Рішення № 86494557, 11.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року № 320/5633/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в якому просить суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме з 18.01.2018; - скасувати рішення відповідача від 17.04.2018 за №530/06-1 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; - зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987 році, зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 18 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.01.2018 року він звернувся до відповідача щодо призначення йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідач рішенням від 17.04.2018 року відмовив у призначенні йому пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у зв`язку з невідповідністю періоду перебування позивача на ліквідації наслідків аварії та невідповідністю виданого позивачу посвідчення 2 категорії. Вважає, що таке рішення відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії із зниженням віку є незаконним та таким, що порушує його право на отримання законної пенсії. Зазначає, що всі документи відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 26.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити, в обґрунтування зазначив, що відсутні підстави вважати, що позивач працював в зоні відчуження протягом п`яти календарних днів, а від так права на пенсію відповідно до ч.1 ст.55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у позивача не має.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

18 січня 2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з вимогами ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням відповідача від 17 квітня 2018 р. № 530/06-01 «Про відмову в призначенні пенсії» позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з вимогами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В рішенні позивача повідомлено про мотиви відмови в призначенні пенсії за віком як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Так, право на пенсію згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у позивача відсутнє, в зв`язку з невідповідністю періоду перебування на ліквідації наслідків аварії 08.09.1986 по 09.09.1986, 15.09.1986 по 16.09.1986 та виданого посвідчення 2 категорії. Право на призначення пенсії може бути переглянуто в разі надання додаткових документів про інші періоди перебування на ліквідації наслідків аварії, чи наданого нового посвідчення – 3 категорії.

Матеріалами справи встановлено, що в 1986 році, у період ліквідації наслідків на ЧАЕС позивач працював у Яготинському районному міжгосподарському комбінаті по наданню комунальних послуг населенню «Райсількомунгосп», що посвідчується записом № 8 у трудовій книжці позивача.

В 1986 роді на ім`я позивача були виписані 4 путьові листи вантажного автомобіля, при виконанні трудових обов`язків за якими позивач працював у зоні відчуження (м. Чорнобиль) 5 календарних днів: № 128477 від 30.08.1986 р. (1 день), № 128459 від 08.09.1986 (2 дні-п. 27-28 вказано «отработано с 7-00 8.09.86 г. до 24-00, 09.09.86 г.»), № 030592 від 15.09.1986 (1 день), № 049541 від 06.11.1986 (1 день).

14.10.1992 Яготинським «Райсількомунгоспом» на ім`я позивача була видана довідка за № 84, з якої вбачається що у період роботи позивача в м. Чорнобиль 30.08.1986, 08.09.1986-09.09.1986, 15.09.1986, 06.11.1986 йому була виплачена додаткова заробітна плата в підвищеному розмірі відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207 в сумі 141, 24 крб. з коефіцієнтом збільшення тарифної ставки 3.

04.11.1992 р. на ім`я позивача було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС категорії 2, серія НОМЕР_1 183723 на підставі довідки Яготинського «Райсількомунгоспу» № 84 від 14.10.1992, згідно з даними якої позивач був направлений у зону відчуження м. Чорнобиль 30.08.1986, 08.09.1986-09.09.1986, 06.11.1986.

Зазначене посвідчення зареєстроване тимчасовою комісією з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС», що посвідчується листом Управлінням захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи ГУ праці та соціального захисту населення Київської ОДА від 09.10.2012 за № 04-52-2522.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Як вбачається з абз. 2 п. 1 ч.1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до вимог абз. 7 пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Суд зазначає, що зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

У п. 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Із аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 22 березня 2018 р. у справі № 588/538/16-а, від 23 травня 2018 р. у справі № 398/3509/16-а та від 27 лютого 2018 р. у справі № 344/9789/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Згідно з довідки від 14.10.1992 виданої Яготинським «Райсількомунгоспом» за № 84 та листа Управлінням захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи ГУ праці та соціального захисту населення Київської ОДА від 09.10.2012 за № 04-52-2522, вбачається що позивач працював у зоні відчуження (м. Чорнобиль) 5 календарних днів, що посвідчується відповідними путьовими листами - № 128477 від 30.08.1986 р. (1 день), № 128459 від 08.09.1986 (2 дні - п. 27-28 вказано «отработано с 7-00 8.09.86 г. до 24-00, 09.09.86 г.»), № 030592 від 15.09.1986 (1 день), № 049541 від 06.11.1986 (1 день).

Вказані обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ. Посвідчення позивача недійсним не визнавалось, його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач, якому на той час виповнилося понад 51 рік, звернувся до відповідача 18 січня 2018 р., то саме з цієї дати його права підлягають відновленню.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, отже порушено права позивача на отримання пенсії та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії та рішення відповідача були протиправними. Право позивача на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком, зі зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме з 18.01.2018.

Скасувати рішення Переяслав-Хмельницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 17.04.2018 за №530/06-1 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років у відповідності до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов`язати Переяслав-Хмельницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987 році, зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 18 січня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.