Рішення № 86493563, 11.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Справа № 160/8644/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: представника позивача представника відповідача Гурського В.С. Кекуатової Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "Арт-Пром" до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110180/2019/00038 від 22.02.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110180/2019/400018/2 від 22.02.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані,зокрема тим, що позивачем надані усі необхідні для митного оформлення товару – за ціною договору, які не містили розбіжностей у ціні товару. Також позивач посилається на відсутність в оскаржуваних рішеннях будь-яких конкретних обставин, які викликали б відповідні сумніви та не наведення відповідачем причин неможливості визначення митної вартості товару на підставі поданих декларантом документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.10.2019р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Дніпропетровська митниця ДФС заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. У відзиві на позов зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 МК України, встановлено, що документи надані на підтвердження митної вартості, містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, які була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо виявлених розбіжностей зазначає, що надана Специфікація №3 від 30.10.2018р. викладена українською та англійською мовами, що не відповідає вимогам п.11.4 контракту; сплачені за платіжним дорученням від 14.01.2019р. №30 (8280,86 дол.США) і від 07.11.2018р. №503 (10941,78 дол.США) суми не кореспондуються з умовами оплати; у наданому коносаменті відсутнє посилання на ТОВ «Хіллдом Логістік» та у заявці від 10.12.2018р. №599 та рахунку на оплату від 15.02.2019р. №557 не обчислюються відомості щодо вартості перевезення та експедиторської винагороди.

Ухвалою від 12.11.2019р. продовжено відповідачу строк надання відзиву на позовну заяву.

19.11.2019р. від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначає, що складання Специфікації №3 українською та англійською мовами не впливає на числові значення складової митної вартості; розрахунки проведені у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями в іноземній валюті; відповідачу були надані усі первинні документи, які підтверджують здійснення перевезення ТОВ «Хіллдом логістік».

25.11.2019р. відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, згідно яких зазначає, що загальна сума за платіжними дорученнями від 14.01.2019р. №30 та від 07.11.2018р.№503 складає 19222,64 дол.США, яка не відповідає ні сумі інвойсу, ні сумі проформи – інвойсу, ні умовам контракту; встановлено розбіжність у сумах з приводу транспортних витрат, а саме у рахунку №557 від 15.02.2019р. вказана вартість 69529,60 грн., а у заявці від 10.12.2018р. №599 вартість зазначено 2560 дол.США (2510 дол.США + 50 дол.США) та в коносаментах відсутнє посилання на ТОВ «Хіллдом Логістік».

Ухвалою суду 25.11.2019р. продовжено підготовче провадження на 230 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.12.2019р.

Ухвалою від 03.12.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по смуті на 11.12.2019р.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовим спором визнається спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.543 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно частини 1 статті 546 Митного кодексу України, митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Отже, Дніпропетровська митниця ДФС у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

02.12.2017р. міжТОВ "Арт-Пром" (покупець) та JINHUASICARIAHOUSEHOLDCO., LTD (продавець) укладено контракт №211/АР (а.с. 40-48), згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити товар в кількості і асортименті у відповідності з підписаними сторонами Специфікаціями (п.1.1). Продавець продає товар на умовах FOBНінбо (порт), Китай, якщо інше не вказано у відповідних додатках на поставку (п.3.2). Оплата за товар здійснюється у формі передоплати в розмірі 50% від вартості вказаної у черговому додатку товару, який має бути поставлений , протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку – проформи на поставку такого товару. Решта 50% від суми поставки, вказаної у відповідних Додатках, покупець сплачує продавцю протягом 5 робочих днів від дати надання продавцем покупцю правильно оформлених наступних документів в електронному та / або факсимільному варіанті:

- повного комплекту чистого бортового коносаменту із вказанням покупця та продавця та відміткою (фрахт зібрано» 3 оригінали і 3 копії;

- сертифікат походження товару, 1 оригінал 3 копії;

- сертифікат якості товару, 1 оригінал, 3 копії;

- пакувальний лист 3 оригінали;

- комерційний інвойс 3 оригінали (п.4.1).

Даний контракт складено у двох екземплярах, по одному кожній стороні, російською та англійською мова, обидва тексти аутентичні та мають однакову юридичну силу. У випадку будь-яких розбіжностей в інтерпретації, англійський текст має високий пріоритет.

На виконання умов контракту між сторонами укладено Специфікацію №3 від 30.10.2018р. (а.с. 54-55)на поставку товарів наведеного найменування із 8 позицій (кількість - 4346 шт.), вартістю 36472,6 доларів СШАFOB Ningbo.

Також продавцем виставлено комерційний інвойс(а.с52-53) №SC18-175-3 від 04.01.2019р. на оплату поставки товарів наведеного найменування із 4 позицій (у кількість – 814 шт.) на суму 11829,8 доларів США та рахунок проформа №SC18-175 від 30.10.2018р. (а.с. 51) на суму 36472,60 дол.США.

Згідно наступних платіжним документів (а.с.64-65, 181), покупцем сплачено продавцю грошові кошти в розмірі:

- платіжним дорученням в іноземній валюті №503 від 07.11.2018р. на суму 10941,78 USD, з призначенням платежу – Prepayment for futnitureunderCTR 211/APdd 02.12.2017. invSC18-175 30.10.2018. sp 3;

- платіжним дорученням в іноземній валюті №303від 14.01.2018р. на суму 8280,86 USD, з призначенням платежу – Prepayment for futniture under CTR 211/AP dd 02.12.2017, com.inv SC18-175-304.01.2019. sp 3.

- платіжним дорученням в іноземній валюті №10 від 08.01.2019р. на суму 17249,96 USD, з призначенням платежу – Prepayment for futniture under CTR 211/AP dd 02.12.2017, com.inv SC18-175-1 dd24.12.2018. sp 3.

ТОВ "Арт-Пром" подано до митного оформлення митну декларації, разом із товаросупровідними документами (а.с. 119-120)UA110180/2019/402808 щодо товарів за комерційним інвойсом №SC18-175-3 від 04.01.2019р.

З матеріалів справи слідує, що за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарівмитним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110180/2019/400018/2 від 22.02.2019р. (а.с. 22) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110180/2019/00038 від 22.02.2019 року, згідно яких визначена наступна митна вартість:

- товару №2 визначена за рівнем митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 4,0672 дол.США./кг.;

- товару №1 визначена за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ резервний метод, і розраховується на рівні 4,01 дол.США./кг.

Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості митний орган обґрунтовує наявністю розбіжностей в документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, а саме:

- надана Специфікація №3 від 30.10.2018р. викладена українською та англійською мовами, що не відповідає вимогам п.11.4 контракту;

- сплачені за платіжним дорученням від 14.01.2019р. №30 (8280,86 дол.США) і від 07.11.2018р. №503 (10941,78 дол.США) суми не кореспондуються з умовами оплати вказаними в договорі, та в рахунку – проформі від 30.10.2018р. №SC18-175 «передоплата 30% перед розміщенням замовлення та 70% проти копії коносаменту»;

- у наданому коносаменті відсутнє посилання на ТОВ «Хіллдом Логістік`та у заявці від 10.12.2018р. №599 та рахунку на оплату від 15.02.2019р. №557 не обчислюються відомості щодо вартості перевезення та експедиторської винагороди.

Не погодившись з даними рішеннями, позивач з їх оскарженням звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України (надалі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 МК України, оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.У зв`язку з чим саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Щодо відсутності обставин кореспондування платіжних доручень від 14.01.2019р. №30 (8280,86 дол.США) і від 07.11.2018р. №503 (10941,78 дол.США) з умовами оплати вказаними в договорі, та в рахунку – проформі від 30.10.2018р. №SC18-175, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Водночас, сума в платіжному дорученні від 07.11.2018р. №503 в розмірі 10941,78 дол.США, є передплатою в розмірі 30% від суми вказаної в рахунок проформи №SC18-175 від 30.10.2018р. на рівні 36472,60 дол.США., а загальна сума трьох платіжних доручень в іноземній валюті №503 від 07.11.2018р., №303 від 14.01.2018р. та №10 від 08.01.2019р., становить 36472,60 дол.США., яка і зазначена в рахунок проформа №SC18-175 від 30.10.2018р.

Аналогічна позиція, щодо умов оплати, викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №1140/3242/18 (адміністративне провадження №К/9901/15046/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/83220745).

Щодо позиції митного органу відносно не відповідності наданої Специфікація №3 від 30.10.2018р., яка викладена українською та англійською мовами, вимогам п.11.4 контракту, суд зазначає, що застосування будь-якої мови для укладання додатків до договору, також не стосується ціни товару та не може жодним чином впливати на складові митної вартості товару. У зв`язку з чим, викладення Специфікації до договору іншою мовою ніж договір, не може бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Щодо позиції митного органу відносно відсутності у наданому коносаменті посилання на ТОВ «Хіллдом Логістік», та неможливість обчислення сум вартості перевезення та експедиторської винагороди вказаних у заявці від 10.12.2018р. №599 і рахунку на оплату від 15.02.2019р. №557, суд зазначає про їх безпідставність з огляду на наступне.

17.01.2018р. між ТОВ «Хіллдом Логістік» (виконавець) та ТОВ "Арт-Пром" (замовник) укладено договір №17018-155 транспортного експедування (а.с. 77-80), відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання за дорученням замовника та за його кошти організувати та забезпечити перевезення експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу, а замовник у свою чергу прийняти виконанні послуги та сплатити їх вартість.

Статтею 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2.2 вказаного договору вартість послуг зазначається у рахунку виконавця, а також у погодженій уповноваженими представниками обох сторін заявці. Виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням замовника (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб). Кошти, що надійшли на рахунок виконавця від замовника не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальших оплат перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій тощо). У власності виконавця залишається плата за виконання експедиторських послуг, розмір якої визначається згідно п.3.2.

З аналізу наведених положень договору слідує, що ТОВ «Хіллдом Логістік» (виконавець) не є безпосереднім перевізником, а надає лише послуги з організації та забезпечення перевезення вантажу зі сплатою вартості перевезення третій особі з коштів за рахунок замовника, внаслідок чого в коносаменті №SHWS218121620 відсутнє зазначення ТОВ «Хіллдом Логістік».

Разом з тим, згідно заявки №599 від 10.12.201/8р. (а.с. 82) вартість послуг експедитора – морський фрахт за межами митної території України: Нінгбо Китай – Южний Україна 2510 дол.США. Експедиторська винагорода за організацію морського фрахту за межами митної території України: Нінгбо Китай – Южний Україна 50 дол.США.

Згідно рахунку на оплату від 15.02.2019р. №557(а.с. 83) сторони визначили вартість морського фрахтуза межами митної території України: Нінгбо Китай – Южний Україна на рівні 68171,50 грн. та вартість Експедиторської винагороди за організацію морського фрахту за медами митної території України: Нінгбо Китай – Южний Україна на рівні 1131,75 грн.

Згідно положень ст.189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Пунктом 3.3 ст.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що гривня як грошова одиниця України (гривня) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків.

Враховуючи вищезазначені норми, виконавцем ТОВ «Хіллдом Логістік» за договором №17018-155 транспортного експедування і виставлено рахунок на оплату від 15.02.2019р. №557 у грошовій одиниці України, яка, як зазначив представник позивача в судовому засіданні, є еквівалентом ціни визначеної у заявці №599 від 10.12.201/8р.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 7074,78 грн., сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1572 від 16.09.2019р.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110180/2019/400018/2 від 22/02/2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110180/2019/00038.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-ПРОМ" (пр-т Івана Мазепи, буд.34, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 36989671) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7074,77 грн. за рахунок бюджетних асингнуваень Дніпропетровської митниці ДФС (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038; код ЄДРПОУ 39421732).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20.12.2019 року.

Суддя Д.В. Сидоренко