Рішення № 86494322, 12.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року (о 16 год. 30хв.)Справа № 280/4762/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Корнієнка М.О.,

представника відповідача Куранової С.Г., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К» (далі – ТОВ ВТФ «Алекс і К», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №0067475106 на суму 115 657,52 грн., що було прийняте відповідачем на підставі акту камеральної перевірку №779/08-01-51-06/32578611 від 31.07.2019 позивача.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Податкового кодексу України та зазначає, що враховуючи, що позивачем в уточнюючих розрахунках до декларацій за 2017-2019 роки, що подані з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, відкоригована (зменшено) суму податкового зобов`язання, правильним є висновок про те, що у контролюючого органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Кодексу, та нарахування штрафу, оскільки об`єкти їх застосування (нарахування) відсутні. Ураховуючи, що грошові кошти в рахунок сплати орендної плати за землю не сплачувались позивачем, а сума заборгованості була відкоригована уточнюючими податковими деклараціями з орендної плати за землю, а тому із посиланням на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 27.06.2019 у справі №817/3148/14, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.09.2019 №0067475106 на суму 115 657,52 грн.

Ухвалою судді від 02.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 30 жовтня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 25 жовтня 2019 року надіслав до суду відзив (вх №44396), у якому посилається на приписи ст. 14, 16, 31, 38, 54, 87, 126, 287 Податкового кодексу та вказує, що порушення підприємством платіжної дисципліни призвело до виникнення податкового боргу з орендної плати за землю, яка на дату надання уточнюючих розрахунків, тобто 26.06.2019, за даними ІКП ТОВ ВТФ «Алекс і К» становив 526 179,56 грн. Вважає, що після надання вказаних уточнюючих розрахунків відбулось зменшення абсолютного значення суми боргу по орендній платі за землю, що відповідає приписам пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу. Звертає увагу суду, що з огляду на розрахунок штрафних санкцій щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.09.2019 вбачається окрім несвоєчасно погашених сум грошового зобов`язання щодо податкових декларацій, також грошові зобов`язання, визначені податковим повідомлення-рішенням від 06.08.2019 №0125895106 за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на підставі ст. 126 Податкового кодексу України з визначенням штрафної санкції у розмірі 10% у сумі 185 564,80 грн., яке вважається узгодженим та своєчасно несплаченим позивачем, яке не оскаржувалось підприємством у судовому порядку, у зв`язку із чим просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно з ухвалою суду від 30.10.2019 підготовче засідання по справі відкладене на 21 листопада 2019 року.

Відповідно до ухвали від 21.11.2019 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 05 грудня 2019 року.

У судовому засіданні, призначеному на 05 грудня 2019 року, як свідка допитано головного бухгалтера ТОВ ВТФ «Алекс і К» ОСОБА_1 , яка пояснила, що позивачем своєчасно та у повному обсязі були сплачені податкові зобов`язання з орендної плати за землю за 2017-2019 рік.

У подальшому, у розгляді справи оголошена перерва до 12 грудня 2019 року.

11 грудня 2019 року від представника відповідача надійшли пояснення (вх. №52330), у яких стосовно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення пояснює, що до нього входять суми штрафних санкцій у розмірі 55 982,55 грн. та 472,50 грн., які нараховані відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України за результатами сплати позивачем податкового боргу за платіжним дорученням №2387 від 28.02.2019 у сумі 56 455,06 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 55 982,55 грн. та 472,50 грн., які нараховані відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України за результатами сплати позивачем податкового боргу за платіжним дорученням №2510 від 29.03.2019 у сумі 56 455,06 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених позивачем у декларації з орендної плати за землю. Тобто, штрафні санкції у розмірі 112 910,10 грн. нараховані на підставі сплачених грошових коштів за вищевказаними платіжними дорученнями, що також підтверджується інформацією з ІКП позивача, решта штрафних санкцій у розмірі 2 747,42 грн. нараховані за результатами подання уточнюючих декларацій позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додаткові усні пояснення. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, долученому до матеріалів справи. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ВТФ «Алекс і К» зареєстровано юридичною особою 15.08.2003 та 23.05.2005 відомості про підприємство внесені до Єдиного державного реєстру (Номер запису: 1 079 120 0000 000120).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України, фахівцем ГУ ДФС у Запорізькій області проведена камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання по орендній платі за землю про несвоєчасну сплату. За результатами проведеної перевірки складений відповідний Акт № 779/08-01-51-06/32578611 від 31.07.2019.

Як зазначено у висновках Акту, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ТОВ ВТФ «Алекс і К» узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2018 рік, визначені самостійно за декларацією №9024457877, за 2019 рік №9026688110 від 20.02.2019, та узгодженого податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0125895101 від 06.08.2018, чим порушено п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу (детальна таблиця сплати позивачем податкових зобов`язань наведена с. 2-3 Акту камеральної перевірки).

29 серпня 2019 року товариство ТОВ ВТФ «Алекс і К» отримало засобами потового зв`язку примірник Акту № 779/08-01-51-06/32578611 від 31.07.2019 камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за декларацією з орендної плати за землю.

На підставі Акту перевірки відповідачем 13.09.2019 винесене податкове повідомлення – рішення форма «Ш» №0067475106, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 115 657,52 коп. у зв`язку з порушенням строку оплати суми грошового зобов`язання з орендної плати в розмірі 578 287,6 грн.

Примірник оскаржуваного податкового повідомлення - рішення позивачем отримало від ГУ ДФС в Запорізькій області поштою 19 вересня 2019 року у конверті з номером відправлення 7111601607877.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України).

Відповідно до пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу).

За приписами п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Судом встановлено, що ТОВ ВТФ «Алекс і К» самостійно були визначені податкові зобов`язання з орендної плати на 2017, 2018 та 2019 роки шляхом подання відповідних декларацій.

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Так, п. 50.1 ст. 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Отже законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку.

У подальшому, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2017, 2018 та 2019 роки, позивачем було подано уточнюючі Податкові декларації з орендної плати за землю за вказані періоди.

За клопотанням представника позивача, судом досліджено матеріали адміністративної справи Запорізького окружного адміністративного суду № 280/2655/19 за позовом ГУ ДФС у Запорізькій області до ТОВ ВТФ «Алекс і К» про стягнення з підприємства податкового боргу у розмірі 447 052,19 грн. з орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівкових коштів платника податків та всіх його філій.

З вказаного позову вбачається, що податковий борг у розмірі 447 052,19 грн. складається з орендної плати з юридичних осіб у сумі 395 185,47 грн. та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які є власністю об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 51 866,72 грн.

Що стосується податкового боргу у розмірі 395 185,47 грн, що складається з орендної плати з юридичних осіб, то товариство самостійно виявило помилки в веденні бухгалтерського обліку, у зв`язку з чим 26.06.2019 ТОВ ВТФ «Алекс і К» було подано уточнюючі Податкові декларації з орендної плати за землю.

При цьому, уточнюючі податкові декларації з орендної плати за землю подані товариством у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2017, 2018 та 2019 роки на суму відповідно: за 2017 рік зменшено самостійно розраховане податкове зобов`язання на 227 915,12 грн., за 2018 рік зменшено самостійно розраховане податкове зобов`язання на 168605,52 грн., за січень, лютий 2019 року зменшено самостійно розраховане податкове зобов`язання на 25 211,92 грн.

Як вбачається з наданих суду пояснень, та свідчень свідка, уточнюючі Податкові декларації з орендної плати за землю подані товариством у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2017, 2018 та 2019 роки, що були допущені ТОВ ВТФ «Алекс і К» стосовно земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Шаумяна, 1, площею 1,8146 га, кадастровий номер 2310400000:10:006:0083, для розміщення та обслуговування основних службово – технічних будівель та спору, що використовується у господарській діяльності товариства, та стосовної котрої позивач ініціював укладання договору оренди щодо земельної ділянки комунальної власності.

Вказана земельна ділянка утворилась при поділі земельної ділянки, що було затверджено п.п. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6 рішення Бердянської міської ради (далі – БМР) від 12.04.2012 за рахунок земельної ділянки площею 2,3622 га.

Цим же рішенням попередній договір оренди землі від 26.04.2010, реєстраційний номер 041026500425, вирішено вважати таким, що припинив свою дію.

Згідно з п. 1.9 рішення БМР № 20 від 20.11.2014 товариство отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо цієї земельної ділянки, однак у затвердженні проекту землеустрою товариству було відмовлено відповідно до п. 14.8 рішення БМР від 21 січня 2016 року через відсутність в м. Бердянську затвердженого проекту берегозахисної смуги.

Рішенням БМР № 27 від 31.05.2013 «Про затвердження Плану зонування території міста Бердянська» затверджено План зонування території міста Бердянська в цілому, розроблений Українським Державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя у тому числі текстові матеріали на 164 сторінках та Графічні матеріали – «Схема зонування території» та «Схема зонування території. Планувальні обмеження», що є невід`ємною частиною Зонінгу.

Згідно з затвердженою «Схемою зонування території» земельна ділянка кадастровий номера 2310400000:10:006:0083 розміщена в зоні ТР-1а «Зона автомобільного транспорту».

Пунктом 1.4 Рішенням БМР від 26.06.2018 № 18 «Про встановлення ставок по платі за землю та пільг зі сплати земельного податку на 2018 рік» вирішено, що фізичні та юридичні особи (крім підприємств державної та комунальної форм власності), які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів на землю, сплачують податок на землю в розмірі, що дорівнює розміру орендної плати для розміщення відповідних об`єктів на земельних ділянках відповідного цільового використання.

До затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронних зон в межах міста Бердянськ Запорізької області фізичні та юридичні особи, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів на землю, щодо яких було прийнято рішення про відмову в передачі земельних ділянок в оренду або у власність, сплачують податок на землю в розмірі згідно зі ставками, затвердженими даним рішенням.

При цьому, згідно з додатком 1 «Перелік розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянськ» до цього рішення, ставка орендної плати для вказаної категорії земель транспорту становить 1,5 %, а не 3% як самостійно декларувало товариство впродовж 2017, 2018 та 2019 роки.

У подальшому, рішенням БМР від 29.01.2019 № 18 «Про встановлення ставок земельного податку та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік» встановлено розміри орендної плати за землю в 2019 році на території міста Бердянська. Крім того, вирішено рішення Бердянської міської ради від 26.06.2018 № 18 «Про встановлення ставок по платі за землю та пільг зі сплати земельного податку на 2018 рік» вважати таким, що втратило чинність.

Згідно з Додатком 1 до цього рішення «Ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю», водяться в дію з 01.01.2019 наступні ставки, зокрема: код 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства ставка податку для юридичних осіб за земельні ділянки становить 1,0% від нормативно грошової оцінки.

Факт відсутності укладеного договору оренди землі між товариством та БМР станом на 2019 рік у тому числі підтверджувався наданим БМР зведеним розрахунком з орендної плати на 2019 рік, де не зазначено земельну ділянку вул. Шаумяна, 1, площею 1,8146 га, кадастровий номер 2310400000:10:006:0083.

У зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2017, 2018 та 2019р.р., товариством було подано уточнюючі Податкові декларації з орендної плати за землю за вказані періоди, тому сума податкового боргу у розмірі 447 052,19 грн. не підтвердилася.

Всі ці обставини стали предметом судового розгляду у справі № 280/2655/19 за позовом ГУ ДФС в Запорізькій області до ТОВ ВТФ «Алекс і К» про стягнення податкового боргу.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, зменшення суми самостійно розрахованого податкового зобов`язання підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що додані до неї позивачем, а саме уточненими податковими деклараціями, та доданими до них квитанціями про їх прийняття органами ДФС.

Зважаючи, що відсутність податкового боргу у розмірі 447 052,19 грн. підтверджувалася належними та допустимими письмовими доказами долученими до матеріалів справи (прийнятими ДФС уточненими податковими деклараціями з орендної плати на землю, квитанціями про їх реєстрацію на загальну суму 421 732,56 грн, та платіжним дорученням на 51 866,72 грн.), суд ухвалою від 25.07.2019 закрив провадження у справі № 280/2655/19.

Поряд з цим, під час судового розгляду даної справи з`ясовано, що з вказаної у оспорюваному податковому повідомленні - рішенні суми грошового зобов`язання в розмірі 578 287,6 грн., позивачем в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю сплачено грошовими коштами лише 112 910,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2387 від 28.02.2019 на суму 56 455,06 грн. та № 2510 від 29.03.2019 року на суму 56 455,06 грн., що саме учасниками справи не оспорюється.

У зв`язку із цим слід зазначити, що згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто обставини, які зумовлюють застосування до платника податків штрафу, передбаченого вказаною нормою, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов`язання з простроченням строків, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів). Іншими словами, саме фактична сплата узгодженої суми грошового зобов`язання, включаючи дату такої сплати, є юридичним фактом, який породжує обов`язок платника сплатити штраф.

Відповідно до п. 35.1, п. 35.2 ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

За змістом п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що подання платником податків у встановленому порядку уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу, а тому у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України, розмір яких залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки його сплати.

Враховуючи, що позивачем в уточнених розрахунках до декларацій за 2017 – 2019 роки, що подані з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПК України, відкоригована (зменшена) сума податкового зобов`язання, правильним є висновок про те, що у контролюючого органу не було підстав для застосування до Товариства штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України, та нарахування штрафу, оскільки об`єкти їх застосування (нарахування) відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 р. у справі № 817/3148/14.

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен зокрема, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховано штраф у розмірі 20% що становить 22 582,02 грн. штрафу, на суму грошового зобов`язання в розмірі 112 910,12 грн. з загальної суми грошового зобов`язання вказаного, в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в розмірі 578 287,60 грн., оскільки під час розгляду справи по суті судом було беззаперечно встановлено, що саме сума зобов`язання в 112 910,12 грн. було сплачено позивачем грошовими коштами в рахунок погашення заборгованості з орендної плати за землю. Вказані обставини визнані представником позивача у судовому засіданні.

Що стосується іншої частини зобов`язання на суму 465 377,48 грн., то вказана сума стала предметом корегування, самостійно визначеного грошового зобов`язання, внаслідок якого позивачем було виправлено допущені помилки в бухгалтерському обліку та грошовими коштами не сплачувалася.

Таким чином, висновок контролюючого органу в цій частині про сплату позивачем самостійно визначеного зобов`язання не відповідає фактам, покладеним в його основу, а тому нарахований штраф у розмірі 20%, що становить 93 075,50 грн., є незаконним.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними в частині суми нарахування штрафу в розмірі 93 075,50 грн., у зв`язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, в цій частині є протиправними та підлягає скасуванню. В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ ВТФ «Алекс і К» документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 545,93 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К» (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Азовське, вул. Космічна, буд. 80, код ЄДРПОУ 32578611) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати частково податкове повідомлення-рішення від 13.09.2019 №0067475106 на суму 93 075,50 грн. (дев`яносто три тисячі сімдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок), що було прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі акту камеральної перевірку №779/08-01-51-06/32578611 від 31.07.2019.

Стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «Алекс і К» суму судового збору у розмірі 1 545,93 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок п`ять гривень дев`яносто три копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 19.12.2019.

Суддя І.В. Батрак