Рішення № 86494938, 21.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4643/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

25.10.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області), в якому позивачі просять: визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6815/21/2018 від 04.10.2019 про відмову поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 ; визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6816/21/2018 від 04.10.2019 про відмову поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_2 ; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 з 07.10.2009, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 відповідно до пенсійної реформи України та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_2 з 07.10.2009, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 відповідно до пенсійної реформи України та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що до жовтня 1997 року позивачі проживали в м. Сєвєродонецьку та отримували пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, надалі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсій припинено. 14.08.2018 представник позивачів звернувся до відповідача з заявами про перерахунок та поновлення виплати пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 07.10.2009 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючим пенсіонерам, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 відповідно до пенсійної реформи України. Відповідач виплату пенсії не поновив. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 по справі № 1240/2908/18 зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішеннями УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 від 11.03.2019 в поновленні виплати пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11.03.2019 № 6815/21/2018 про відмову поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11.03.2019 № 6816/21/2018 про відмову поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_2 ; зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018 та заяву ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018. Рішеннями № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 від 04.10.2019 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області в поновленні виплати пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено, оскільки представником заявників надіслано копії з копій паспортного документу, термін дії яких закінчився, особу представника заявників не було встановлено, оригінали довіреності та паспорту представника до управління не надавались. Позивачі вважають протиправними рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 від 04.10.2019 про відмову в поновленні виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1, що стало підставою для звернення позивачів до суду.

Ухвалою суду від 29.10.2019 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачами недоліки було усунуто.

Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (арк. спр. 54-58), в обґрунтування якого останній послався на таке. 21.08.2018 на адресу УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області поштовим зв`язком надійшли заяви позивачів про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018. До заяв були додані нотаріально посвідчені копії довіреності від 11.07.2018 на представництво інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копії паспортів громадянина України для виїзду за кордон на ім`я позивачів (термін дії яких закінчився 25.07.2007), копії картки платників податків позивачів, оригінали заяв позивачів про перерахування пенсії на банківський рахунок від 14.08.2018 та копія паспорта на ім`я Акермана Олега Матвійовича .

Листами від 31.08.2018 № 14336/02-21 та № 14337/02-21 відповідачем було роз`яснення порядок звернення із заявою про поновлення пенсії.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 1240/2908/18 зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяви позивачів про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018.

На виконання даного судового рішення управлінням прийнято рішення про відмову в поновленні пенсії позивачам від 11.03.2019 № 6815/2018 та № 6816/2018.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 360/1234/19 зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяви позивачів про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018.

На виконання даного судового рішення управлінням прийняті рішення про відмову в поновленні пенсії позивачам від 04.10.2019 № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018, оскільки до управління позивачі та їх представник особисто не звернулись, особи їх не були посвідчені (встановлені), оскільки документи надійшли до управління поштою. Позивачі звернулись через представника за довіреністю, особу якого в управлінні не було встановлено. Копія документу, яка посвідчує особу Акермана О.М. , не завірена. Поштовим відправленням до управління надано копію паспорта громадянина України позивачів для виїзду за кордон, в якому місце постійного проживання крім держави Ізраїль адреси проживання не зазначено. Також термін дії зазначеного паспорту закінчився. Тобто, вважає відповідач, позивачами взагалі не надано будь-якого документа на підтвердження свого громадянства України.

Оскільки паспорти громадян України для виїзду за кордон на ім`я позивачів були чинними до 25.07.2007, відповідач вважає, що позивачами не виконано вимоги пункту 2.9 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 та не надано документ, що засвідчує особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії.

Також вважає безпідставним посилання позивачів на рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, оскільки дане рішення поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009.

Протягом трьох місяців дійсні (чинні) паспорти до управління ані позивачами, ані представником не надавались. В рішеннях про відмову в поновленні пенсії позивачам від 11.03.2019 №№ 6815/2018, 6816/2018 було чітко зазначено, що термін дії належних їм паспортів закінчився 25.07.2007. Відповідно, отримавши зазначені рішення, представник був повідомлений про відсутність діючих копій паспортів позивачів та необхідність надати їх до заяв позивачів про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018.

Також посилаючись на частину другу статті 122 КАС України, відповідач зазначив, що позивачі звернулися до суду 21.10.2019, хоча ставлять питання про порушення своїх прав з 07.10.2009. Тобто, на думку відповідача, позивачами пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Окрім того, вважає безпідставними вимоги позивачів про компенсацію втрати частини доходів, оскільки відповідачем нарахування пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проводилося, та відсутні підстави щодо встановлення контролю виконання судового рішення.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 05.12.2019 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, запропоновано позивачам усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

18.12.2019 від представника позивачів на виконання ухвали суду надійшли письмові пояснення, в обґрунтування яких останній послався на таке. Рішеннями УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 від 04.10.2019 в поновленні виплати пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. З позовною заявою позивачі звернулись 21.10.2019, тобто в межах 6-ти місячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України. Також представник позивачів вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Ухвалою суду від 20.12.2019 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в частині зобов`язання відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 07.10.2009 по 13.08.2018 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 по 13.08.2018 відповідно до пенсійної реформи України, у зв`язку з пропуском строку звернення з позовом до суду; продовжено розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю та 29.05.2001 був прийнятий на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданим 25.07.1997 органом 1200, та НОМЕР_7, виданим 16.04.2019 органом 2ISR (арк. спр. 11, 32, 34).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та 29.05.2001 була прийнята на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданим 25.07.1997 органом 1200, та НОМЕР_8, виданим 16.04.2019 органом 2ISR (арк. спр. 12, 33-34).

До виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю позивачі проживали в м. Сєвєродонецьку та отримували пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. Надалі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії позивачам припинено.

14.08.2018 представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2., за нотаріально посвідченою довіреністю - Акерман О.М., звернувся до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявами про перерахунок та поновлення виплати пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 07.10.2009 із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючим пенсіонерам, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 відповідно до пенсійної реформи України (арк. спр. 30-31), однак листами № 14336/02-21 та № 14337/02-21 від 31.08.2018 відповідачем повідомлено, що відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1 заява про поновлення виплати пенсії подається особисто, у зв`язку із чим у поновленні пенсії відмовлено. Вказані дії відповідача були оскаржені представником позивачів у судовому порядку та рішенням Луганського окружного адміністративного суду у від 27.11.2018 по справі № 1240/2908/18 зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018 (арк. спр. 26-29).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 по справі № 1240/2908/18 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянуло заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що надійшли до управління поштовим зв`язком, та прийняло рішення від 11.03.2019 № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 про відмову в поновленні пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно. Вказані дії відповідача були оскаржені представником позивачів у судовому порядку, та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 по справі № 360/1234/19 визнано протиправними та скасовано рішення УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 11.03.2019 № 6815/21/2018 про відмову поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 , від 11.03.2019 № 6816/21/2018 про відмову поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_2 , зобов`язано УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про призначення/перерахунок пенсії від 14.08.2018 (арк. спр. 20-24).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 по справі № 360/1234/19 УПФУ в м. Сєвєродонецьку повторно розглянуло заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що надійшли до управління поштовим зв`язком, та прийняло спірні рішення від 04.10.2019 № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 про відмову в поновленні пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно (арк. спр. 13-16).

Підставою для винесення даних рішень слугувала та обставина, що ні заявники, ні їх представник особисто не звернулись до управління, особи їх не були посвідчені (встановлені), оскільки документи надійшли до управління поштою. Представником заявників надіслано копії з копій паспортних документів, термін дії яких закінчився. Копія паспорту представника за довіреністю ніким не завірена. Протягом трьох місяців після направлення заяви та після повідомлення про це дійсного документу не було надано.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 2 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 49 Закону № 1058-IV визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, зазначив, що право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 у справі № 360/1234/19, яке набрало законної сили 11.09.2019, встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як громадяни України мають право на виплату призначеної їм пенсії.

Підстави для поновлення конституційного права на виплату пенсії виникли після набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.

Однак, суд зазначає, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, тобто з 07 жовтня 2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу відповідач був зобов`язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте, наявність обов`язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивачів необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення № 25-рп/2009 і невідновлення виплати пенсії позивачам останні повинні були дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.

Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

В даному випадку позивачі звернулися до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області лише 14.08.2018 із заявами про поновлення пенсії, що надійшли до управління поштовим зв`язком (арк. спр. 30-31).

Отже, саме з 14.08.2018 у відповідача виник обов`язок щодо поновлення раніше призначеної позивачам пенсії.

Доводи відповідача щодо відсутності звернення позивачів особисто суд вважає безпідставними, оскільки зазначене питання вже було предметом розгляду в іншій судовій справі.

Зокрема, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 1240/2908/18 за позовом представника Акермана О.М . в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, встановлено «можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою» (арк. спр. 26-29).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо доводів відповідача, що ні заявники, ні їх представник особисто не звернулись до управління, особи їх не були посвідчені (встановлені), оскільки документи надійшли до управління поштою, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного Фонду України (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Отже, вказаним Порядком передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Суд звертає увагу, що представник позивачів до відповідача звертався на підставі нотаріально завіреної довіреності, що підтверджується переліком до заяв.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 441/1239/17 адміністративне провадження № К/9901/16361/18.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивачів до заяв про перерахунок та поновлення виплати пенсії додано копії паспортів для виїзду за кордон на ОСОБА_1 , серії НОМЕР_5 , виданий 25.07.1997, термін дії до 25.07.2007 та на ОСОБА_2, серії НОМЕР_6 , виданий 25.07.1997, термін дії до 25.07.2007 (арк. спр. 30-31, 60).

Доводи відповідача про те, що представником заявників надіслано копії з копій паспортних документів, термін дії яких закінчився, та протягом трьох місяців після направлення заяви та після повідомлення про це дійсного документу не було надано, суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи встановлено, що 01.08.2019 представником позивачів надіслано до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 № НОМЕР_8 від 16.04.2019, дата закінчення строку дії - 16.04.2029, та паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 НОМЕР_7 від 16.04.2019, дата закінчення строку дії - 16.04.2029 (арк. спр. 17, 33, 34).

Відтак, судом встановлено, що на момент винесення відповідачем спірних рішень від 04.10.2019 № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 про відмову в поновленні виплати пенсії представником заявників було надано до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області нотаріально засвідчені копії чинних паспортів громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Окрім того, суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 1.7 Порядку № 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Втім, доказів направлення письмового запиту заявнику щодо документів, що необхідно подати додатково, відповідачем не надано.

Доводи відповідача про те, що копія паспорта представника за довіреністю ніким не завірена, судом також відхиляються, оскільки ані Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ані Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" таких вимог не містить.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про незаконність прийнятих відповідачем рішень від 04.10.2019 № 6815/21/2018 та № 6816/21/2018 та, відповідно, їх скасування.

Водночас, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування компенсації втрати частини доходів, та вважає їх передчасними, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право (можливе) на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 522/535/17 (адміністративне провадження К/9901/964/18, К/9901/969/18).

Що стосується вимоги позивачів про зобов`язання відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає таке.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії щороку підвищуються відповідно до індексації грошових доходів населення, але не менш як на 2 проценти заробітку, з якого обчислено пенсію (стаття 64). В усіх випадках зазначене підвищення не може бути менше 2 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Статтею 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виплатити заборгованість з пенсії з урахуванням індексації та вважає їх передчасними, оскільки вищенаведеними нормами закону прямо передбачено індексацію пенсії. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання пенсії з урахуванням індексації при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Вимоги позивачів про зобов`язання відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії із застосуванням всіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснення осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, суд також вважає передчасними, оскільки враховуючи відсутність підстав вважати, що право (можливе) на отримання підвищень, надбавок, доплат та перерахунку пенсії при відновленні виплати пенсії буде порушене відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Посилання відповідача щодо пропуску позивачами строку звернення до суду є безпідставними, оскільки матеріалами справи встановлено, що оскаржувані рішення були винесені УПФУ в м. Сєвєродонецьку за результатами розгляду заяв позивачів від 14.08.2018 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі № 360/1234/18, а ухвалою суду від 19.12.2019 по даній справі позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в частині зобов`язання відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 07.10.2009 по 13.08.2018 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 по 13.08.2018 відповідно до пенсійної реформи України залишено без розгляду через пропуск строку звернення до суду.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статі 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом кожним позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн (арк. спр. 47-48).

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачами, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме - в сумі 384,20 грн кожному позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 44, 73-77, 79, 94, 139, 241 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04 жовтня 2019 року № 6815/21/2018 про відмову в поновлені пенсії ОСОБА_1 за заявою від 14 серпня 2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04 жовтня 2019 року № 6816/21/2018 про відмову в поновлені пенсії ОСОБА_2 за заявою від 14 серпня 2018 року.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 14 серпня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) поновити виплату пенсії ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 14 серпня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсії за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири грн 20 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун