Рішення № 86494567, 13.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року № 810/3034/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення - рішення від 01 березня 2018 року №0001614001 ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері державного регулювання виробництва і обігу підакцизної продукції. Стверджує, що будь - яких порушень вказаних в акті перевірці не допускав. Крім того, стверджує, що фактична перевірка проведена незаконно.

Ухвалою від 20.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому останній позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Зазначив, що під час перевірки встановлено факт зберігання алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

Посадовою особою Головного управління ДФС у Київській області 15.02.2018 року о 14.05 год. проведено перевірку торгівельного павільйону, що належить позивачу, при перевірці виявлений факт зберігання вина «Чарівний сон» полусолодке червоне 9-13% об. За ціною 90.00 грн. за літр без марки акцизного збору встановленого зразка, чим останній порушив вимоги ст. 11 ЗУ №481/95-ВР від 19.12.95 р. (зі змінами та доповненнями), та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164-5 КУпАП, про що складено Акт від 15 лютого 2018 р. за номером 44/10-36-40/2626010734 фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Перевірка була проведена на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2018р. №184.

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, передбачених цим пунктом.

Як вбачається із копії наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2018р. № 184 та витягом з додатку №1 до цього наказу (копії додаються), підставою для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 є пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

У до додатку №1 наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2018р. № 184 не вказані які саме наявні порушення та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства в частині зберігання алкогольних напоїв.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.9 ст.80 ПК України).

Згідно з п.81.1 ст.81 (Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Суд зазначає, що у витягу із додатку №1 до цього наказу ГУ ДФС у Київській області від 30.01.2018р. № 184 період перевірки не зазначено, а лише міститься посилання на ст.102 ПК України, яка регламентує строки давності та їх застосування.

Таким чином відповідачем порушено вимоги ст..81 ПК України, а саме не вказано період перевірки.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001614001 від 01.03.2018 яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 17000 грн..

Податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржуване в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 14.05.2018 №6856/4/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Суд зазначає, що Акт від 15 лютого 2018 р. за №44/10-36-40/2626010734 фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 відповідно до п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.5 розділу II вказаного вище Порядку).

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 27 лютого 2018 року по справі №355/243/18,, яка набрала законної сили 10.03.2018р., відмовлено у притягненні ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. передбаченого ч.І cm. 1645 КУпАП. та закрито провадження у справі.

При дослідженні даної постанови, судом встановлено, що при ухваленні вказаної постанови, суд виходив із того, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

При цьому, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, судом були досліджені надані Відповідачем: - Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції № 44/10-36-40/2626010734 від 15.02.2018 року; - пояснення ОСОБА_4 до акту; - копії фотознімків.

Також, під час розгляду цієї справи, на підтвердження обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення ГУ ДФС у Київській області було також надано копії фотознімків.

При дослідженні цих доказів Баришівським районним судом Київської області було встановлено, що на копіях чотирьох фотознімків зображені: - пуста картонна коробка (на зображеннях коробка з відкритим верхом та дном) та пластикова пляшка без будь-якого маркування. На коробці мається етикетка «Чарівний сон» «Напівсолодке червоне», з чого суд робить висновок, що дана коробка використовувалась як тара для вказаного вина. Як вбачається з вимог закону тара, тим більше пуста, не повинна мати марок акцизного збору. Пляшка зображена на фото, жодних маркувань немає, напис на кришці пляшки, 4с, жодним чином не ідентифікує даної пляшки тим більше її вмісту. Жодних експертних досліджень вмісту пляшки проведено не було, тому на думку суду жодного доказу того, що в пляшці перебувала рідина яка була підакцизним товаром суду надано не було. Протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі свідків, крім того в протоколі відсутня відмітка про вилучення та передачу на зберігання напоїв у той час коли санкція ч.1 ст. 164-5 КУпАП передбачає обов`язкову конфіскацію таких алкогольних напоїв.

Оскільки іншим способом довести вину позивача у вчиненні зазначеного правопорушення немає. а згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а достатніх доказів, які б вказували на те, що Позивач вчинив правопорушення немає.

За таких обставин та дослідивши Акт фактичної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, суд дійшов висновку щодо відсутності законних підстав для висновку про наявність складу правопорушення у діях скаржника та притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164-5 КУпАП.

Отже, обставини перевірки і факти виявлених відповідачем порушень, зафіксованих в Акті перевірки були всебічно, повно і об`єктивно з`ясовані Баришівським районним судом Київської області, правова оцінка була надана і викладена у постанові від 27 лютого 2018 року по справі №355/243/18, а відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказана постанова не була оскаржена відповідачем, а значить з встановленими судом обставинами і їх правовою оцінкою відповідач згодний. Отже, відповідно до ч.1 ст.78 КАС України це є підставою звільнення від доказування цих обставин з мотивів їх визнання сторонами цієї справи.

Як зазначалося вище, оскільки оскаржуване ППР оформлене на підставі Акту від 15 лютого 2018 р. за номером 44/10-36-40/2626010734 фактичної перевірки, то згідно з ч.2 ст.77 КАС України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідач намагається двічі притягнути ФОП ОСОБА_2 за порушення одних і тих самих вимог законодавства як до адміністративної, так і до фінансової відповідальності, що є подвійною відповідальністю.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст.4 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.

Гарантії, передбачені ст.4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється державою.

Враховуючи, що норми абз.16 ч.2 ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч.1 ст. 164-5 КУпАП поширюються на невизначене коло осіб, а також передбачають покарання особи у значному розмірі, їх можливо розглядати як кримінальне переслідування у розумінні Конвенції, навіть враховуючи те, що національне законодавство не визначає їх, як кримінальне.

Тобто, обидві відповідальності, передбачені абз.16 ч.2 ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч.І ст. 164-5 КУпАП, є за своєю сутністю штрафними (каральними), і жодна з них не має ознаки правовідновленої (компенсаційної) відповідальності.

Саме штрафний характер відповідальності, передбаченої абз.16 ч.2 ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч.1 ст.164-5 КУпАП, дає підстави ототожнювати ні норми, як один вид відповідальності, який відповідно до цілей Конвенції вважається кримінальним.

Окрім цього, та обставина, що санкції, передбачені абз.16 ч.2 ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч.1 ст.164-5 КУпАП, містяться у різних нормативно-правових актах, та відповідно до національного законодавства не відносяться до кримінального переслідування, не є вирішальним.

Враховуючи встановлену Баришівським районним судом Київської області від 27 лютого 2018 року по справі №355/243/18 відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1645 КУпАП та закриття провадження у справі, намагання відповідача притягнути позивача вдруге за одне й те саме правопорушення, порушує його права, передбачені ст.61 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 243, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 березня 2018 року №0001614001 ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій у розмірі 17 000 грн..

Стягнути судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби Київської області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.