Ухвала суду № 86494294, 20.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2019 року Справа № 280/3506/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., та представників

позивача Гришина С.В.

відповідача Дьяченко Ю.Т.

розглянувши у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт» про ухвалення додаткового рішення у справі №280/3506/19, в якій він просить суд стягнути з Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 75 000,00 грн. та проведення економічної експертизи у розмірі 13 900,00 грн.

Ухвалою суду від 15.11.2019 призначено судове засідання для розгляду заяви представника позивача на 20.11.2019.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт» підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти ухвалення додаткового судового рішення заперечив та надав суду заяву (вх. від 20.11.2019 №48759), в якій зазначив, що представником позивача заяву про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу та проведення економічної експертизи не було заявлено до закінчення судових дебатів, а отже вона підлягає поверненню без розгляду.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт» про ухвалення додаткового рішення, суд доходить висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

В судовому засіданні 12.11.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №280/3506/19, яким, серед іншого, вирішено питання розподілу судових витрат, а саме: судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12264 гривні 50 копійок присуджено на Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Таким чином, подання заяви та відповідних доказів має певні строкові обмеження: така заява подається 1) до закінчення судових дебатів у справі або 2) протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що представником позивача до закінчення судових дебатів у справі вказана заява не подавалась та не заявлялося про намір її подання. Доводів, які б свідчили про неможливість своєчасно звернутись до суду із відповідною вимогою, у заяві також не викладено.

Так, частина перша статті 252 КАС України встановлює виключний перелік підстав, для ухвалення додаткового рішення за заявою учасника справи чи з власної ініціативи, а саме якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом із тим, судом у рішенні від 12.11.2019 у справі №280/3506/19 вирішено питання розподілу судових витрат шляхом присудження на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З огляду на викладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт» про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 139, 241-243, 248, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ВН-Граніт» в ухваленні додаткового судового рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу в повному обсязі складено 26.11.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко