Рішення № 86494571, 13.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року № 810/4625/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат “Біличі” до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат “Біличі” звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 №Ю-1451-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган, приймаючи оскаржену вимогу, дійшов безпідставних висновків про порушення підприємством строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Як зазначає позивач, фактично недоїмка та пеня визначена в обліковій картці містить в собі суму, яку включено до реєстру вимог кредиторів, а отже на зазначені суми розповсюджувалась дія мораторію відповідно до ст.. 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

Позивач вважає, що порядок погашення заборгованості, визнаної та внесеної до реєстру вимог кредиторів у рамках провадження у справі про банкрутство, у тому числі підстави та види юридичної відповідальності за несвоєчасне погашення такої заборгованості, регулюється виключно положеннями Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відтак, нарахування відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” недоїмки, штрафних санкцій та пені на суми боргу, що були виплачені на виконання умов мирової угоди, затвердженої судом, не ґрунтується на вимогах закону.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.10.2018.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що посадові особи податкового органу діяли в рамках закону, будь-якої протиправної бездіяльності чи протиправних дій не вбачається, а тому підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 за обґрунтованим клопотанням сторони провадження у справі №810/4625/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №810/4033/18.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що у відповідача відсутнє право зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення боргу, який включено до конкурсних кредиторських вимог, згідно з черговістю його виникнення, оскільки таким чином штучно збільшується сума недоїмки та пені з єдиного соціального внеску, яка при цьому включена до шостої черги конкурсних кредиторах вимог УПФУ у Київській області в рамках справи про банкрутство позивача.

Відповідачем подано до суду заперечення на відзив, в яких останній підтримав позицію викладену в поданому відзиві.

Позивачем та відповідачем подано до суду заяви про заміну неналежного відповідача - ГУ ДФС у Київській області на належного - ГУ ДПС у Київській області.

Надаючи оцінку наданим заявам суд зазначає наступне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

21.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №682-р "Питання Державної податкової служби", згідно якого погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019р., №26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

28.08.2019 Державною податковою службою України прийнято наказ №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України", згідно якого розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 12.07.2019 № 14 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС", затверджено положення, зокрема про Головне управління ДПС у Київській області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2019 внесено запис в Єдиному державному реєстрі про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Київській області як юридичної особи.

Згідно вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, суд вважає за можливим задовольнити заяви сторін про заміну відповідача на правонаступника Головне управління ДПС у Київській області та здійснити заміну неналежного відповідача – ГУ ДФС у Київській області на належного – ГУ ДПС у Київській області.

Позивачем подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2019 по справі №810/4033/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0013471702 від 02.09.2015. Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства “Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат “Біличі” (ідентифікаційний код 00292474) за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39466569) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Розгляд питання про поновлення провадження у справі судом призначено на 02.10.2019.

Учасниками справи 02.10.2019 подано до суду клопотання в яких останні просили суд подальший розгляд справи здійснювати без їхньої участі, в порядку письмового провадження.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 поновлено провадження у справі та закрито підготовче засідання.

У зв`язку з поданими клопотаннями учасників справи та на підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ПАТ «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» отримано 21.06.2018 року Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 №Ю-1451-17 складену ГУ ДФС у Київській області згідно якої підприємству визначено суму боргу у розмірі 413 207,56 грн..

Не погоджуючись із визначеною сумою боргу позивачем 27.06.2018 року направлено на адресу ДФС України скаргу на вимогу про сплату боргу. Рішення про результат розгляду скарги від 30.07.2018 року №24917/6/99-99-11-02-02-15 вимогу про сплату боргу (недоїмки) залишено без змін, а скаргу ПАТ «ГВКК «Біличі» без задоволення.

ПАТ «ГВКК «Біличі» не погоджується з визначеною податковим органом сумою боргу вважає, що ГУ ДФС у Київській області порушило чинне законодавство при складанні та направленні зазначеної вище вимоги про сплату боргу.

Разом з тим, податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0013471702 від 02.09.2015, яке становить вагому складову визначених зобов`язань у податковій вимозі від 12.06.2018 №Ю-1451-17.

Суд зазначає, що обставини даної адміністративної справи встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 в адміністративній справі №810/4033/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат “Біличі” до Ірпінського відділення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, адміністративний позов задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0013471702 від 02.09.2015.

Судом встановлено, що грошові зобов`язання у розмірі 276311,27 грн., сплата яких потягла нарахування штрафних санкцій, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство позивача та належать до конкурсних вимог.

З моменту порушення справи про банкрутство зупиняється виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, строк сплати яких настав на момент порушення справи про банкрутство, та виключається можливість стягнення таких зобов`язань за межами процедури банкрутства. При цьому, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань грошових зобов`язань, строк спати яких настав до дня порушення справи про банкрутство, не нараховується штраф та пеня або інші фінансові санкції.

Тобто, зобов`язання боржника (позивача), строк виконання яких настав на 21.02.2012 (дата порушення справи про банкрутство позивача) можуть виконуватись лише в процедурі провадження у справі про банкрутство у порядку господарського судочинства (конкурсні зобов`язання). Їх погашення у інший спосіб, у тому числі шляхом самостійного зарахування контролюючим органом у рахунок такого боргу платежів, спрямованих на сплату поточних зобов`язань з ЄСВ, не ґрунтується на вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку, між кредиторами та боржником (позивачем) було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 у справі №Б8/022-12. Вимоги конкурсних кредиторів, що є предметом мирової угоди, затвердженої у рамках провадження про банкрутство, виконуються у порядку та строки, визначені цією мировою угодою та Законом №2343-XII. При цьому, положення Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” до вказаних правовідносин не застосовуються.

Оскільки платіжними дорученнями від 29.07.2016 №347, від 29.08.2016 №379 та від 27.09.2016 №388 позивачем здійснювалась сплата заборгованості з єдиного соціального внеску, що була предметом мирової угоди, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для нарахування штрафних санкцій та пені у порядку, визначеному статтею 25 Закону № 2464-VI.

Також судом встановлено, що фактично штрафні санкції оспорюваним рішенням були накладені не у зв`язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов`язань у звітах з ЄСВ за період 2015-2016 роки, а у зв`язку з наявністю в інтегрованій картці ПАТ “Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат “Біличі” недоїмки, у рахунок погашення якої контролюючий орган з 2013 року зараховує поточні платежі позивача, у тому числі платежі, що були здійснені платіжними дорученнями від 29.07.2016 №347, від 29.08.2016 №379 та від 27.09.2016 №388 на виконання мирової угоди.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 по справі №810/4033/18 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Київській області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 - без змін. Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 набрало законної сили 06.08.2019.

Відтак з огляду на положення статті 78 КАС України, зазначені вище обставини мають силу преюдиції та не підлягають повторному доказуванню у цій справі, тому суд повторно їх не встановлює.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2464–VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону України № 2464–VI).

Платниками єдиного внеску, згідно з приписами статті 4 Закону № 2464–VI є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1,4,5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2464-VI).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону № 2464–VI, періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць.

Цією ж статтею передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону України № 2464–VI, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачені заходи впливу та стягнення, які застосовуються до платників єдиного внеску.

Відповідно до частин другої та третьої статті 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абз. 4 п.56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд встановлено, що позивачем сплачено на рахунок відповідача кошти по сплаті податку за єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Натомість, поточні платежі, які здійснював позивач, сплачуючи податкові зобов`язання вчасно та у повному обсязі, стягувались відповідачем як борг, у порядку п. 87.9 статті 87 ПК України, та нараховувалась пеня, не дивлячись на те, що він відсутній та ігноруючи судові рішення, що призвело до безпідставного та протиправного винесення вимоги про сплату недоїмки (боргу) від 12.06.2018 №Ю-1451-17.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Київській області №Ю-1451-17 від 12.06.2018.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства “Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат “Біличі” (код ЄДРПОУ 00292474) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) судовий збір у розмірі 6198 (шість тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 11 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.