на суму 33165,23 грн. (а.с. 101).

Крім того, на підставі акту перевірки № 4392/15-32-51-06-22455244 від 17.05.2019р. відповідачем 10.06.2019 р. винесено податкові повідомлення-рішення №0075935106 на суму 22265,40 грн. та №0075925106 на суму 21997,86 грн. (а.с. 131-132).

12.07.2019р. (вих. № 88) позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення (а.с. 103-104).

Рішенням Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 13.09.2019р. відмовлено у задоволенні вищезазначеної скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №№007935106, 0075925106 від 10.06.2019 р., та залишено без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №№0212941210, 0212921210 (а.с. 106-108).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх визнати неправомірними та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. п. 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, насамперед зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. При повному погашенні суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, зараховуються у рахунок погашення штрафів, і лише в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

За приписами п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, а камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням приписів ст. 102 ПК України.

Відповідно до приписів ст. 102 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих органом контролю, а якщо таку податкову декларацію надали пізніше за днем її фактичного подання.

Аналізуючи вищевказані норми ПК України, суд приходить до висновку, що камеральна перевірка податкової декларації та камеральна перевірка з інших питань є різними перевірками за своїм предметом та може бути проведена в різні строки.

Оскільки предметом камеральних перевірок, за наслідками яких прийнято оскаржувані рішення, була своєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання та термін її проведення складає 1095 днів, відповідно до ст. 102 ПК України, тому судом не встановлено порушення контролюючим органом строків проведення перевірки щодо своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, актом перевірки № 25698/15-32-12-10/22455244 від 25.09.2018 р. (а.с. 90-92) зафіксовано порушення ТОВ «Експедитор» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, п.203.2 ст. 203 розділу V ПК України, а саме:

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 24.05.2018р.; кількість днів затримки сплати: 97; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 16475,55 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 27.02.2018р.; кількість днів затримки сплати: 11; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 26945,80 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 23.04.2018р.; кількість днів затримки сплати: 66; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 28692,00 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 23.06.2018р.; кількість днів затримки сплати: 127; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 3376,55 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 27.02.2018р.; кількість днів затримки сплати: 11; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 69,20 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 26.03.2018р.; кількість днів затримки сплати: 38; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 27632,00 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкове повідомлення-рішення №1631405 від 10.01.2018 р.; граничний термін сплати: 20.01.2018р.; дата фактичної сплати: 24.05.2018р.; кількість днів затримки сплати: 97; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 21577,45 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9023378960 від 16.02.2018р.; граничний термін сплати: 02.03.2018р.; дата фактичної сплати: 23.06.2018р.; кількість днів затримки сплати: 113; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 27015,00 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9045310592 від 15.03.2018р.; граничний термін сплати: 30.03.2018р.; дата фактичної сплати: 23.07.2018р.; кількість днів затримки сплати: 115; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 10019,70 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9045310592 від 15.03.2018р.; граничний термін сплати: 30.03.2018р.; дата фактичної сплати: 23.06.2018р.; кількість днів затримки сплати: 85; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 17612,30 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9069387869 від 16.04.2018р.; граничний термін сплати: 30.04.2018р.; дата фактичної сплати: 23.07.2018р.; кількість днів затримки сплати: 84; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 28692,00 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9094813887 від 16.05.2018р.; граничний термін сплати: 30.05.2018р.; дата фактичної сплати: 27.08.2018р.; кількість днів затримки сплати: 89; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 32293,10 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9094813887 від 16.05.2018р.; граничний термін сплати: 30.05.2018р.; дата фактичної сплати: 23.07.2018р.; кількість днів затримки сплати: 54; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 5759,90 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9121556969 від 18.06.2018р.; граничний термін сплати: 30.06.2018р.; дата фактичної сплати: 27.08.2018р.; кількість днів затримки сплати: 58; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 10498,85 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9121556969 від 18.06.2018р.; граничний термін сплати: 30.06.2018р.; дата фактичної сплати: 25.09.2018р.; кількість днів затримки сплати: 87; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 38248,15 грн.;

документ, по якому виникла заборгованість: податкова декларація з податку на додану вартість №9146213041 від 16.07.2018р.; граничний термін сплати: 30.07.2018р.; дата фактичної сплати: 25.09.2018р.; кількість днів затримки сплати: 57; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання 5825,70 грн.

Загальна сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання склала 300733,25 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, актом перевірки №31562/15-32-12-10/22455244 від 04.10.2018р. (а.с. 97-100) зафіксовано порушення ТОВ «Експедитор» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, п.137.3 ст. 137 розділу ІІІ ПК України, а саме:

податку на прибуток за 2017 рік, нарахованого в податковій звітності (податкова декларація з податку на прибуток (реєстр. № 9297329416 від 29.01.2018р.);

податку на прибуток за І квартал 2018 року, нарахованого в податковій звітності (податкова декларація з податку на прибуток (реєстр. №9078048047 від 26.04.2018р.).

Встановлена актом перевірки №31562/15-32-12-10/22455244 від 04.10.2018р. кількість днів затримки сплати узгодженого грошового зобов`язання взагалі не відповідає кількості днів зазначених у прийнятому на підставі вказаного акту податковому повідомленні-рішенні № 0217721210 від 25.10.2018 р.

Згідно матеріалів справи, за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ ТОВ «Експедитор» встановлено порушення позивачем вимог п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України, а саме порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 333121,30 грн. (акт перевірки № 4392/15-32-51-06-22455244 від 17.05.2019р., на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№007935106, 0075925106 від 10.06.2019р.).

Зі змісту рішення Державної податкової служби від 13.09.2019р. (вих. № 1734/6/99-00-08-05-05) вбачається, що за результатами розгляду скарги ТОВ «Експедитор» №88 від 12.07.2019р. на податкові повідомлення-рішення №№ 0212941210, 0212921210 від 18.10.2018р., №№007935106, 0075925106 від 10.06.2019р., встановлено факт несвоєчасного погашення ТОВ «Експедитор» узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 333121,30 грн. При цьому зазначено, що сплачені позивачем кошти в рахунок узгоджених податкових зобов`язань, нарахованих у податкових деклараціях зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Зазначене зумовило нарахування в інтегрованій картці платника податку в автоматичному режимі штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань згідно з п.126.1 ст. 126 ПК України.

Тобто фактично у зв`язку з тим, що відповідач сплачені позивачем кошти по поданих ним деклараціях зараховував як оплату боргу, нарахованого за податковим повідомленням-рішення №0001631405 від 10.01.2018 р., у подальшому у виникла затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань згідно поданих позивачем декларацій, що у подальшому стало причиною прийняття контролюючих органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Однак суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу та акцентує увагу на тому, що ТОВ «Експедитор» ще у квітні 2018 р. звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 10.01.2018 р. №0001631405 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 124769 грн, в тому числі 99 815 грн. за основним платежем та 24954 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, а також №000167140 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 93845 грн, в тому числі 83545 грн за основним платежем та 10300 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

22.06.2018 р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/1744/18, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 р., у задоволенні позовних вимог ТОВ «Експедитор» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30.10.2018р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 р. у справі №815/1744/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі № 815/1744/18 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ 0001631405, 0001671405 від 10.01.2018 р.

З урахуванням положень п. 126.1 ст. 126 ПК України, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за наявності факту несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом.

Тобто контролюючий орган повинен встановити:

по-перше, наявність узгодженої суми грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств;

по-друге, факт несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган обчислював затримку сплати суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішення №0001631405 від 10.01.2018 р., яке позивачем було оскаржено в судовому порядку, тобто визначена ним сума грошового зобов`язання вважалась неузгодженою, що виключає можливість встановлення факту несвоєчасної сплати платником податків суми грошового зобов`язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. у справі № 815/1744/18 визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001631405 від 10.01.2018 р., у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату позивачем визначеної зазначеним рішенням суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Суд акцентує увагу на тому, що спрямування контролюючим органом на погашення грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішення №0001631405 від 10.01.2018 р. коштів, сплачуваних позивачем за поданими ТОВ «Експедитор» податковими деклараціями, призвело до несвоєчасності сплати останніх.

Як вбачається з матеріалів справи, акти камеральних перевірок базуються на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідній інформаційній базі податкового органу (АС «Податковий блок»).

Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 р. затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Підрозділом 9 розділу V вищенаведеного Порядку визначено порядок відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями.

Так, відповідно до п. 1 цього підрозділу, після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках.

Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.

Відповідно до пункту другого, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження: при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась; при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Отже, з наведеного вище вбачається, що податковий борг позивача виник у зв`язку із тим, що відповідач нараховував штрафні санкції за неузгодженим податковим повідомленням-рішенням, оскільки не було своєчасно здійснене коригування за неузгодженим податковим повідомленням - рішенням, і всі сплачувані товариством суми ПДВ та податку на прибуток зараховувались саме на погашення неіснуючого боргу, а не на поточні, самостійно задекларовані платежі.

Згідно приписів абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Притягнення ТОВ «Експедитор» до відповідальності у вигляді штрафу за несплату суми грошового зобов`язання, визначеного повідомленням-рішенням №0001631405 від 10.01.2018 р., яке на момент прийняття оскаржуваного рішення було неузгодженим та наразі скасоване в судовому порядку, суперечить п. 126.1 ст. 126 ПК України та є безпідставним.

За приписами п. 56.8 ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п.56.9 ст. 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

12.07.2019р. (вих. № 88) позивач направив до Державної фіскальної служби України скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення (а.с. 103-104).

Зазначену скаргу ДФС України отримано 16.07.2019р. (вх. №29557/6).

Рішенням Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 13.09.2019р. (вих. №1734/6/99-00-08-05-05) відмовлено у задоволенні вищезазначеної скарги в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №№0075935106, 0075925106 від 10.06.2019 р., та залишено без розгляду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №№ 0212941210, 0212921210 (а.с. 106-108).

Судом не беруться до уваги доводи позивача щодо протиправності наказу ДФС від 01.02.2016р., яким надано повноваження Антоненко І.Л., що підписала рішення про продовження розгляду скарги позивача, оскільки останнє не є предметом розгляду у даній справі, а за приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідачем не надано жодних пояснень та не спростовано доводів позивача про те, що податкові повідомлення-рішення №№ 0212941210, 0212921210 від 18.10.2018р. стосуються несвоєчасної сплати (перерахування) грошового зобов`язання – авансових внесків єдиного податку, податкове повідомлення-рішення №0217721210 від 25.10.2018р. стосується несвоєчасної сплати (перерахування) фізичною особою грошового зобов`язання авансових внесків єдиного податку, однак позивач є юридичною особою, що є платником ПДВ (Свідоцтво №22271437 про реєстрацію платника ПДВ) (а.с. 14).

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ 0212941210, 0212921210 від 18.10.2018р., №0217721210 від 25.10.2018р., №№0075935106, 0075925106 від 10.06.2019 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Згідно ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Експедитор» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21; код ЄДРПОУ 22455244) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646), Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 43142370) про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0212941210, 0212921210 від 18.10.2018р., №0217721210 від 25.10.2018р., №№0075935106, 0075925106 від 10.06.2019р.,- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№ 0212941210, 0212921210 від 18.10.2018р., №0217721210 від 25.10.2018р.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №№0075935106, 0075925106 від 10.06.2019 р.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експедитор» (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21; код ЄДРПОУ 22455244) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 грудня 2019р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.