Ухвала суду № 86494518, 20.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" грудня 2019 р. справа № 300/1961/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главач І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64514-51У від 20.05.2019, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 30.09.2019 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64514-51У від 20.05.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64514-51У від 20.05.2019, за якою з позивача стягується 21030,90 грн боргу по єдиному соціальному внеску, оскільки, незважаючи на те, що відповідно до рішення Івано-Франківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 06.10.2010 №1 позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, однак незалежну професійну діяльність як адвокат – самозайнята особа не проводив, оскільки весь період перебував у трудових відносинах у межах професійної діяльності і єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцями.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із статтею 262 КАС України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.11.2019, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив. Також зазначив про пропуск позивачем десятиденного строку на оскарження спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64514-51 У від 20.05.2019.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно із частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI «Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18 від 08.08.2019 у справі №480/106/19.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, в судовому порядку протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64514-51У від 20.05.2019 надіслана контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 , однак не була вручена та повернулась з відміткою поштової служби «за закінченням встановленого строку зберігання».

Натомість про прийняття податковим органом спірного рішення позивачу стало відомо випадково. Так, у вересні 2019 року з Єдиного державного реєстру боржників, розміщеному в мережі Інтернет, ОСОБА_1 дізнався про наявність виконавчого провадження про стягнення з нього коштів на користь Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. В ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ОСОБА_1 стало відомо, що виконавче провадження стосується виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-64514-51 У від 20.05.2019, за якою з позивача стягується 21030,90 грн боргу по єдиному соціальному внеску. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження та копію вимоги № 64514-51 У від 20.05.2019 позивач отримав 20.09.2019 (а.с. 69).

Вказані обставини позивач вважає поважними причинами пропуску звернення до суду, тому просить його поновити.

У своїх рішеннях від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Зважаючи на викладене вище, а також на те, позивач не допустив тривалого необ`єктивного зволікання з поданням позовної заяви, суд вважає, що позивачем строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому наявні підстави для його поновлення.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 123, 256, 294, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64514-51У від 20.05.2019.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Главач І.А.