Рішення № 86493660, 11.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 160/8293/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

за участі секретаря судового засідання Постоловської А.О.

за участі:

представника позивача Шестерня Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасувати рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.05.2019 р. № UА500060/2019/000050/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2019 року № UА500060/2019/00317.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст.ст. 51, 52, 53, 54, 55 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012р.(далі - МКУ) порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних рішень. При цьому позивач зазначає, що надані ним документи разом з МД від 02.05.2019р. №UA500060/2019/012662 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ не містили в собі розбіжності, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. Всі зауваження митниці не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч.3 ст.53 МКУ підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року було призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи з 02 жовтня 2019 року.

30.09.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складової митної вартості, місять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме: відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлені документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термін Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат №40-0197-19-00032/529 від 16.04.2019р. не відповідає вищезазначеним умовам. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ не подані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезених оцінюваних товарів. У банківському платіжному документі від 21.12.2018р. та від 19.04.2019р. відсутнє посилання на інвойс №2019ЕNТ 2180 від 14.03.2019р., що не дає змогу ідентифікувавати за яку поставку була здійснена передоплата за контрактом №3131-BW/CN від 25.10.2017р. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією від 02.05.2019р. №UA500060/2019/012662 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме не подано виписки з бухгалтерських документів, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то зазначені обставини були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС та встановлено, що до товару №1 з урахуванням вагових та кількісних характеристик рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим – 2,93дол. США/кг нетто, (МД № UA500010/2019/010547 від 27.04.2019р., ніж заявлено декларантом – 2,174 дол. США/кг нетто.

26.09.2019 року від Одеської митниці ДФС надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач зазначив про недоцільність розгляду справи в порядку спрощеного провадження, оскільки внаслідок можливого задоволення позову у справі № 160/8293/19 про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000050/2 від 04.05.2019, у ТОВ "АТБ-Маркет" виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 135501,80 грн., контроль за справлянням яких покладається на митні органи. У зв`язку з викладеними обставинами відповідач просив розглянути справу в порядку загального позовного провадження.

30.09.2019 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на адресу суду також надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року клопотання сторін задоволено, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.10.2019р.

22.08.2019р. позивачем надана відповідь на відзив, в якій він зазначав, що митна вартість розрахована позивачем згідно ст.58 МКУ за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), у відповідача виникли, необґрунтовані питання щодо складових митної вартості ввезеного товару. При цьому, відповідно до положень ч.8 ст.55 МКУ позивач протягом 80 днів з дня випуску товару у вільний обіг надав відповідачу разом із заявою за вих. №М-2019-3320 наступні документи: висновки з бухгалтерської документації (картка рахунку 63.2 на 01.06.2019р.); експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-1435/1 від 21.06.2019р.; прайс-лист виробника товару б/н від 01.08.2018р.; комерційну пропозицію б/н від 05.08.2018р.; платіжне доручення №2970 від 19.12.2018р.; swift б/н від 21.12.2018р. до платіжного доручення №2970 від 19.12.2018р.; заяву на купівлю іноземної валюти №2970 від 19.12.2018р.; платіжне доручення №842 від 17.04.2019р.; swift б/н від 19.04.2019р. до платіжного доручення №842 від 17.04.2019р.; заяву на купівлю іноземної валюти №842 від 17.04.2019р. Позивачем були надані усі обов`язкові документи, визначені ч.2 ст.53 МКУ разом з митною декларацією. Проте, 04.05.2019р. відповідач надіслав позивачу рішення про коригування митної вартості товару № UА500060/2019/000050/2, яким було скориговано митну вартість товару №1 – за шостим резервним методом. Вимогу про витребування додаткових документів відповідач належним чином не аргументував та не вказав, яким чином відсутність наданих документів вплине на митну вартість товару.

09.10.2019р. від відповідача надійшли заперечення в яких він зазначив, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини, не було можливим застосувати метод визначення митною вартості за ціною договору. На підставі вищевикладеного, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019р. закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.11.2019р. У судовому засіданні, відкритому 20.11.2019р., оголошено перерву на 11.12.2019р.

У судове засіданні з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

10. Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Судом встановлено, що 02.05.2019р. позивачем до Одеської митниці задекларовано, шляхом подання електронної митної декларації №UA500060/2019/012662, товар – спорядження для кемпінгів: надувний матрац з ПВХ з одного боку покритий синтетичним текстильним матеріалом: матрац надувний 185х76х22см, арт.67000 - 5688шт.; матрац надувний 203х183х22см., арт.67004 - 1930шт.; виробник Bestway INFLATABELS FND MATER IAL CORP.; країна походження: СN, торгівельна марка: Bestway.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту від 25.10.2017р. №3121-ВW/СN, укладеного між позивачем та Bestway (Hong Kong) International Limited, що підтверджується Специфікацією від 16.08.2018р. №4 до контракту №3121-ВW/СN від 25.10.2017р. на умовах поставки CFR - Odessa, (згідно з Incoterms® 2000). Даний товар розроблений та виготовлений Bestway Inflatabels and Material Corp. в Китаю. Товари сертифіковані згідно сертифіката якості від 14.03.2019р. б/н та Декларації про походження товару № 2019ENT2180 від 14.03.2019р.

Згідно п.2.2 контракту №3121-ВW/СN від 25.10.2017р. (мовою оригіналу): “цена на товар понимается согласно условий FОВ- ОСОБА_1 , КНР, (в соответствии с “Инкотермс-2000), если иное не оговорено в спецификациях, и включает в себя стоимость погрузки товара у Поставщика, стоимость всех таможенных формальностей в стране Поставщика, стоимость сертификации товара, стоимость упаковки, маркировки, не включая налоги и пошлины на территории Украины”.

Згідно п.3.1 контракту №3121-ВW/СN від 25.10.2017р. (мовою оригіналу): “оплата товара осуществляется в валюте долларах США, код валюты 840, в форме банковского перевода на счет Продавца в следующем порядке, если иное не оговорено в спецификациях:

3.1.1 предоплата 30% от сумы, указанной в Спецификации к данному контракту, если иное не оговорено в спецификациях.

3.1.2 70% от суммы, указанной в Спецификации, Покупатель оплачивает в течении 20 дней после получения копий документов, указанных в п.4.3, если иное не оговорено в спецификациях”.

4.1 товар по настоящему контракту должен быть поставлен на условиях FОВ ОСОБА_2 , КНР (в соответсвии с “Инкотермс-2000”, если иное не оговорено в спецификациях, в течении 40 дней с момента получения Продавцом предоплаты согласно п.3.1.1.

4.3 Продавец обязан в течении 2-х робочих дней после получения оплаты согласно п.3.1.2 отправить Покупателю курьерской почтой оригиналы следующих документов:

4.3.1 счет-фактуру (інвойс);

4.3.2 сертификат происхождения товара;

4.3.3 коносамент;

4.3.4 упаковочный лист;

4.3.5 сертификат качества.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний договір від 25.10.2017р. №3121-ВW/СN; специфікацію №4 від 16.08.2018р. до контракту; сертифікат якості від 14.03.2019р.; рахунок-фактуру (інвойс) №2019ЕNТ2180 від 14.03.2019р.; пакувальний лист від 14.03.2019р.; коносамент від 21.03.2019р. №ZIMUSNH9112459 від 21.03.2019р.; автотранспортна накладна від 25.04.2019р. №7644; страховий сертифікат від 16.04.2019р. №40-0197-19-0032/529; декларація про походження товару № 2019ENT2180 від 14.03.2019р.; swift 1 від 19.04.2019р.; некласифікований внутрішній договір (контракт) №40-0197-19-00032 від 26.02.2019р.

Під час процедури консультацій позивач, 03.05.2019р. листом за вих. №0305/210 надав додаткові документи відповідачу на підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, а саме: прайс-лист виробника товару б/н від 01.08.2018р.; комерційну пропозицію б/н від 05.08.2018р.; swift б/н від 21.12.2018р., swift б/н від 19.04.2019р.; заявку на купівлю іноземної валюти №2970 від 19.12.2018р., №842 від 17.04.2019р.

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару від 04.05.2019р. №5000600/2019/000050/2. За результатом опрацювання всіх поданих документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1)відповідно до п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товару до ціни, що була фактичного сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору від 25.10.2017р. №3121-ВW/СN витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат №40-0197-19-00032/529 від 16.04.2019р. не відповідає вищезазначеним умовам;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезених оцінюваних товарів.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 3 ст.53 МКУ декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

03.05.2019р. декларант надіслав електронне повідомлення №0305/210 разом із комерційною пропозицією, прас - листом, банківськими платіжними документами та заявкою на купівлю іноземної валюти та повідомив митницю про те, що додаткові документи надаватися не будуть.

У банківському платіжному документі від 21.12.2018р. та від 19.04.2019р. відсутнє посилання на інвойс №2019ЕNТ 2180 від 14.03.2019р., що не дає змогу ідентифікувавати за яку поставку була здійснена передоплата за контрактом №3131-BW/CN від 25.10.2017р.

04.05.2019р. відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2019 року № UА500060/2019/00317.

Митну вартість товару №1 скориговано за другорядним методом - резервним (МД №500010/2019/010547 від 27.04.2019р.) до рівня 2,93дол. США/кг.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МКУ за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №UA500060/2019/012952.

Згідно з частиною 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посилання митниці на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості, як вартість пакування є необґрунтованим, з огляду на п.2.2 контракту №3121-ВW/СN від 25.10.2017р., відповідно до якого вартість упаковки входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв`язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок викладений в Постановах Верховного Суду у справах №815/5791/17 від 05.03.2019р., №815/4132/17 від 20.03.2018р., №815/3142/17 від 06.03.2018р.

Тобто, зазначення у контракті №3121-ВW/СN від 25.10.2017р. відомостей про те, що вартість упаковки входить до ціни товару є достатнім доказом включення вартості упаковки до митної вартості товару як ії складової.

Таким чином, твердження відповідача про те, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень була відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) інформації щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, є необгрунтованими.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 МКУ визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до рахунку фактури (інвойс) №2019ЕNТ2180 від 14.03.2019р., згідно з яким відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010”.

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Як випливає із матеріалів справи, позивач вирішив 26.02.2019р. укласти з ПАТ “Страхова компанія Українська страхова група” Генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-19-00032, на виконання умов якого був складений Страховий сертифікат від 16.04.2019 №40-0197-19-00032/529.

Оскільки умови поставки за базисом СFR Одеса (вартість і фрахт) “Інкотермс 2010” не передбачають обов`язку страхування товару, Bestway (Hong Kong) International Limited як постачальником вірно не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.

Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Верховного Суду у справі № 820/734/17 від 25.04.2019р.

Таким чином, доводи відповідача, про невідповідність розміру страхування, а також валюти страхування Інкотермс-2000 на умовах поставки CFR спростовуються вищевикладеним.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. (ст.57 Митного кодексу України)

У ході коригування митної вартості товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості – 2 ґ). Скоригована митна вартість ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено: за ЕМД № UA500010/2019/010547 від 27.04.2019р. на рівні 2,93 дол. США/кг. (товар №1).

У відповідності з п. 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

На підтвердження правильності визначення митним органом митної вартості спірного товару відповідачем не було надано витяг з цінової бази митного оформлення товарів Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) щодо ЕМД № UA500010/2019/010547 від 27.04.2019р.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA500060/2019/000050/2 від 04.05.2019р. та картки відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2019 року № UА500060/2019/00317, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Одеської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №203758 від 27.08.2019р. на суму 3953,53грн.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасувати рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.05.2019 р. № UА500060/2019/000050/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.05.2019 року № UА500060/2019/00317.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, будинок 21, корпус А, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (49000, м. Дніпро. вул. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3953,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Серьогіна