Ухвала суду № 86494542, 20.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 грудня 2019 року м. Київ № 320/5516/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд», в якому позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня 2018 року по грудень 2019 року та з січня 2019 року по вересень 2019 року у сумі 5158,97 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, а саме подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Копію ухвали позивач отримав 31 жовтня 2019 року, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке зареєстроване Київським окружним адміністративним судом 11 листопада 2019 року.

29 листопада 2019 року, на виконання вимог зазначеної ухвали суду, представником позивача через службу діловодства суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до ст.ст. 55, 129 Конституції України, позивач вважає, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до судочинства, у зв`язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору. Окрім того, посилається на ст.73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відтак, зазначає, що управління не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

При вирішенні вказаного клопотання судом враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Поряд з цим, згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

При цьому, суд звертає увагу, що відсутність коштів у державного органу не є достатньою та беззаперечною підставою для звільнення його від виконання обов`язку щодо сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у його постановах від 27.02.2018 року (справа №815/5096/16), від 15.03.2018 року (справа №523/9163/16-а).

Також, з позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абз.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст.5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.

Крім того, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не може вважатись належним чином обґрунтованим, оскільки законодавцем передбачено вирішення питання щодо забезпечення відповідного фінансування державних органів з приводу сплати судового збору. А невиконання вимог закону іншими органами державної виконавчої влади не може бути належним обґрунтуванням обставин відсутності коштів на сплату судового збору у позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Окрім того, позивачем жодним чином не обгрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Наведене свідчить, що зазначені у мотивувальній частині ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року недоліки у встановлений строк, а саме, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуті.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

При цьому, суд зазначає, що частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

у х в а л и в:

1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.

2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

3. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова