Рішення № 86493374, 02.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 160/8376/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач) до управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська (надалі – відповідач), з наступними позовними вимогами:

визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська щодо не призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви ОСОБА_1 від 31 липня 2017 р., від 29 травня 2018 р. та 03 травня 2019 р.;

зобов`язати управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви ОСОБА_1 від 31 липня 2017 р., від 29 травня 2018 р. та 03 травня 2019 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач неправомірно припинив виплати та протиправно відмовляв позивачу в призначенні адресної допомоги з 01.08.2017 р., оскільки позивачем надавались всі необхідні документи для повного та всебічного розгляду її заяв. Хоча в даних документах і зазначено адресу зареєстрованого місця проживання, яка не включена до жодного з переліків, затверджених Розпорядженням КМУ № 1085- р, позивач вважає, що факт її вимушеного переміщення з дітьми із м.Донецька в 2014 року підтверджується доданими до позову письмовими доказами. Також вказано, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Але, після реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 05 жовтня 2002 року постійно стала мешкати за адресою зареєстрованого проживання свого чоловіка: АДРЕСА_2 ). Під час їх спільного проживання у м.Донецьк у подружжя народилися дві доньки ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). В цьому ж місті діти спостерігалися в медичних установах, лікувалися та навчалися. В медичних картках дітей місцем їх проживання зазначена адреса зареєстрованого проживання їх батька: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 ). Відповідно до виписного епікризу № 996 ЦМКЛ № 16 ОСОБА_3 лікувалася в дитячому інфекційному відділені з 31 березня 2014 року по 05 квітня 2014 року. Відповідно до особової справи починаючи з 2009 року по момент вимушеного переміщення навчалася у Донецькій загальноосвітній школі № 8 і адресою її проживання зазначено: АДРЕСА_2 (Калінінський АДРЕСА_1 ). Відповідно до дипломів та трудової книжки, починаючи з 1997 року вона навчалася в різних учбових закладах м.Донецька та працювала на підприємствах, установах та в закладах м.Донецька. Відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року у цивільній справі № 183/1497/17, яким шлюб між позивачем та ОСОБА_4 був припинений, саме в 2014 році вони припинили шлюбні відносини та перестали вести спільне господарство. адресою проживання ОСОБА_4 зазначено: АДРЕСА_2 ). Відповідно до довідки № 499 від 14 листопада 2018 року, яка була видана КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації», домоволодіння АДРЕСА_1 ) в АДРЕСА_4 .Гостре відсутнє (розкрадання будинку). Посилаючись на положення абз.1 п.2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 505 позивач не погоджується з мотивами відмови в призначенні спірної допомоги та тлумаченнями відповідачем норм даного положення, у зв`язку із чим просить відновити її порушені соціальні права та інтереси.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/8376/19 передана на розгляд судді Віхровій В.С.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.09.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає про незгоду з вимогами позивача та вказує, що дії управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська узгоджуються з приписами Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, від 01.10.2014 р. №505, оскільки грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. Таким чином, відповідач вважає, що відмовляючи у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяв ОСОБА_1 від 31 липня 2017 року, від 29 травня 2018 року та 03 травня 2019 року, діяв виключно в межах Конституції України та згідно норм діючого законодавства.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , 31 липня 2017 р., 29 травня 2018 р. 03 травня 2019 р. зверталась до управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська із заявами про призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та заміну довідки, яка перемістилась із зони АТО по фактичному місяцю проживання: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 .

Розглянувши звернення ОСОБА_1 управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська повідомило про відсутність на даний час підстав для призначення щомісячної адресної допомоги з огляду на положення п.2 Постанови Кабінету Міністрів від 31 травня 2017 року № 370 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. № 505 і від 22 вересня 2016 р.№ 646». Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085 с. Гостре, м. Селідове, Донецької області, яке вказала позивач, у вищезазначеному переліку населених пунктів не зазначене. Також вказано про відсутність підстав для заміни довідки ВПО з огляду на положення ч.2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Не погоджуючись з такими висновками відповідача позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

13.03.2017 р. управлінням праці та соціального захисту населення м. Новомосковська взято на облік переміщених осіб: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було видано довідку №0000137998.

В довідці зазначено місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_5 .

14.03.2017 р. ОСОБА_1 надала до управління заяву про призначення щомісячної адресної допомоги відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505.

В заяві ОСОБА_1 вказує свою адресу реєстрації та адресу реєстрації її дітей: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 09.06.2004 р. Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС в Донецькій області Кучеряєвій Л.С. адреса реєстрації з 13.09.2002 р. вказано: с. Гостре, Селидівського району, вул. Петровського, б.16, Донецької області.

За даними відповідача, 21.03.2017 р. ОСОБА_1 надала до управління заяву, в якій просила призначити їй виплати, як внутрішньо переміщеній особі без пред`явлення даних її чоловіка ОСОБА_4 (копія паспорта та ідентифікаційного номера), оскільки він проживає на території непідконтрольній Україні та отримати запитувані дані в неї немає можливості. Разом з тим зазначила, що з моменту переїзду на територію України, а саме 2014 рік, з чоловіком не спілкується.

Так, на підставі заяви, ОСОБА_1 , було призначено щомісячну адресну допомогу на період з 01.04.2017 р. по 31.07.2017 р., загальна сума допомоги на сім`ю склала 2210,00 грн. на місяць.

Суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи, адреса реєстрації позивача містить розбіжності у назві населеного пункту реєстрації ОСОБА_1 , а саме згідно довідки внутрішньо переміщеної особи та даних, вказаних позивачем, населений пункт зазначено «с. Гостре, м. Селидове Донецької області», тоді як відповідно до паспорту позивача, картографічних даних України, які є у відкритому доступі, коректна назва населеного пункту: «с.Гостре Селидівського району Донецької області».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII (надалі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №1706-VII адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визначається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Як зазначено у частині другій статті 4 Закону №1706-VII підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

У частині 1 статті 4 Закону №1706-VІІ факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи врегульовано положеннями Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (надалі - Порядок № 509).

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, на що вказує пункт 2 Порядку № 509.

Відповідно до п.3 Порядку № 509 заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника:

- прізвище, ім`я та по батькові;

- громадянство;

- дата та місце народження;

- стать;

- відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);

- відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку;

- відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;

- адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону;

- обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;

- відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;

- відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації;

- відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу);

- відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.

Заява про взяття на облік підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах третьому - шостому пункту 2 цього Порядку, які дають згоду на обробку, використання, зберігання та надання Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну для верифікації персональних даних заявника та особи, від імені якої подається заява, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений «Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (надалі - Порядок №505).

Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.

Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім`ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім`ї.

У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги:

прізвище, ім`я та по батькові;

число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті);

інформацію про:

зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування);

наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;

- наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

- місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює;

- наявність у будь-якого з членів сім`ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.

З огляду на викладене, вбачається, що позивачу на підставі заяви про призначення щомісячної адресної допомоги відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, було призначено щомісячну адресну допомогу на період з 01.04.2017 по 31.07.2017, загальна сума допомоги на сім`ю склала 2210,00 грн. на місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України № 370 від 31 травня 20107 року « Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 505 і від 22 вересня 2016 № 646» внесено зміни до п.2 Порядку № 505, в якому зазначено, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

При цьому, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. №1085.

Як вбачається з переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, населений пункт с. Гостре Селидівського району не включений, а отже розташований на підконтрольній території.

Крім того, звертаючись до управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська, позивачем були надані документи, які підтверджують факт проживання за цією адресою на момент переміщення.

Проте, жоден із наданих для розгляду документів не доводить факт знаходження позивача за такою адресою на момент виникнення антитерористичної операції, тобто станом на 07.04.2014 р.

Відповідно до указу т.в.о. Президента України, від 14 квітня 2014 року № 405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Саме цим указом було оголошено про початок проведення антитерористичної операції на території України. Отже, відлік початку проведення антитерористичної операції вважається з 07 квітня 2014 року.

З наданих позивачем до суду документів, а саме рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.05.2017 р. по справі №183/1497/17 (провадження №2/183/1613/17), вбачається, що шлюбні відносини між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_4 припинилися в 2014 році та з того часу спільне господарство не ведуть і проживають окремо.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини встановлені означеним рішенням суду мають преюдиціальне значення при вирішенні даної справи по суті.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що брати до уваги адресу, з якої за даними позивача вона перемістилася, а саме адресу реєстрації проживання колишнього чоловіка, АДРЕСА_2 , відсутні правові підстави.

Окремо суд звертає увагу, що підставою для видачі нової довідки внутрішньо переміщеної особи, є зміни у складі сім`ї або зміна фактичного місця проживання.

Так, відповідно до пункту 4 Порядку № 509 під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Пункт 5 Порядку № 509 визначає, що з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься, зокрема, така інформація:

відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування:

Згідно з п.9 Порядку № 509 у разі зміни місця проживання/перебування (крім зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці: району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) заявник звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

У разі зміни місця проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста без поділу на райони, району в місті, селища, села) внутрішньо переміщена особа інформує (зокрема за допомогою телефонного зв`язку) про це уповноважений орган, який вносить інформацію про зміну фактичного місця проживання особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, а також за зверненням внутрішньо переміщеної особи - до довідки.

До Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб вносяться відомості про смерть внутрішньо переміщених осіб на підставі даних органів державної реєстрації актів цивільного стану Мін`юсту.

З огляду на вище зазначене, відсутні підстави для видачі ОСОБА_1 та її дітям нової довідки внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 370 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 р. №505 і від 22 вересня 2016 р. № 646» грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення.

Судом встановлено, що відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085, с. Гостре Селидівського району Донецької області, у вищезазначених переліках населених пунктів не зазначене.

Тобто населений пункт, де зареєстрована позивач не відноситься ані до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а ні до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Іншого трактування даного положення, на переконання суду, бути не може з огляду на пряму вказівку норми закону, яка не містить по своїй суті різних підходів до визначення понять.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи у призначенні (поновленні) адресної грошової допомоги позивачу за її зверненнями та на підставі даних, які нею подані, управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська діяло у відповідності до положень Порядку №505 та в межах наданих повноважень.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлена права повторного звернення до органу соціального захисту за призначенням спірної допомоги.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведених обставин у сукупності, позовна заява задоволенню не підлягає.

У відповідності до положень ст. 139 КАС У4країни за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення міста Новомосковська про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

У відповідності до ст. 139 КАС України за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 02.10.19

Суддя В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун