Рішення № 86494466, 02.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2019 року о/об 09 год. 10 хв.Справа № 280/5335/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати пункт 23 протоколу №40 від 29.03.2019 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум; 2) зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975 у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2019.

У позові зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою якій встановлено статус інваліда війни III групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.01.2019. 05.12.2016 позивачу встановлено 10% ступеня втрати професійної працездатності, внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. 23.01.2019 під час первинного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №1024179 від 23.01.2019. Допомога у зв`язку з встановленням 10% втрати працездатності позивачу виплачена у сумі 10150,00 грн. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Військової частини А1978 із заявою про направлення до Міністерства оборони України його документів з метою виплати позивачу виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності. У червні 2019 року позивач отримав Витяг із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України №40 від 29.03.2019, у якому зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, оскільки інвалідність встановлена понад дворічний термін після встановлення 10% ступеня втрати професійної працездатності. Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідно до п.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено: «... Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється». Відповідач зазначає, що суттєве значення має дата первинного встановлення інвалідності або встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. У зв`язку з встановленням ступеня втрати працездатності 10% під час первинного огляду МСЕК 05.12.2016 позивачу одноразова грошова допомога вже була виплачена розмірі 10150,00 грн. (що позивачем підтверджується). Встановлення III групи інвалідності позивачу (збільшення ступеня втрати працездатності) при повторному огляді відбулось лише 23.01.2019 (довідка МСЕК серія АВ №1024179), тобто значно більше ніж через 2 роки. Тому, оскільки зміна ступеня втрати працездатності відбулась значно більше ніж через 2 роки, підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 04.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02.12.2019.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою, якій встановлено статус інваліда війни ІІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 28.01.2019 року (а.с.10).

Відповідно до «Довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення» від 30.10.2018 за №1789 ОСОБА_1 в різні періоди часу з 19.12.2014 по 12.10.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції в складі Військової частини А1978 та є учасником бойових дій (а.с.13).

Як зазначається сторонами, 05.12.2016 позивачу встановлено 10% ступеня втрати працездатності та виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 10150 грн. 00 коп.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №704 військово-лікарською комісією встановлено причинний зв`язок захворювань позивача - пов`язані з проходженням військової служби (а.с.11-12).

Згідно з Довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №1024179 від 23.01.2019 позивачу при первинному огляді встановлено ІII групу інвалідності (а.с.14).

Позивач звернувся до Військової частини А1978 із заявою про направлення до Міністерства оборони України його документів для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.

Позивачем отримано Витяг з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.03.2019 року №40 (а.с.16).

У Витязі з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 29.03.2019 року №40 зазначено: «… Розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги: 23. Підполковнику ОСОБА_1 (вч А1978), якому 05.12.2016 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 10% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що сталося 05.07.2016 (довідка МСЕК серія АГ №0009440 від 05.12.2016), а 23.01.2019 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія АВ №1024179 від 23.01.2019). Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013р. №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Заявнику групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності. Відповідно до пункту 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 критеріями для встановлення інвалідності є ступінь вдрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності. Ступінь втрати здоров`я визначається у відсотках втрати працездатності (групи інвалідності). Ураховуючи, що між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках і з втратою працездатності у вигляді встановлення ІІІ групи інвалідності пройшов термін понад 2 роки, немає підстав для призначення одноразової грошової допомоги. Допомога у зв`язку з встановленням 10% втрати працездатності виплачена в сумі 10150 грн. …».

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як зазначено у п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Таким чином, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Як зазначається в оскаржуваному рішенні і не заперечується сторонами, допомога у зв`язку з встановленням 10% втрати працездатності виплачена позивачу в сумі 10150 грн. 00 коп.

Проте, як зазначалось, відповідачем відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу ІІІ групи інвалідності через відсутність правових підстав для виплати, оскільки групу інвалідності встановлено позивачу понад дворічний термін після первинного встановлення ступеня втрати працездатності.

Надаючи тлумачення положень ст.58 Конституції України, Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд зазначає, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було доповнено ч.4 ст.16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» абз.2, відповідно до якого у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Суд звертає увагу, що вказана норма не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, оскільки це фактично означатиме, застосування зворотньої дії закону в часі. Застосування даної норми можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності для позивача, починаючи з 23.01.2019 (дата встановлення ІІІ групи інвалідності) і саме з цього моменту слід відраховувати дворічний строк.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 20.03.2018 у справі №295/3091/17, яку суд в силу ч.5 ст.242КАС України враховує при розгляді даної справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право особи на одноразову грошову допомогу не може підлягати часовим обмеженням і залежати від того чи пройшов дворічний термін з часу первинного огляду, оскільки першочергово є встановленим той факт, що особа отримала незворотні негативні зміни стану здоров`я внаслідок перебування на військовій службі.

Відповідно до п.“б” ч.1 ст.16-2 Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

У ч.2 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затверджений 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975 (надалі - "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві").

Відповідно до пп.1 п.6 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з п.8 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. (…).

Як зазначено у п.3 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: (…); у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Тобто, з огляду на викладене встановлено, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності виникло з моменту встановлення інвалідності, а саме з 23.01.2019.

Таким чином, суд вважає, що твердження відповідача про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки закінчився дворічний строк після первинного встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, є помилковими.

Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в п.23 рішення Комісії, оформленого протоколом №40 від 29.03.2019, не наведено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що комісія Міністерства оборони України відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, діяла всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.3 ст.245 КАС України зазначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. (…).

Суд вважає, що для прийняття відповідачем рішення на користь позивача виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому суд зазначає, що встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби (захистом Батьківщини) є підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності – 23.01.2019, з урахуванням вже отриманої суми допомоги в розмірі 10150 грн. 00 коп.

Аналогічне застосування норм права здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 13.11.2019 у справі №280/2107/19.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст.9, 77, 132, 134, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 23 протоколу №40 від 29.03.2019 засідання комісії Міністерства оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності III групи, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 за №975 у розмірі, передбаченому ч.1 ст.16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” в редакції станом на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності – 23.01.2019, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В іншій частині позову відмовити.

У стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 02.12.2019.

Суддя О.О. Прасов