Рішення № 86487420, 20.12.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1429/19

Провадження № 2/645/1122/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :

головуючого судді – Шарка О.П

секретаря судових засідань – Христенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за депозитом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в якому просить суд стягнути заборгованість за договором банківського вкладу №003-20440-171214 від 17.12.2014 року у розмірі 12000 доларів США, а також три процентів річних від простроченої суми за договором банківського вкладу №003-20440-171214 від 17.12.2014 року у розмірі 37912 грн. 38 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що 17 грудня 2014 року було укладено договір №003-20440-171214 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США з ПАТ «Дельта Банк» предметом якого є розміщення вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту в доларах США на строк три місяці, з дня укладання договору, зі сплатою процентів по закінченні строку дії вкладу. Процентна ставка становить 5,5 процента річних. Строк договору по 17 березня 2015 року, сума вкладу складає 12 000,00 доларів США. Розмір депозитного вкладу та процентів за період дії договору з 17.12.2014 року і 7.03.2015 року становить 12 000,00 + 5,5% річних, а саме: 12 000,00+12 000,00*0,055/4 = 12 165 доларів США. Відсотки за три місяці вкладу складають: 165 доларів США Станом на сьогоднішній день ПАТ «Дельта Банк» в особі Фонду гарантування складів фізичних осіб не повернув вказані вище депозитні вклади та усіляко ігнорує звернення позивача про повернення грошових коштів відповідно до договору №003- 20440-171214 від 17.12.2014 року. Також позивач просить стягнути з відповідача три процентів річних від простроченої суми за договором банківського вкладу №003-20440-171214 від 17.12.2014 року у розмірі 37912 грн. 38 коп. 3% / 365 днів * 1459 днів прострочки (з 17.03.2015 року по 15.03.2019 року) = 11.99% Курс НБУ на 13.03.2019 року = 26,35 грн за 1 долар США 12 000 доларів США * 26,35 грн = 316 200,00 грн. 316 200,00 грн * 11,99%/100 = 37 912,38 грн

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, у ході судового розгляду позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надали суду відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що АТ «Дельта Банк» заперечує проти позову в повному обсязі, через незаконність та необґрунтованість вимог позивача. 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» призначено Кадирова Владислава Володимировича. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно. Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 року було відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Дельта Банк». Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року 2017 року включно. Відповідне оголошення було опубліковано в газеті «Голос України» № 187 (6191) 08.10.2015 року. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 р. № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки до 04 жовтня 2019 року. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 04 квітня 2019 р. № 772, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на один рік до 04 жовтня 2020 року. 17.12.2015 року між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір № 003-20440-171214 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. Відповідно до Довідки про виплати гарантованої суми відшкодування коштів, ОСОБА_1 отримала через Укрексімбанк 200 000,00 грн. - гарантована сума відшкодування коштів за вкладами в АТ «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Так позивачу 17.06.2015 року були виплачені кошти в сумі 13 749,57 грн.: за Договором № 002-20631-160114 від 16.01.2014 року - 2 474,73 грн., за Договором № 010-20547-061213 від 06.12.2013 року-5 789,26 грн., за Договором № 009-20547-020913 від 02.09.2013 року - 5 485,58 грн. 11 липня 2015 року позивачу були виплачені кошти в сумі 186 250,44 грн. за Договором № 003-20440-171214 від 17.12.2014 року. На залишок коштів за вкладами (108 496,96 грн.) позивач подав кредиторську вимогу, яка визнана банком в повному обсязі та включена до 4 черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк». Відповідно до Витягу з Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк», акцептована сума 108 496,96 грн. В тому числі акцептовано кредиторські вимоги за Договором № 003-20440-171214 від 17.12.2014 року в сумі 108 110,33 грн. (107 209,83 грн. та 900,50 грн.) та включено до 4 черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк». Будь-якого спору щодо розміру акцептованих вимог кредитора ОСОБА_1 немає. Розпочата процедура ліквідації банківської установи, унеможливлює обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення з відповідача депозитних коштів; с скільки порушує порядок здійснення ліквідаційної процедури та суперечить Положенням Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Отримані під час виконання ліквідаційної процедури кошти, спрямовуються у визначеній чинним законодавством черговості і задоволення вимог кредиторів банку поза її межами законом не передбачено.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду встановлено, що 17 грудня 2014 року було укладено договір №003-20440-171214 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США з ПАТ «Дельта Банк» предметом якого є розміщення вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту в доларах США на строк три місяці, з дня укладання договору, зі сплатою процентів по закінченні строку дії вкладу.

Процентна ставка становить 5,5 процента річних. Строк договору по 17 березня 2015 року, сума вкладу складає 12 000,00 доларів США.

Розмір депозитного вкладу та процентів за період дії договору з 17.12.2014 року і 7.03.2015 року становить 12 000,00 + 5,5% річних, а саме: 12 000,00+12 000,00*0,055/4 = 12 165 доларів США. Відсотки за три місяці вкладу складають: 165 доларів США.

Даних про повернення ПАТ «Дельта Банк» в особі Фонду гарантування складів фізичних осіб вказаних вище депозитних вкладів відповідно до договору №003

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди-ч.1 ст.638 ЦК України.

Частиною першою ст.1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу(депозиту) одна сторона(банк), що прийняла від другої сторони(вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад)- ч.1 ст.1059, ч.1 ст.1060 ЦК України.

За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу-ч.3 ст.1060 ЦК України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - вклад депозит) - це кошти готівкою... у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання... і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Постановою Правління Національного банку України № 150 від 02 березня 2015 року ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №51 від 02 березня 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В.

Постановою Національного Банку України №664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПAT «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно. У відповідності до вказаного рішення уповноваженою особою Фонду призначено Кадирова В.В., якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк».

Згідно пункту 3.3 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Згідно ст.26 ч.1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу не було сплачено відповідачем максимальну гарантовану суму компенсації по вкладам в ПАТ «Дельта Банк».

Представник відповідача не надав жодних доказів на підтвердження повернення позивачу сум внесених ним коштів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про повернення грошових коштів внесених на рахунок, після закінчення дії договору, суд виходив з того, що підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір банківського вкладу. Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитні рахунки та факт звернення позивача до відповідача із вимогами про видачу депозитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, при цьому, суд бере до уваги, що повернення вкладу банком на вимогу вкладника є не правом, а обов`язком банку, регламентованим в імперативному порядку нормами діючого законодавства України.

Не здійснюючи повернення вкладів, нарахування та виплату відсотків за депозитами, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу, де вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цей же принцип закріплено і в статті 41 Конституції України.

Окрім того , відповідно до 4.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання основного зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з рахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не всттановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню: 3% / 365 днів * 1459 днів прострочки (з 17.03.2015 року по 15.03.2019 року) = .99%

Курс НБУ на 13.03.2019 року = 26,35 грн за 1 долар США 12 000 доларів США * 26,35 грн = 316 200,00 грн.

316 200,00 грн * 11,99%/100 = 37 912,38 грн

Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини в контексті наведених вище норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача ПАТ «Дельта Банк» на користь позивача 12000 доларів США у якості стягнення суми вкладу за договором банківського вкладу №003-204440-171214 від 17.12.2014 року, 37912 грн. 38 коп. в якості стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за договором банківського вкладу №003-20440-171214 від 17 грудня 2014 року.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно дост. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.383, 391, 402 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за депозитом – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (Код ЄДРПОУ: 34047020) на користь ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) 12.000 доларів США (дванадцять тисяч доларів США) у якості стягнення суми вкладу за договором банківського вкладу №003-204440-171214 від 17.12.2014 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (Код ЄДРПОУ: 34047020) на користь ОСОБА_1 37912 грн. 38 коп. (тридцять сім тисяч дев`ятсот дванадцять гривень тридцять вісім копійок) у якості стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за договором банківського вкладу №003-20440-171214 від 17 грудня 2014 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 20 грудня 2019 року.

Головуючий-суддя: