Рішення № 86493558, 04.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 року Справа № 160/10540/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком по Списку №1 від 11.06.2019 року за № 2864/03.20-26;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №5 від 11.07.2019 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу за період роботи з 06.06.1995 року по 31.07.1997 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш.«Північна» та періоду роботи з 04.12.2000 року по 27.04.2001 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «ім. Артема» рудоуправління ім. Кірова, як роботи по Списку № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 06.06.1995 року по 31.07.1997 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «Північна» та періоду роботи з 04.12.2000 року по 27.04.2001 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «ім. Артема» рудоуправління ім. Кірова, як роботу по Списку № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2019 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернулася з заявами від 31.05.2019 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 1 та з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач отримала копію рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 5 від 11.07.2019 року, відповідно до якого комісією прийнято рішення про підтвердження періодів роботи з 28.02.1994 року по 05.06.1995 рік та з 28.04.2001 року по 31.04.2001 рік для зарахування до пільгового стажу за списком № 1, а в зарахуванні періодів роботи з 06.06.1995 року по 31.07.1997 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «Північна» та періоду роботи з 04.12.2000 року по 27.04.2001 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «ім. Артема» відмовлено у зв`язку з відсутністю відомостей про атестацію робочих місць машиністів підйому, машиністів підйомних машин. За результатами розгляду заяви позивача від 31.05.2019 року про призначення пенсії, відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 12 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу позивача надано відповідь від 11.06.2019 року № 2864/03.20-26 про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування відмови відповідачем зазначено, що на момент її звернення, вік позивача становив 45 років 3 місяці, а відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VII до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старше після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року, включно; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року. Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернулася з позовом до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не визнає позовні вимоги. Вказує, що відповідно до норми права, яка закріплена абз. 1 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обов`язковими умовами для набуття позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах в сукупності, є: досягнення віку - 49 років; наявність необхідного страхового стажу - не менше 20 років; наявність 07 років 06 місяців стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України; зайнятість на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 повний робочий день; шкідливі і важкі умови праці визначені за результатами атестації робочого місця (після 21.08.1992 року). Відтак, відповідач зазначає, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, не зазначено про зайнятість на роботах, передбачених Списком повний робочий день. Окрім того, відповідач зазначає, що саме підприємство, де працювала позивач, визначило, що до пільгового стажу за списком № 1 можливо зарахувати період роботи позивача з 28.02.1994 року по 05.06.1995 року (за результатами атестації робочих місць). Окрім того, право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 на дату подання заяви у позивача відсутнє. Позивач набуде право на пенсію у 49 років (жінки 1974 року народження ) відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За вказаних обставин, відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно даних, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), позивач у спірний період працювала у рудоуправлінні ім. Кірова:

- з 28.02.1994 року по 05.06.1995 року - підземним стволовим 2 розряду шахти «Північна»;

- з 06.06.1995 року по 31.07.1997 року - підземним машиністом підйомних машин шахти «Північна»;

- з 04.12.2000 року по 30.04.2001 року - підземним машиністом підйомних машин шахти імені Артема.

Судом встановлено, що позивач 31.05.2019 року звернулася до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та з питання підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Листом від 11.06.2019 року №2864/03.20-26 «Щодо відмови в призначення пенсії» позивача повідомлено, що згідно п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІ до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку - 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року, включно; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року. Згідно наданих документів позивача для призначення пенсії, страховий стаж позивачеві зарахований по 30.04.2019 року. На момент звернення 31.05.2019 року вік позивача - 45 років 3 місяці. З огляду на вищевказане, право на призначення позивачеві пенсії на пільгових умовах по списку № 1 на дату подання заяви відсутнє.

Разом з тим, судом встановлено, що Рішенням про результати розгляду заяви від 11.07.2019 року № 5 Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підтверджено періоди роботи позивача з 28.02.1994 року по 05.06.1995 року, з 28.04.2001 року по 30.04.2001 року.

Позивач, вважаючи, що дії Пенсійного органу щодо відмови їй у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неправомірними та такими, що порушують гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, право на пенсію за віком з пільгових підстав незалежно від місця останньої роботи мають працівники, що були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо тяжкими умовами праці по Списках № 1 та № 2 виробництв, робот, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих міст.

Згідно п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно із ст.114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення відповідного віку для жінки при стажі роботи менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637.

Як вже встановлено судом, оскаржуваним рішенням відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 посилаючись на те, що позивачу не вистачає пільгового стажу. При цьому, Пенсійний орган не заперечував, щодо приналежності займаних позивачем посад до переліку посад зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, а також не заперечував щодо відсутності/наявності у позивача необхідного трудового стажу, проте вказав, що періоди його роботи з 20.09.2012 року по 09.04.2013 року не підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1, у зв`язку з не проведенням атестації робочих місць.

Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд виходить із того, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов`язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яке звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.

Як вже встановлено судом, відповідач не зарахував спірний стаж позивача, оскільки в трудовій книжці останньої відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах, а саме, не зазначено про зайнятість на роботах повний робочий день, відсутні записи про підтвердження пільгового періоду роботи за результатами атестації робочих місць.

Судом встановлено, що шахта № 1 «ім. Артема» в 2001 році була виділена з ДП «Рудоуправління ім. Кірова» і приєднана до КДГМК «Криворіжсталь».

Державне підприємство «Рудоуправління ім. Кірова» ліквідовано 20.09.2011 року у зв`язку з банкрутством.

У такому випадку підтвердження стажу роботи відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2016 року № 18-1, проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Судом також встановлено, що архівні документи ДП «Рудоуправління ім. Кірова» зберігаються у ДП «Кривбасшахтозакриття».

Відповідно до довідки № 44 від 07.05.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії, копія якої міститься в матеріалах справи, встановлено, що позивач працювала повний робочий день на (в) шахті «Північна» УКБ та Р, шахті «ім. Артема» державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» з 28.02.1994 року по 31.07.1996 року - підземною стволовою, підземним машиністом підйомних машин в шахті; з 01.08.1996 року по 31.07.1997 року - підземним машиністом підйому в шахті; з 04.12.2000 року по 30.04.2001 року - підземним машиністом підйомної машини в шахті.

Разом з тим, у вказаній довідці не зазначено відомостей щодо проведення атестації робочих місць.

Суд, досліджуючи копію трудової книжки позивача зазначає, що напроти спірних періодів роботи наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження пільгового стажу.

При цьому суд враховує, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації, (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ДП «Рудоуправління імені Кірова» від 28.08.1995 року № 770 затверджений перелік робочих місць, виробництв, професій на підприємстві, яким підтверджено право на пільгову пенсію по списку №1, наказом ДП «Рудоуправління імені Кірова» від 30.12.2005 року № 85 внесено зміни в «Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій на підприємстві, яким підтверджено право на пільгову пенсію по списку № 1», затвердженим наказом від 28.08.1995 року № 770, в посадах з позицією 1010300а встановлено позицію 1010100а - всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується робота позивача у період з 06.06.1995 року по 31.07.1997 рік та з 04.12.2000 року по 27.04.2001 рік, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по списку № 1.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року, включно, 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Судом встановлено, що дата народження позивача - 12 лютого 1974 року, на дату звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, вік позивача складав - 45 років 03 місяці.

Вказана правова норма застосовується для тих категорій осіб, які не мають стажу роботи, передбаченого абз. 1 п. 2 ст. 114 Закону України № 1058.

З матеріалів справи вбачається, а саме, трудової книжки позивача, враховуючи зарахування спірного періоду роботи до стажу позивача, у ОСОБА_1 достатньо стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, що є більшим, ніж 07 років 06 місяців, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058. Таким чином, позивач набуде право виходу на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1при досягненні нею віку 49 років.

За вказаних підстав, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та визнання протиправним і скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком по списку № 1 від 11.06.2019 року № 2864/03.20-26.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадянимають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 461,04 грн. (768,40 грн./5*3), сплата яких підтверджується квитанцією № ПН13431 від 24.10.2019 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №5 від 11.07.2019 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за період роботи з 06.06.1995 року по 31.07.1997 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «Північна» та періоду роботи з 04.12.2000 року по 27.04.2001 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «ім. Артема» рудоуправління ім. Кірова, як роботи по Списку № 1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 06.06.1995 року по 31.07.1997 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «Північна» та періоду роботи з 04.12.2000 року по 27.04.2001 рік на посаді підземного машиніста підйомних машин ш. «ім. Артема» рудоуправління ім. Кірова, як роботу по Списку № 1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 461,04 грн. (чотириста шістдесят одну гривню чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04.12.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька

Суддя