Рішення № 86494871, 20.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4944/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом адвоката Власова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Власова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, з такими вимогами:

- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 06.06.2019 №753 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, та скасувати його;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 та виплатити існуючу заборгованість починаючи з 06.06.2019.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 29.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області із заявою на отримання виплати пенсії. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 06.06.2019 № 753 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 посилаючись на те що: період роботи в ТОВ НПП «Лисичанський ГТЗ» з 01.09.2000 по 31.12.2001 не зараховано до пільгового стажу роботи у зв`язку з тим, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості по спеціальному стажу за період з 01.09.2000 по 31.12.2001; період роботи в ТОВ НПП «Лисичанський ГТЗ» з 10.04.2007 по 31.10.2008 в якості вальцівника гумових суміші у підготовчому цеху не зараховано до пільгового стажу роботи за відсутності уточнюючих особливий характер довідок.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 1-2).

10 грудня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 38-39), в обґрунтування якого зазначено, що за даними персоніфікованого обліку на момент подачі позивачем заяви про призначення пенсії страхові внески підприємством НВП «Лисичанський гумово-технічний завод» сплачені з січня 2002 року. Таким чином, не може бути зараховано до пільгового стажу роботи період з 01.09.2000 по 31.12.2001. Також відповідачем зазначено, що періоди роботи, які не підтверджуються первинними документами, не можуть бути враховані для зарахування стажу. Тому, зважаючи на вищевикладене, для зарахування позивачеві необхідного стажу спеціалістом Управління мають бути перевірені копії первинних документів на підставі, яких ці довідки були складені безпосередньо на підприємстві. Але ці дії неможливо здійснити у зв`язку із знаходження архіву підприємства на непідконтрольній Україні території. Період роботи з 10.04.2007 по 31.10.2008 в ТОB НПП «Лисичанський ГТЗ» в якості вальцовщика гумових сумішей у підготовчому цеху не зараховано до пільгового стажу роботи у зв`язку з відсутністю довідки, уточнюючої особливий характер роботи та будь яких записів у трудовій книжці, про особливий характер роботи (наказ про проведення атестації робочих місць, запис про право на пільгове пенсійне забезпечення, роботу повний робочий день, тощо).

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах разом з необхідними документами (а.с. 49-93).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області від 06.06.2019 №753 було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування відмови зазначено, що період роботи в ТОВ НПП «Лисичанський ГТЗ» з 01.09.2000 по 31.12.2001 не зараховано до пільгового стажу роботи у зв`язку з тим, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості за період з 01.09.2000 по 31.12.2001, період роботи в ТОВ НПП «Лисичанський ГТЗ» з 10.04.2007 по 31.10/2008, в якості вальцовщика гумових сумішів у підготовчому цеху не зараховано до пільгового стажу роботи за відсутністю уточнюючих особливий характер роботи довідки (а.с. 14-15, 43-44).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування,” на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-XII).

З огляду трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 судом встановлено, що позивач у спірні періоди період з 01.09.2000 по 18.07.2006 (в тому числі в період з 01.09.2000 по 31.12.2001, який не зараховано до пільгового стажу) та з 10.04.2007 по 31.10.2008 працював в ТОВ НВП «Лисичанський ГТЗ» вальцивником гумових сумішей (а.с. 10-11).

При цьому суд зазначає, що проведення атестації робочих місць за умовами праці регулюється Порядком про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі Порядок № 442).

Відповідно до пункту першого Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Пунктом 2 Порядку № 442 визначено, що основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Пунктом 10 Порядку № 442 передбачено, що результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулюється Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ) (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 383, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку № 383, зазначена постанова (442-92-п) набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Згідно із підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку № 383, якщо у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Судом встановлено, що записами під номером 16 та 17 в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 підтверджено за результатами атестації робочих місць право позивача на пенсію на пільгових умовах за списком №1 (а.с. 10) за спірні періоди роботи з 01.09.2000 по 31.12.2001 та з 10.04.2007 по 31.10.2008.

Крім того, позивачем на підтвердження пільгового стажу під час спірного періоду роботи з 10.04.2007 по 31.10.2008 було надано наказ ТОВ НВП «Лисичанський ГТЗ» №72 від 16.05.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці», яким підтверджено право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 за спірний період (а.с. 76-77).

Враховуючи наведене суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивач для підтвердження пільгового стажу у період роботи з 10.04.2007 по 31.10.2008 повинен був надати уточнюючі довідки.

Щодо не зарахування позивачу періоду роботи з 01.09.2000 по 31.12.2001 у зв`язку з відсутністю відомостей по спеціальному стажу, суд зазначає наступне.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону №1058-IV суб`єктами солідарної системи є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Згідно з п. 1 статті 14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону;

Частиною першою статті 15 Закону №1058-IV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Статтею 106 Закону №1058-IV визначено, що відповідальність за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків покладається на страхувальника.

При цьому обов`язок щодо контролю за належним перерахуванням сум страхових внесків покладено на органи Пенсійного фонду України.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді обмеження його права на пенсійне забезпечення, у зв`язку з не виконанням підприємством, на якому він працював обов`язку щодо сплати страхових внесків.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію на пільгових умовах (список 1), суд виходить з такого.

Як вже зазначалось судом, відповідно до ч. 2. ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування,” на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про підтвердження стажу роботи звернувся 29.05.2019, тобто на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг необхідного віку – 50 років, встановленого статтею 114 Закону № 1058-IV.

При цьому, статтею 114 Закону № 1058-IV, визначені й інші вимоги, необхідні для отримання працівниками, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 пенсії за віком на пільгових умовах, а саме наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Як вбачається з протоколу УПФУ в м.Лисичанську Луганської області №121130000753 від 06.06.2019, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 11 місяців 4 днів, що є достатнім у розумінні ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі пільговий стаж роботи складає 09 років 08 місяців 12 днів.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини та висновки суду, до пільгового стажу позивача також підлягають зарахуванню спірні періоди роботи з 01.09.2000 по 31.12.2001 та з 10.04.2007 по 31.10.2008, які дають підстави для призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, трудовою книжкою, та відповідними доказами доведено пільговий характер роботи позивача, що відповідає необхідним умовам для призначення пільгової пенсії.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог стосовно виплати позивачу заборгованості з пенсії з 06.06.2019 суд зазначає, що призначення пенсії з 06.06.2019 передбачає також виплату заборгованості з пенсії за зазначений період, а тому призначення пенсії є достатнім, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №8536 від 18.11.2019 (а.с. 3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Власова Вадима Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області від 06.06.2019 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код: 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, будинок 347) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 29.05.2019, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.2000 по 31.12.2001 та з 10.04.2007 по 31.10.2008 в ТОВ НВП "Лисичанський ГТЗ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (ідентифікаційний код: 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, будинок 347) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова