Рішення № 86495218, 19.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. № 400/4195/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54020 до відповідачів:Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 про:скасування постанови від 18.11.2019 ВП № 60322714,

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі – УПФУ або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 18.11.2019 ВП № 60322714 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.

Відповідачами УПФУ визначило відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі – Відділ або відповідач 1) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі – УДВС або відповідач 2).

В обґрунтування позовних вимог УПФУ вказало, що у відповідача 1 не було підстав для накладення штрафу, оскільки судове рішення виконано позивачем в повному обсязі в межах наявних повноважень.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.

У відповідності з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 26.04.2019 у справі № 400/322/19 (надалі – Рішення суду, арк. спр. 12-14) Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (правонаступником якого є УПФУ) шляхом:

визнання протиправною відмови Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області у виплаті ОСОБА_1 суми неотриманої пенсії за період з 29.05.2015 р. по 31.08.2018 р. в розмірі 59 271 грн. 91 коп.;

зобов`язання Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області виплатити ОСОБА_1 суму неотриманої пенсії за період з 29.05.2015 р. по 31.08.2018 р. в розмірі 59 271 грн. 91 коп.

11.09.2019 у зазначеній справі суд видав виконавчий лист.

18.10.2019 головний державний виконавець Відділу Сазонов Д.К. відкрив виконавче провадження № 60322417. Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач був зобов`язаний виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Позивач не здійснив виплату зазначеної суми ОСОБА_1

18.11.2019 головний державний виконавець Відділу Сазонов Д.К. виніс постанову ВП № 60322714 (надалі – Постанова, арк. спр. 9) про накладення на позивача, за невиконання виконавчого документа, штрафу в сумі 5 100 грн.

Як зазначено у Постанові «… згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.11.2019 повідомлено, що Кабінетом Міністрів України не прийнято окремого порядку та не врегульовано питання виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам за минулий період, то виплата нарахованої на виконання рішення суду пенсії ОСОБА_1 за період з 29.05.2015 по 31.08.2018 буде здійснена після прийняття відповідного порядку Кабінетом Міністрів України …».

На думку позивача, підстав для накладення штрафу не було, оскільки «… рішення від 26.04.2019 виконано головним управлінням в повному обсязі в межах наданих повноважень, а отже застосування штрафу відповідно до ст. 75 Закону № 1404 є протиправним …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.

Розмір штрафу визначений частиною першою статті 75 Закону № 1404.

Позивач визнав, що у встановлений виконавцем строк виплату ОСОБА_1 суми 59 721,91 грн. не здійснив.

У позовній заяві УПФУ зазначило, що «… на виконання вказаного рішення суду управлінням нараховано доплату за період з 20.05.2015 до 31.08.2018 в сумі 59271,91 грн. (додаток 4) …». На підтвердження цього УПФУ додало «ПРОТОКОЛ РОЗРАХУНКУ БОРГУ О/Р 914680301735 ОСОБА_2 » (арк. спр. 16).

Суд ці аргументи відхилив. По-перше, Рішенням суду позивач не був зобов`язаний визначити суму боргу перед ОСОБА_1 : ця сума (59 271,91 грн.) була зазначена як в мотивувальній, так і в резолютивній частині Рішення суду. По-друге, як вказано вище, суд зобов`язав позивача саме виплатити зазначену суму, тому належними доказами виконання Рішення суду мали бути документи, що свідчили б про перерахування відповідних коштів ОСОБА_1 . До Відділу такі документи не були направлені.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вказано у частині четвертій статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справі здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є, зокрема, Закон № 1404.

Стосовно доводів УПФУ про те, що «… оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято окремого порядку та не врегульовано питання виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам за минулий період, то виплата нарахованої на виконання рішення суду пенсії ОСОБА_1 за період з 29.05.2015 по 31.08.2018 буде здійснена після прийняття відповідного порядку Кабінетом Міністрів України …» суд зазначив таке.

«Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (надалі – Порядок), не регулює порядок виконання судових рішень, та його норми в жодному випадку не є підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від виконання обов`язків, що покладені на нього таким рішенням.

Крім того, відповідним доводам Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївській області про те, що соціальні виплати за минулий період виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (пункт 15 Порядку), була надана оцінка у Рішенні суду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про недоведеність тверджень позивача про фактичне виконання ним Рішення суду та про відсутність підстав для скасування Постанови.

Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код юридичної особи 34889877) Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) про скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 18.11.2019 ВП № 60322714 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна