Рішення № 86493624, 04.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 160/9595/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України, Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України в перегляді рішення ОСОБА_1 по визначенню статусу особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Дніпровської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Комісії від 26.08.2011 №35 йому було відмовлено у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що вбачається із витягу з протоколу №105 засідання Комісії від 31.01.2017. Згідно витягу з протоколу №105 засідання Комісії від 31.01.2017 Комісією вирішено підтвердити рішення Комісії Мінсоцполітики від 26.08.2011 №35 в частині відмови у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відносно позивача. 27.02.2019 рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська у справі №200/20436/18 (провадження №2о/200/267/19) було задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та встановлено факт виконання робіт ОСОБА_1 (…), по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щоденно (без вихідних і святкових днів) 18, 19, 20, 21 червня 1987 року та 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 липня 1987 року безвиїдно.

Після повторного звернення позивача з даним питанням, Листом від 01.08.2019 Мінсоцполітики було повернуто Департаменту справу ОСОБА_1 без розгляду на засіданні Комісії. Також в даному листі було зазначено, що на Комісії 01.04.2019 (протокол №2) прийнято рішення про повернення особових справ громадян, які не містять спірності питання без розгляду.

Позивач вважає, до відповідно до норм чинного законодавства та доказів, які надано до суду, можна встановити, що він безпосередньо брав участь у роботах, пов`язаних з усуненням наслідків у зоні відчуження у 1987 році, натомість йому неправомірно відмовлялось у визначення статусу та у видачі відповідного посвідчення, яке підтверджує цей статус, чим порушено його право на користування гарантованими державною пільгою, а тому останній звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 04.10.2019 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

12.11.2019 до суду від представника Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що він є неналежним відповідачем по даній справі.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача - 3 зазначив, що 24.11.2016 Регіональною комісією прийнято рішення про направлення документів заявника до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України (витяг із протоколу додається). Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України двічі розглядалися документи заявника 26.08.2011 № 35 та 31.01.2017 № 105. Заявнику було відмовлено у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, так, як роботи виконувалися за межами зони відчуження (витяги із протоколу додаються).

В положенні Про комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, облдержадміністрації затверджене розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації від 13.02.2008 № Р-3 8/0/3-08 перегляд рішень комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України не передбачено.

Крім того, що відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.06.2018 року № Р-330/0/3-18, Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації не передбачено видача посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або визначення статусу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

19.11.2019 до суду від представника Міністерства соціальної політики України надійшов відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні з наступних підстав.

За поданням Дніпропетровської обласної державної адміністрації Комісією 26.08.2011 (протокол № 35) було розглянуто документи ОСОБА_1 (копії паспорту, карти-довідки про заробітну плату (форма Т-54), довідки філії „Укрінтеравтосервіс-Полтава" від 13.05.2010 №89, довідки тресту „Укрсхіднафтогазбуд" від 26.12.1991 №11560, протоколу засідання „Укргазбуд" від 22.10.1991 №51, довідка „Укрінтеравтосервіс" від 13.05.2010 №89 про заробітну плату, пояснювальна записка, витяг з протоколу Комісії Дніпропетровської ОДА від 26.08.2010 №65).

На підставі представлених документів Комісія відмовила ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження.

У зв`язку з незгодою із зазначеним рішенням та за наполяганням ОСОБА_1 на засіданні 31.01.2017 (протокол № 107) Комісією повторно розглянуто вищезазначені документи та прийнято рішення про підтвердження рішення Комісії від 26.08.2011 протокол № 35 в частині відмови ОСОБА_1 у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Особову справу ОСОБА_1 та витяг з протоколу Комісії про прийняте рішення надіслано до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

На засіданні 01.04.2019 Комісією було прийнято рішення про повернення без розгляду особові справи громадян, які не містять спірності питання (протокол № 2).

З урахуванням зазначеного, документи ОСОБА_1 були повернуті до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації без розгляду у зв`язку з відсутністю спору. Документів, які підтверджували б факт виконання ОСОБА_1 робіт у зоні відчуження, не надано. Також в результативній частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2019 (справа № 200/20436/18) не зазначено населений пункт (об`єкт) зони відчуження, в якому ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується: довідкою №3/2 від 22.02.1991 будівельного управління №4 тресту "Укрсхіднафтогазбуд" "Главнафтогазбуду" Міністерства будівництва підприємств нафтової та газової промисловості, підписаною старшим інспектором з кадрів Степановим А.Е. та головою первинної організації "Профспілка Чорнобиль" СУ-4 ОСОБА_3 , в якій зазначено, що позивач здійснював будівництво газопроводу в районі Чорнобильської АЕС/30 км. зони зі ступенем зараження 40 кюрі/кв. км.; протоколом засідання комісії, призначеної наказом №51 від 22 жовтня 1991 року по СУ-4 П/О "Укргазбуд" (від 06.11.1991 року), згідно якого комісією встановлено, що роботи проводилися безпосередньо в зоні відчуження відрядні посвідчення візувалися Поліським райвиконкомом, який здійснював контроль за ходом будівництва та здійснював контроль за радіаційною обстановкою в зоні будівництва; листом № 11560 від 26.12.1991 року будівельного управління №4 тресту "Укрсхіднафтогазбуд" "Главнафтогазбуду" Міністерства будівництва підприємств нафтової та газової промисловості, підписаний начальником СУ-4 Мельником С.М., в якому зазначено, що водії автобази № 7 працювали у 1987-1988 p.p. на будівництві газопроводу Іванкове-Поліське-Вільха, що проходив через зону відчуження через Бобер та Баровичи; довідкою №89 від 13.05.2010 філії "Укрінтеравтосервіс-Полтава" Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" Мінтрансу України, підписаною керівником та головним бухгалтером філії Завгороднім С.І., в якій зазначено, що позивач працював в зоні відчуження "Оране-Чорнобиль" в період: 18, 19, 20, 21 червня 1987 року та 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 липня 1987 року на посаді водія, у зв`язку із чим виплачено заробітну плату у розмірі 290,23 карбованці.

Крім того, позивачу 1987 році виконавчим комітетом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів видане тимчасове посвідчення № 019200 про те, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

В подальшому, 30.04.1991 ПСМО "Укрнафтогазбуд" було видане посвідчення № 114558 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

З матеріалів справи видно, що позивач неодноразово ініціював питання перед про встановлення йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак, зокрема, рішенням Комісії від 26.08.2011 № 35 було відмовлено позивачу у визначенні йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що вбачається із витягу з протоколу № 105 засідання Комісії від 31.01.2017.

Згідно витягу з протоколу №105 засідання Комісії від 31.01.2017 року Комісією вирішено підтвердити рішення Комісії Мінсоцполітики від 26.08.2011 №35 в частині відмови у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відносно позивача.

27.02.2019 рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заяву ОСОБА_1 про встановлення факту виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було задоволено та встановлено факт виконання робіт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щоденно (без вихідних і святкових днів) 18, 19, 20, 21 червня 1987 року та 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 липня 1987 року безвиїзно.

Листом від 01.08.2019 №1328/0/78-19/291 «Про повернення справ» Міністерство соціальної політики України було повернуто справу ОСОБА_1 без розгляду на засіданні Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки документи, які б підтверджували факт виконання заявником робіт у зоні відчуження, не надано. Також, в резолютивній частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2019 не вказано населений пункт, в якому ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Позивач не погоджується з такими діями відповідачів, вважає протиправною відмову Міністерства соціальної політики України в перегляді рішення ОСОБА_1 по визначенню статусу особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Відповідно до ст. 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51).

Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами і компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Пунктом 10 зазначеного Порядку передбачено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження, б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження, в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження. Видача посвідчень іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою провадиться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Пунктом 12 Порядку № 51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Однак, зокрема, рішенням Комісії від 26.08.2011 № 35 було відмовлено позивачу у визначенні йому статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що вбачається із витягу з протоколу № 105 засідання Комісії від 31.01.2017.

Згідно витягу з протоколу №105 засідання Комісії від 31.01.2017 року Комісією вирішено підтвердити рішення Комісії Мінсоцполітики від 26.08.2011 №35 в частині відмови у визначенні статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відносно позивача.

Суд звертає увагу, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом № 796-ХІІ.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу 30.04.1991 ПСМО "Укрнафтогазбуд" було видане посвідчення № 114558 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

Пунктом 3 Порядку № 51 визначено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворих внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.

Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року № 135.

Так, 27.02.2019 рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заяву ОСОБА_1 про встановлення факту виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було задоволено та встановлено факт виконання робіт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щоденно (без вихідних і святкових днів) 18, 19, 20, 21 червня 1987 року та 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 липня 1987 року безвиїзно.

Як вбачається з матеріалів справи, витягом з Протоколу засідання комісії від 24.11.2016 №104 Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв`язку зі спірним питанням, направила документи ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України.

Таким чином, наявні підстави вважати, що Міністерство соціальної політики України протиправно відмовило в перегляді рішення ОСОБА_1 по визначенню статусу особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи.

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи -катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Рішенням від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституцій Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.

Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку

Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України (п. 4 мотивувальної частини).

Положення ст. 65 Закону 796-ХІІ передбачають, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 Закону 796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів наведеної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 551 від 11 липня 2018 року, якою затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок №551).

Положеннями абз. 1, 2, 3 п. 11 Порядку № 551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі-регіональні комісії).

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з Чорнобильською катастрофою.

Отже, з наведеного вбачається обов`язок уповноважених органів за місцем приживання (реєстрації) особи видавати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" від Чорнобильської катастрофи особам посвідчення, які надають останнім право користування пільгами, встановленими Законом від 28.02.1991 року 796-ХІІ, за наявності відповідного рішення комісії.

Матеріалами справи та наявними в ній документами підтверджується підстави для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до частина 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з часина 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання даного адміністративного позову, в розмірі 2 305, 20 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1481269628.1 від 01.10.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 37567866), Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.8/10), Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 25946540) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України в перегляді рішення ОСОБА_1 по визначенню статусу особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Дніпровської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Стягнути з Міністерства соціальної політики України (01601, м.Київ, вул.Еспланадна, буд.8/10, код ЄДРПОУ 37567866) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 152, 60 грн.

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 25946540) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 152, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко