Рішення № 86494590, 17.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року № 320/4729/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду ЛапійС.М., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-22935-17 Головного управління ДФС у Київській області.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.10.2002 року за адресою: АДРЕСА_1 , а 26.09.2018 року була проведена державна реєстрація змін про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 , а саме була змінена адреса на АДРЕСА_2 .

Позивач як платник єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, який у період з 14.04.2014 по 26.09.2018 перебував на обліку в податковому органі, розташованому на території населеного пункту (м. Донецьк), зазначеного устатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняється від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою ст.6 Закону №2464-VI, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Оскільки підставою для звільнення від сплати єдиного соціального внеску є відповідна заява платника до податкового органу, позивач звернувся до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про звільнення від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI,за період з 14.04.2014 по 31.08.2018. Також в зазначеній заяві позивач просив визнати безнадійною та списати заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповіді на своюзаяву позивач не отримав.

Відповідач надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-22935-17 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-22935-17, які позивач оскаржив до Київського окружного адміністративного суду і вказані вимоги були визнані протиправними та скасовані рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 320/546/19.

У подальшому відповідач надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року з тим же самим номером, як і в попередніх двох вимогах - № Ф-22935-17, яку позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що підставою для виставлення позивачу оскаржуваних ним вимог про сплату боргу (недоїмки) стала наявність в нього відповідної заборгованості з ЄСВ.

Крім того, відповідач зазначає, що Закон № 2464 не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а лише надає можливість в період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки та в повному обсязі, а також, що позивач на день звернення з заявою не перебував на обліку в органах доходів і зборів, які розташовані на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, і що, оскільки антитерористична операція триває, тридцятиденний строк від дня її закінчення не розпочався, тому звернення з такою заявою є передчасним.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що вказана у відзиві позиція відповідача є необґрунтованою, оскільки в Законі № 2464 не встановлено вимоги про обов`язковість перебування на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція під час подання заяви про звільнення від виконання обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а також, що Законом № 2464 встановлено право подати заяву не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, що означає, що заява може бути подана і раніше.

Представник позивача надав суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 16.10.2002 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , 27.09.2018 була проведена державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, зокрема, змінено місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2018.

До 27.09.2018 ФОП ОСОБА_1 перебував на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області (м. Донецьк, Калінінський район).

Після проведення 27.09.2018 державної реєстрації змін про фізичну особу-підприємця ФОП ОСОБА_1 був взятий на облік у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Позивач 29.10.2018, посилаючись на положення п. 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, звернувся до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою від 24.10.2018 про звільнення від виконання обов`язків, передбачених ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI, в період з 14.04.2014 по 31.08.2018.

Також в зазначеній заяві позивач просив визнати безнадійною та списати заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 14.04.2014 по 31.08.2018.

ГУ ДФС у Київській області надіслало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-22935-17 на суму 20855,94 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 №Ф-22935-17 на суму 20855,92 грн.

Вимоги ГУ ДФС у Київській області від 09.11.2018 № Ф-22935-17 та 12.11.2018 № Ф-22935-17 позивач оскаржив до Київського окружного адміністративного суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 320/546/19 визнані протиправними та скасовані вимоги ГУ ДФС у Київській області від 09.11.2018 № Ф-22935-17 та 12.11.2018 № Ф-22935-17.

ГУ ДФС у Київській області надіслало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року № Ф-22935-17.

Не погоджуючись з оскаржуваною вимогою, позивач подав до ДФС України скаргу від 26.04.2019 року.

Рішенням ДФС України від 28.05.2019 № 24464/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарги вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 року № Ф-22935-17 залишена без змін, а скарга без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваною вимогою, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі - Порядок № 577), Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010.

У п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII, який набув чинності з 15.10.2014, визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. «б» розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 9-3 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».

Верховною Радою України 02.03.2015 прийнято Закон України № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», розділом І якого внесено до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» такі зміни: « 1. Пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року N 1669-VII вважати пунктом 9-4».

Закон України № 219-VIII від 02.03.2015 набрав чинності 13.03.2015.

Отже, внаслідок цих змін до Закону № 2464-VІ пункт 9-3 в редакції Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII з 13.03.2015 змінив нумерацію на пункт 9-4.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп. 4.1, 4.2 Порядку № 577 орган доходів і зборів приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу на підставі відповідної письмової заяви платника податків за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника.

Тобто, факт перебування ФОП на обліку в органі доходів і зборів, який розташований на території населеного пункту в зоні АТО, є підставою для зупинення застосування до такого платника заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Крім того, за наявності вказаних обставин такий платник набуває право на звільнення від сплати ЄСВ шляхом списання накопиченої заборгованості за відповідний період в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійної заборгованості, тобто за заявою такого платника, поданою за місцем його податкової реєстрації.

Як слідує з відзиву відповідача згідно з даними інтегрованих карток платника податків ФОП ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску автоматично здійснені наступні нарахування (зокрема за час перебування за попереднім місцем обліку):

- За 2016 рік нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування від 19.07.2016 на суму 335,22 грн. (II квартал, граничний термін сплати 19.07.2016);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.10.2016 на суму 957 грн. (III квартал, граничний термін сплати 19.10.2016);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.01.2017 на суму 990 грн. (IV квартал, граничний термін сплати 19.01.2017);

- За 2017 рік нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.04.2017 на суму 2112 грн. (І квартал, граничний термін сплати 19.04.2017);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.07.2017 на суму 2112 грн. (II квартал, граничний термін сплати 19.07.2017);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.10.2017 на суму 2112 грн. (III квартал, граничний термін сплати 19.10.2017);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.01.2018 на суму 2112 грн. (IV квартал, граничний термін сплати 19.01.2018);

- За 2018 рік нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.04.2018 на суму 2457,18 грн. (І квартал, граничний термін сплати 19.04.2018);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.07.2018 на суму 2457,18 грн. (II квартал, граничний термін сплати 19.07.2018);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 19.10.2018 на суму 2457,18 грн. (III квартал, граничний термін сплати 19.10.2018);

- нараховано єдиного внеску платникам, що обрали спрощену систему оподаткування, від 21.01.2019 на суму 2457,18 грн. (IV квартал, граничний термін сплати 21.01.2019).

Судом встановлено, що позивач перебував на обліку в ГУ ДФС у Донецькій області до 27.09.2018.

Після проведення 27.09.2018 державної реєстрації змін про фізичну особу-підприємця ФОП ОСОБА_1 взятий на облік у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Відтак, позивачу нараховувалася заборгованість зі сплати єдиного внеску за період, коли позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів, який розташований в м. Донецьк (віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція).

Саме з перебуванням на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, законодавець пов`язує право на звільнення від сплати єдиного соціального внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідно до вимог п. 9-4 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Як вже зазначалося судом, відповідну заяву 29.10.2018 позивачем подано до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Отже, позивач на момент виникнення спірних правовідносин відповідав встановленим Законом №2464-VI критеріям, при дотриманні яких позивач мав бути звільнений від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI по сплаті єдиного внеску.

Доводи відповідача про те, що підставою для виставлення позивачу оскаржуваної ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) стала наявність в нього відповідної заборгованості з ЄСВ, є необґрунтованими, оскільки як зазначалося вище, боргові зобов`язання, визначені у вказаній вимозі, зокрема, охоплюють період, упродовж якого позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів в зоні АТО та набув право на звільнення від відповідних зобов`язань.

Крім того, до прийняття оскаржуваної вимоги, а саме 29.10.2018 р., позивач звернувся до контролюючого податкового органу за місцем своєї реєстрації станом на вказану дату щодо списання відповідної заборгованості, однак заява не розглянута, заборгованість не списана, а натомість Головне управління ДФС у Київській області прийнято оскаржувану вимогу про сплату боргу.

Твердження відповідача про те, що Закон № 2464 не скасовує обов`язків платника ЄСВ, а лише надає можливість в період АТО не виконувати їх у встановлені строки та в повному обсязі, суд до уваги не приймає з огляду на вищевикладене. При цьому суд відзначає, що підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону № 1669-VII прямо передбачено саме звільнення платника від сплати ЄСВ.

Посилання відповідача на те, що в день звернення із заявою про списання заборгованості з ЄСВ позивач не перебував на обліку в органах доходів і зборів у зоні АТО, є необґрунтованими, оскільки законодавець передбачає необхідність звернення саме до контролюючого органу на момент подання відповідної заяви і не обмежує це умовою щодо необхідності в цей час перебувати саме на обліку в органі доходів і зборів у зоні АТО.

Доводи відповідача про те, що АТО не завершена, а тому, на його думку, позивач не набув право на звернення із заявою про списання заборгованості з ЄСВ, не ґрунтуються на нормах законодавства, яким, зокрема підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону № 1669-VII передбачено звільнення від сплати ЄСВ за відповідних обставин до завершення АТО на підставі заяви платника та не міститься умови щодо необхідності звернення із такою заявою лише після завершення АТО.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч викладеним положенням відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано в ході судового розгляду справи належних, допустимих та достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та встановлені судом обставини справи.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-22935-17 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір на суму 768,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-22935-17.

Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.