Ухвала суду № 86494181, 19.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення

19 грудня 2019 рокум. Ужгород№ 807/2322/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя - Калинич Я.М.,

судді - Іванчулинець Д.В., Маєцька Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача 1 - не з`явився,

представник відповідача 2 - не з`явився,

представник відповідача 3 - не з`явився,

представник відповідача 4 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної служби України з питань праці про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області, Державної інспекції України з питань праці, Державної служби України з питань праці про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, визнання протиправними дій та бездіяльності.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано наказ Державної інспекції України з питань праці від 28.10.2015 року за № 262-К «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області з 30 жовтня 2015 року. Стягнуто з Державної служби України з питань праці (вул. Десятинна, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39472148) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 287813,96 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч вісімсот тринадцять гривень 96 копійок). Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 6062,35 грн. (шість тисяч шістдесят дві гривні 35 копійок). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

21.11.2019 року справу направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для апеляційного перегляду.

09.12.2019 року Державною службою України з питань праці на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надано заяву про відстрочення виконання рішення, якою просить відстрочити виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року в частині негайного поновлення на роботі до розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Заяву обґрунтовує тим, що існують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, оскільки наказом Держпраці від 02.10.2015 року на посаду начальника Управління Держпраці у Закарпатській області призначено громадянина ОСОБА_2 . Зазначає, що у разі негайного виконання рішення суду будуть порушені права ОСОБА_2 , а його звільнення буде незаконним. Також наголошує, що законність прийняття судом першої інстанції рішення суду є предметом розгляду Восьмим апеляційним адміністративним судом, що теж є обставиною ускладнення виконання рішення.

18.12.2019 року ОСОБА_1 подано суду письмове заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення, у відповідності до якого зазначає, що заявник безпідставно звернувся до суду із заявою про відстрочення рішення суду та жодної належної причини чи обставини, що істотно ускладнила б виконання чи зробила б неможливим виконання рішення суду відповідачем не наведено.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, причину неявки суду не повідомили.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП України).

Відповідно до вимог ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у розмірі 6062,35 грн. допущено судом до негайного виконання.

Підстави для звернення до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.

Так, за частиною 3 вказаної статті, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. У відповідності до частини 4 вказаної статті, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом встановлено, що у заяві про відстрочення виконання рішення суду в частині негайного виконання, із зазначенням обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, відповідач вказує про факт перебування на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області - громадянина ОСОБА_2 , права якого, як вважає заявник, у разі негайного виконання рішення суду від 24.10.2019 року, будуть порушені і його звільнення буде незаконним, а також перебування адміністративної справи на розгляді апеляційної інстанції.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Інститут виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Порушені права особи, при її незаконному звільненні повинні бути поновлені у спосіб, визначений законом.

Суд зауважує, що рішенням суду від 24.10.2019 року встановлено, що в даному випадку позивач позбавлений роботи через протиправні дії роботодавця, а тому правова позиція суду допустивши рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді є ефективною, та відповідає Закону, оскільки передбачає поновлення права особи саме через те, що роботодавець протиправно порушив норму закону при її звільненні. Саме ця правова позиція відповідає всім критеріям ефективного засобу юридичного захисту, який гарантує стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із системного аналізу статті 378 КАС України слідує, що відстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань. Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. При цьому, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначені відповідачем у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду, а правова позиція відповідача стосовно можливого порушення прав особи, що підлягає звільненню за п.6 ст.40 КЗпП України є помилковою, з огляду на невірне трактування норм діючого трудового законодавства. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач, за наявності нерівнозначної посади мав можливість повідомити громадянина ОСОБА_2 про зміну істотних умов праці, адже рішення суду підлягало до виконання негайно, з 24.10.2019 року, з часу якого минуло майже 2 місяці.

Перебування адміністративної справи на розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду, також, на переконання суду, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду, судове рішення в частині поновлення особи на посаді є обов`язковим та підлягає до негайного виконання. Процесуальне законодавство передбачає і такий правовий інститут як поворот виконання.

Виходячи з наведеного, оскільки заявником помилково трактується діюче законодавство, таким не надано докази та не підтверджено обставини, що фактично ускладнюють виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року, а рішення суду, в свою чергу, є обов`язковим для виконання, підстави для задоволення заяви відсутні, заява про відстрочення виконання судового рішення до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 378, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Державної служби України з питань праці про відстрочення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20 грудня 2019 року.

Головуюча суддя Судді Я. М. Калинич Д.В. Іванчулинець Н.Д. Маєцька