Ухвала суду № 86493527, 20.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 грудня 2019 р.Справа №160/12813/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1711/5067 від 12.11.2018 року.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач у 2004 році був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності (СПД), проте фактично підприємницьку діяльність не здійснював, в зв`язку з чим у тому ж році припинив СПД і був знятий з відповідного обліку. У зв`язку з давністю подій, будь-які документи, з яких би вбачалось реєстрація як СПД та припинення СПД, не збереглися. Разом з тим, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців дані про позивача, як СПД або реєстрації його припинення відсутні (відповідний витяг з ЄДР додається). Тож, з 2003 року позивач працював на різних посадах на підприємствах: ТОВ НВП «Стандарт» (2003 р.), ТОВ «Укрхімресурс» (2003-2004рр.), ТОВ ПМТП «Спецснаб» (2004-2009 р.р.), ТОВ «ТД «Полімери України» (2009-2011 рр.), ТОВ «Стандарт 2» (2011-2012 р.р.), ТОВ НВП «Стандарт» (2012 - по теперішній час). Будь-яких рішень контролюючих органів, щодо ненарахування/несплати переліченими роботодавцями сум ЄСВ відносно позивача, як працівника, не було.Отже, у відповідача не було правових підстав для нарахування позивачу єдиного соціального внеску та, відповідно складення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1711/5067 від 12.11.2018 року.

Судом установлено, що разом із позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1711/5067 від 12.11.2018 року, на підставі якої Новокадацьким відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління у Дніпропетровській області 07.10.2019 р. відкрито виконавче провадження №60245133.

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) була передана відповідачем до Новокадацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління у Дніпропетровській області для стягнення боргу у примусовому порядку. Фактично позивач отримав копію вимоги 12.12.2019 р. при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження. 07.10.2019 р. державним виконавцем відділу ДВС було складено постанову про відкриття виконавче провадження ВП №60245133, стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у сумі 15819,54 грн. та виконавчого збору у сумі 1581,95 грн. 08.11.2019 р. державним виконавцем відділу ДВС було складено постанову про звернення стягнення на заробітну плату відповідача. Таким чином позивач вважає, що під час виконавчого провадження для реального забезпечення виконання рішення може бути застосовано арешт на майно і кошти позивача, що може завдати мені значних матеріальних збитків. Відтак, існує очевидна протиправність оскаржуваної вимоги, виконання якої в примусовому порядку до вирішення даної справи по суті може завдати значних матеріальних збитків, і в разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову для відновлення моїх прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 року зазначена вище справа та заява про забезпечення позову розподілена та 19.12.2019 року передана судді Пруднику С.В.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як видно із поданої до суду заяви про забезпечення позову, в останній зазначено лише учасника справи як позивача ОСОБА_1 .

Разом з тим, в означеній заяві відсутнє повне найменування відповідача як сторони у справі або інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відтак, відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 152-154, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя С. В. Прудник