Рішення № 86494880, 19.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5137/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 21.08.2019 ВП № 59181861,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – позивач, Старобільське ОУПФУ Луганської області) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі – відповідач, УДВС ГТУЮ у Луганській області), в якому позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.08.2019 ВП № 59181861.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що законних підстав для винесення постанови від 21.08.2019 ВП № 59181861 про накладення штрафу не було, оскільки рішення суду було виконано до надходження постанови про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем не проведено об`єктивну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення, чим порушено права позивача як учасника виконавчого провадження та норми ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», які визначають умови, за яких виконавець має право застосувати штраф до боржника та обов`язок виконавця щодо пересвідчення про невиконання боржником рішення суду зобов`язального характеру і з`ясування причин такого невиконання, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено Старобільському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області строк звернення до адміністративного суду з даним позовом (а.с.1,2).

18 грудня 2019 року від представника УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов відзив на позов від 17.12.2019 № 9857 (а.с.25-30), в якому останній заперечує проти позову, зазначає, що відсутність фінансування скаржника не підтверджена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника. Відповідач вважає, що позивачем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.

Окрім того, посилаючись на статтю 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позовної заяви не існує, а обставини, на які посилається позивач, є необґрунтованими. На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.12.2019 від представника позивача на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що рішення суду по справі № 360/1070/19 після набрання ним законної сили було виконано управлінням в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, в частині, виконання якого залежить безпосередньо від Фонду. Зокрема, 17.05.2019 управлінням було проведено нарахування ОСОБА_1 заборгованості з неотриманої пенсії на пільгових умовах з вересня 2015 року по грудень 2018 року в сумі 295141,05 грн на додаткову виплатну відомість червня 2019 року, однак виплата відповідних коштів не була проведена у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування.

Відповідно до постанови Правління ПФУ від 13.12.2018 № 27-1 з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями ПФУ, тобто фінансування пенсійних виплат в Старобільському ОУПФУ Луганської області здійснюється ГУПФУ в Луганській області.

Проте, ГУПФУ в Луганській області також не є розпорядником коштів Фонду, оскільки відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розпорядником коштів Фонду є Пенсійний фонд України.

Відповідно до ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань, в даному випадку Старобільським ОУПФУ Луганської області, без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

Тому позивач вважає, що управлінням було вчинено всі можливі та залежні від нього дії задля виконання рішення суду від 04.04.2019 по справі № 360/1070/19.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача у відзиві на позов, окрім іншого, просив розглядати справу без його участі (а.с.).

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі № 360/1070/19 позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з вересня 2015 року по грудень 2018 року включно. Зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з вересня 2015 року по грудень 2018 року включно. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92704, Луганська область, Старобільський район, м.Старобільськ, кв.Дружби, 1А, код ЄДРПОУ 41246506) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

15.05.2019 стягувачем отримано виконавчий лист № 360/1070/19 про зобов`язання Старобільського ОУПФУ виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з вересня 2015 року по грудень 2018 року включно (а.с.70,71).

Постановою від 22.05.2019 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області відкрито виконавче провадження ВП № 59181861 з примусового виконання виконавчого листа № 360/1070/19, виданого 15.05.2019 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з вересня 2015 року по грудень 2018 року включно (а.с. 65) та направлено постанову боржнику листом від 22.05.2019 № 2725 (а.с.64).

Листом від 12.06.2019 № 9322/03-01 позивач повідомив відповідача, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 по справі № 360/1070/19 управлінням проведено нарахування заборгованості з пенсії за період з 01.09.2015 по 31.12.2018 в сумі 295141,05 грн та включено на додаткову відомість червня 2019 року (8 тип відомості) та буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплат (а.с.49).

До листа додано витяг з підсистеми Призначення та Виплати Пенсії щодо виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2015 по 31.12.2018 (а.с. 50-63).

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області від 21.08.2019 ВП № 59181861 накладено штраф на Старобільське ОУПФУ Луганської області за невиконання судового рішення по справі № 360/1070/19 на користь держави в розмірі 5100 грн (ар.с.9).

Постанову від 21.08.2019 ВП № 59181861 про накладення штрафу було направлено боржнику листом від 21.08.2019 № 5876 (а.с.8).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом установлено, що Старобільським ОУПФУ Луганської області рішення суду у справі № 360/1070/19 у встановлений державним виконавцем строк не виконано.

Як зазначає Старобільське ОУПФУ Луганської області, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі – управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі – Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Верховним Судом висловлено правову позицію у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551), згідно з якою невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Застосовуючи зазначену практику Верховного Суду до спірних правовідносин, суд зазначає, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин у даному випадку, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.

Таким чином, постанова державного виконавця від 21.08.2019 ВП № 59181861 про накладення на позивача штрафу є протиправною і має бути скасована.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, суд зазначає, що ухвалою суду від 10.12.2019 визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки постанову про накладення штрафу від 21.08.2019 ВП № 59181861 позивачем у визначений процесуальним законом строк було оскаржено до Луганського окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 05.11.2019 у справі № 360/4364/19 позовну заяву було повернуто позивачу у зв`язку з несплатою судового збору.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн згідно з платіжним дорученням від 02.12.2019 № 657 (а.с. 3).

В межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем – учасником виконавчого провадження.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Луганській області, структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 21.08.2019 ВП № 59181861 - задовільнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 21.08.2019 ВП № 59181861 про накладення на Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22, код за ЄДРПОУ 34941884) на користь Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92704, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, 1А, код за ЄДРПОУ 41246506,) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Шембелян