Рішення № 86494850, 12.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4668/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Тарасова Д.С.,

представника відповідачів: Трофименко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України (далі – Відповідач 1), Головного управління ДФС у Луганській області (далі – Відповідач 2), згідно уточненої позовної заяви позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Луганській області та Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на посаді;

- стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області та ДФС України на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час затримки виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі № 360/1609/19 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді за період з 15.06.2019 по 26.09.2019 в сумі 41835,04 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 14 червня 2019 року рішенням Луганського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальній органів ДФС у Луганській області з 20.03.2019, а накази №81-ос від 15.03.2019 ДФС України та №111-о від 19.03.2019 ГУ ДФС у Луганській області скасовано.

Наказом ДФС України від 25.09.2019 №1535-о «Про виконання рішення суду» скасовано наказ ДФС України від 15.03.2019 №81-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » та з 20.03.2019 року поновлено на службі та посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області. Наказом ГУ ДФС у Луганській області від 26.09.2019 № 816-о «Про виконання рішення суду» скасовано наказ ГУ ДФС у Луганській області від 19.03.2019 №111-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказано вважати його поновленим на посаді з 20.03.2019. Рішення суду від 14.06.2019 підлягало негайному виконанню, але позивач стверджує, що фактично його поновлено на посаді тільки 26.09.2019.

Таким чином, позивач вважає, що він має право на виплату середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки в поновленні на посаді.

14 листопада 2019 року від представника Головного управління ДФС у Луганській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 48-50) в обґрунтування якого зазначено, що Наказом ДФС України від 25.09.2019 № 1535-0 «Про виконання рішення суду» ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Луганській області. При цьому, наказ ГУ ДФС у Луганській області від 26.09.2019 № 816-о «Про оголошення наказу» та скасування наказу Головного управління ДФС у Луганській області від 19.03.2019 №111-о видано на підставі наказу ДФС України від 25.09.2019 № 1535-0. Таким чином, наказ ГУ був похідним від наказу ДФС України.

За таких обставин Відповідач 2 вважає, що висновок про наявність вини Головного управління ДФС у Луганській області в затримці поновлення позивача на посаді зроблений бути не може. У зв`язку з цим, вважаємо, що ГУ ДФС у Луганській області не може нести відповідальність та негативні наслідки за діяння (дію чи бездіяльність) іншого уповноваженого органу.

На підставі викладеного Відповідач 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

14 листопада 2019 року від представника Державної фіскальної служби України надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 60-62) в обґрунтування якого зазначено, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59815493 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. було прийнято лише 15.08.2019. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надійшла до Державної фіскальної служби України 22.08.2019. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі № 360/1609/19, залишеного без змін в частині поновлення позивача на посаді постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, постанови про відкриття виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.08.2019 ВП № 59815493, наказом ДФС України від 25.09.2019 № 1535-с «Про виконання рішення суду» було скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 15.03.2019 №81-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено підполковника податкової міліції Стародубцева ОСОБА_3 .В. на елужбі та на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області з 20.03.2019.

Відповідач 1 зазначив, що обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тільки тоді, коли така затримка була допущена в частині поновлення на роботі працівника з вини власника або уповноваженого ним органу. Та обставина, що відповідач протягом певного часу не використовував своє право добровільно виконати рішення суду не може мати для нього негативних наслідків.

На підставі викладеного представник Відповідача 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.10.2019 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18 листопада 2019 року (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 відкладено підготовче засідання на 05 грудня 2019 року (а.с. 77-78).

Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 грудня 2019 року (а.с. 112-113).

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідачів в судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 КАС України, суд дійшов такого.

Наказом ДФС України від 15.03.2019 №81-ос «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом «г» п. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР (а.с. 13).

Наказом ГУ ДФС від 19.03.2019 №111-о звільнено ОСОБА_1 з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом «г» п. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР з 19 березня 2019 року (а.с. 14-15).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі № 360/1609/19 (а.с. 17-20), визнано протиправним та скасовано наказ в.о. голови Державної фіскальної служби України Власова О.С. від 15 березня 2019 року № 81-ос про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області (М-107417) з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом “г” (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі) пункту 64 Положення.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 19 березня 2019 року № 111-ос про звільнення з 19 березня 2019 року підполковника податкової міліції Стародубцева Євгена Васильовича завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області (М-107417) з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 підпункту “г” (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі).

Поновлено підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області з 20 березня 2019 року.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 березня 2019 року по 14 червня 2019 року у розмірі 36497,40 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді рішення суду звернуто до негайного виконання.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі № 360/1609/19 змінено в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 20 березня 2019 року по 14 червня 2019 року на суму 34996,62 грн. В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду залишено без змін (а.с. 22-24).

15 серпня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59815493 про примусове виконання виконавчого листа № 360/1609/19, виданого Луганським окружним адміністративним судом 14.06.2019, про поновлення підполковника податкової міліції Стародубцева Євгена Васильовича на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області з 20 березня 2019 року (а.с. 25).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн (а.с. 26-27).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 10200,00 грн (а.с. 28-29).

Наказом ДФС України від 25.09.2019 № 1535-с “Про виконання рішення суду” скасовано наказ Державної фіскальної служби України №81-ос від 15.03.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено підполковника податкової міліції Стародубцева ОСОБА_4 Васильовича на службі та на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області з 20 березня 2019 року (а.с. 34, 97).

Наказом Головного управління ДФС у Луганській області №816-о від 26.09.2019 оголошено наказ Державної фіскальної служби України від 25.09.2019 №1535-о «Про виконання рішення суду», скасовано наказ Головного управління ДФС у Луганській області від 19.03.2019 №111-о «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на службі та посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області Головного управління ДФС у Луганській області з 20 березня 2019 року (а.с. 36, 98).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судових рішень закріплений і в статті 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частиною другою статті 372 КАС встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Згідно з положеннями статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу вищевикладених положень чинного законодавства слідує, що рішення суду про поновлення на посаді виконуються негайно, та вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з частиною п`ятою ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняття органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Також положеннями статті 235 КЗпП України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Отже, аналіз зазначених правових норм, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-435цс15.

При цьому з правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15, слідує, що «Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка», як «зволікання», «проволока», за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення».

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як встановлено судом, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року по справі № 360/1609/19 поновлено підполковника податкової міліції Стародубцева Євгена Васильовича на посаді завідувача другого сектору відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Луганській області з 20 березня 2019 року.

Враховуючи те, що рішення суду від 14.06.2019 про поновлення позивача на посаді виконане Головним управлінням ДФС у Луганській області шляхом прийняття наказу лише 25.09.2019 та те, що фактично позивач приступив до виконання обов`язків 26.09.2019, про що зазначено позивачем та не запручується представником відповідача, тому суд вважає, що період з 15.06.2019 по 26.09.2019 є часом затримки в поновленні ОСОБА_1 на посаді згідно з рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 360/1609/19.

Відтак, позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період затримки з 15.06.2019 по 26.09.2019.

При цьому суд зауважує, що стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, зокрема - пред`явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Отже, правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 360/3630/18.

Наведене спростовує доводи відповідача про відсутність протиправної бездіяльності ГУ ДФС у Луганській області та про те, що обов`язок з виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді у боржника (відповідача) виникає лише після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4 Розділу ХІІ Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 17 липня 2018 року № 616 (далі - Порядок № 616), особам начальницького складу податкової міліції, звільненим з органів ДФС, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за визначений час вимушеного прогулу грошове забезпечення нараховується виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення, помноженого на кількість календарних днів періоду вимушеного прогулу.

Пунктом 2 розділу І цього Порядку визначено, що одноденний розмір грошового забезпечення це місячне грошове забезпечення, поділене на кількість календарних днів місяця настання події.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року був визначений одноденний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 в розмірі 402,26 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, для розрахунку грошового забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді судом застосовується одноденний розмір грошового забезпечення, який визначений апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги у справі № 360/1609/19 про поновлення ОСОБА_1 на посаді, та складає 402,26 грн.

Судом встановлено, що період затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді склав 104 календарних днів (з 15.06.2019 по 26.09.2019), відтак розмір середнього заробітку за цей час становить 41835,04 грн (104 дні х 402,26 грн), та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Також відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України, зобов`язаний виплатити позивачеві грошове забезпечення за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від їх сплати в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошового забезпечення за час затримки виконання рішення суду – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо несвоєчасного поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 червня 2019 року по 26 вересня 2019 року у розмірі 41835,04 грн (сорок одна тисяча вісімсот тридцять п`ять гривень 04 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Ірметова