Рішення № 86494340, 18.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2019 року 17 год. 41 хв.Справа № 280/4216/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача: Смолін Д.Г., адвокат Сліпченко В.І.

від відповідача: Кравченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення відповідача оформлене наказом №1065/с від 22.07.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність та скасувати його.

Позовна заява обґрунтована тим, 24.07.2019 ОСОБА_1 оголошено наказ ГУНП в Запорізькій області від 22.07.2019 №1065 «Про застосування дисциплінарного стягнення» на підставі якого до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про непевну службову відповідальність. Позивач вважає, що статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначено, що саме за вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Позивач таких діянь не вчиняв, матеріалами службового розслідування такі діяння або їх ознаки в діях позивача взагалі не виявлені. Дисциплінарний статут чітко регламентує та визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Вказує, що порушень вимог щодо дотримання службової дисципліни та вимог присяги позивач не допустив у період із 18 по 19 липня 2019, а навпаки у відношенні нього було вчинено тяжкий злочин, кваліфікований на сьогодні органами досудового розслідування за частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 345 КК України. Посилання в матеріалах службового розслідування та в тексті оскаржуваного наказу на порушення пунктів 1,2 частини 1 та частині 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення є взагалі декларативним, не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується із раптовістю вчинення злочину конкретними особами у відношенні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Не погоджуючись з прийнятим наказом позивач звернувся до суду із позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 26.09.2019 о/об 15 год. 50 хв.

18.09.2019 представником відповідача через канцелярію суду (вх. №38862) поданий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що за результатами проведеного розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Так, ОСОБА_1 , як поліцейський, зобов`язаний безумовно дотримуватись вимог нормативно-правових актів, що регламентуюсь діяльність поліції, ігноруючи вимоги, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, невідкладно не повідомив про правопорушення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», чим порушив вимоги, передбачені частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, скоївши дисциплинарний проступок. Таким чином ГУНП вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, а факт наявності у позивача порушеного права не знайшов свого підтвердження. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.09.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 18.12.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 18.12.2019 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 18.12.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Позивач, представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, встановив наступне.

19 червня 2019 року наказом ГУНП в Запорізькій області № 762 призначено службове розслідування фактів порушення службової дисципліни за відомостями щодо відкриття кримінального провадження ЄРДР № 12019080000000276 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України, за фактом спричинення тілесних ушкоджень співробітникам поліції.

Комісією службового розслідування встановлено, що 18 червня 2019 року приблизно з 20.00 год. до 23.30 год. старший слідчий слідчого відділення Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебували у позаслужбовий час у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї у придорожньому кафе, розташованому у м. Василівка на 344 км автошляху Харьків- Сімферополь. За поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вони вживали в кафе спиртні напої.

Близько 23.55 год. 18 червня 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі ВАЗ-2110, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням слідчого слідчого відділення Василівського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , якого попередньо попрохали відвести їх з кафе додому, зупинились біля магазину «Дніпряночка», розташованого по бульвару Центральному м. Василівка, щоб купити цигарок та випити каву.

19 червня 2019 року близько 00.10 год. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , спілкуючись між собою, стояли на вулиці біля автомобіля ОСОБА_6 , припаркованого поблизу магазину «Дніпряночка», де пили пиво, яке попередньо придбали у придорожньому кафе. У цей час до них підійшов мешканець м. Василівка ОСОБА_7 , який сказав ОСОБА_1 прибрати пляшку з недопитим пивом, яку той поставив на землю поруч. При цьому ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_1 фізичною розправою та висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою уникнення конфлікту сіли в автомобіль ОСОБА_2 , щоб їхати додому. Коли почали рух, ОСОБА_7 наніс удар по дзеркалу автомобіля ОСОБА_6 , розбивши його. Зупинившись, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вийшли із автомобіля. ОСОБА_7 продовжував погрожувати їм фізичною розправою та висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. У цей час, близько 00.20 год. 19 травня 2019 року, на місце події приїхав брат ОСОБА_7 ОСОБА_8 з групою невідомих осіб, які також почали погрожувати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_9 фізичною розправою та висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , діючи відповідно до вимог, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», представившись поліцейськими, висловили їм законну вимогу припинити свої дії. У відповідь на законні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 припинити правопорушення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з групою невстановлених осіб вчинили на них напад, під час якого нанесли їм удари кулаками та ногами в область голови та тулубу, спричинивши ОСОБА_1 згідно з довідкою комунарської установи «Василівська центральна районна лікарня» від 21 червня 2019 року № 01-40/63 тілесні ушкодження у виді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв мяких тканин обличчя, саден нижніх кінцівок.

Обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтверджуються поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та інших опитаних осіб, наданими під час проведення службового розслідування, а також відомостями, викладеними у повідомленні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296 КК України (хуліганство), частиною 2 статті 187 КК України (розбій), частиною 2 статті 345 КК України (навмисне спричинення працівнику правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язав) у кримінальному провадженні № 12019080020000273 від 19 червня 2019 року.

За результатами проведеного розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме, в частині, що стосується позивача - порушення вимог, передбачених частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктами 1, 2 частини 1 та частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, що виразилося у неповідомленні невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про вчинене правопорушення з боку ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 22 липня 2019 року №1065 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, передбаченим статтею 13 Статуту, у відповідності до вимог статті 19 та 22 Статуту.

Не погоджуючись з наказом про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, позивач звернувся до суд з позовною заявою.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України № 2337-VIII від 15 березня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Разом з тим, стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

В свою чергу дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Також частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України закріплено правило, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі- заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІТС ІПНП) регулює Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України № 100 від 08 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Фактично службовим розслідуванням встановлено скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у неповідомлені за номером екстреного виклику «102» про подію, а саме нанесення тілесних ушкоджень співробітника поліції 19 червня 2019 року.

Дослідивши висновок службового розслідування судом встановлено, що при опитуванні осіб комісією не з`ясовувалось питання вчинення дій позивачем стосовно повідомлення про подію.

Відповідно до письмових пояснень від 22 та 26 червня 2019 року наданих позивачем під час проведення службового розслідування зазначено, що позивач за допомогою мобільного телефона повідомив заступнику начальника СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Глибочка В.О. , черговому Василівського ВП Снісарю Б.М. , начальнику СВ Василівського ВП Романча В.М. про напад на співробітників поліції.

Під час службового розслідування опитаний старший інспектор - черговий Василівського ВП ГУНП капітан поліції Снісарь Б .М. , який повідомив, що по екстреному номеру «102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_14 про те, що біля магазина «Дніпряночка», розташованого у м . Василівка по бул. Центральному , відбувається бійка. Також черговий повідомив, що йому телефонував заступник начальника СВ Василівського ВП Глибочка В. О. та цікавився наявністю повідомлень про бійку

З метою з`ясування наведених обставин судом допитано, в судовому засіданні під присягою, свідка Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який повідомив суду, що в ніч з 18.02.2019 на 19.07.2019 перебував разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_16 біля магазину «Дніпряночка», де близько 00 годин 45 хвилин 19.07.2019 неповнолітній ОСОБА_7 та його брат ОСОБА_8 спричинили тілесні ушкодження, внаслідок чого ОСОБА_3 втратив рівновагу, а ОСОБА_16 втратив свідомість, після зазначених подій та намагався припинити протиправні дії нападників, але побачивши, щодо місця події збігаються агресивно налаштований натовп, відійшов від місця події та зателефонував заступнику начальника слідчого відділення Василівського ВП Глибодці І.О., начальнику слідчого відділення Романця В.М., черговому Василівського ВП Снісаренко Б.Н. та повідомив про події, які розгортались, а саме повідомив, про те, що б`ють співробітників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Отже судом встановлено, що ОСОБА_2 вживав заходів про припинення протиправних дій стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та доповів про кримінальне правопорушення безпосереднім керівникам та в чергову частину.

За правилами частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до пояснень свідків та позивача, ОСОБА_2 повідомив про вчинене правопорушення відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в чергову частину, що в свою чергу не відображено у висновках службового розслідування.

Отже суд дійшов висновку, що позивач виконав вимоги частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, позивач не бездіяв та вчиняв дії відповідно до ситуації, яка виникла попередивши про таку подію безпосереднього керівника та чергового по частині.

Крім того, необхідно зазначити, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників поліції, встановлені у статті 13 Дисциплінарного статут Національної поліції України.

Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів внутрішніх справ, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Отже, для дисциплінарної відповідальності необхідний дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, а такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Водночас, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких він вчинений, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

Суд не погоджується з обраним видом дисциплінарного стягнення, оскільки відповідач обираючи такий вид дисциплінарного стягнення не вмотивував обрання такого виду покарання - у виді попередження про неповну службову відповідність, враховуючи всі обставини подій 19 червня 2019 року встановлені службовим розслідуванням.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 від 22 липня 2019 року "Про застосування дисциплінарних стягнень", в частині застосування до слідчого слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд приходить до висновку, що доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому судом до уваги не приймаються та позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору під час звернення до суду із даним позовом, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) оформлене наказом №1065/с від 22.07.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким до старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, код ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 20.12.2019.

Суддя Р.В. Сацький