Рішення № 86486808, 11.12.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/13999/18

Провадження № 2/638/724/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретарів судового засідання Самогньозд О. І., Подосокорської А.О., Котяш Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 В"ячеславовича до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс "МОНОЛІТ" про визнання майнових прав на об"єкт незавершеного будівництва,

Установив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дзержинськогорайонного суду м.Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

В обґрунтування подання позову зазначає, що 09 січня 2006 року між ним (інвестор) та ТОВ «МОНОЛІТ» будівельний альянс» (забудовник) було укладено договір про участь у будівництві № 91.

Згідно з п.1.1 договору, забудовник залучає інвестора для будівництва об`єкта нерухомості на земельній ділянці площею 0,64 га, розташованому по АДРЕСА_1 , відведеному забудовнику Рішенням Харківської міської ради №66/04 від 28.04.2004р. Відповідно до умов договору, за рахунок грошових коштів, отриманих від пайовиків, забудовник зобов`язується побудувати об`єкт, який належить всім пайовикам на праві сумісної часткової власності. Об`єкт після прийняття в експлуатацію, підлягає розподіленню в натурі між пайовиками (співвласниками), за виключенням допоміжних приміщень, які належать їм на праві сумісної власності.

Відповідно до п.1.4 договору, після прийняття об`єкта в експлуатацію, забудовник передає інвестор частину об`єкту в натурі, яка на будівельному плані об`єкту визначена як 3-и кімнатна квартира під номером АДРЕСА_2 та розташована на 13-му поверсі, загальною будівельною площею 118, 25 кв.м.

Строк здачі об`єкта в експлуатацію: 2-й квартал 2009 року.

Договором також було визначено суму в розмірі 668 822,20 грн., еквіваленту 132 440 у.о., за курсом НБУ 5,05 за 1 у.о., яку інвестор повинен внести за графіком. Кінцева дата внеску за графіком визначена до 12.12.2008 року.

Умовами договору визначено, що забудовник та інвестор несуть взаємну відповідальність один перед одним за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

15 січня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої було визначено строк здачі об`єкта в експлуатацію 3-й квартал 2013 року та змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ» будівельний альянс» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ».

На виконання вимог вказаного договору позивачем було перераховано грошові кошти на поточний рахунок відповідача. Проте, свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, так як з 2008 року будівництво об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється та до теперішнього часу його не здано в експлуатацію.

Крім того, позивач зазначає, що на його адресу було надіслано листа про односторонню відмову від укладеного договору про участь у будівництві.

У зв`язку із вищевикладеним позивач звертається за захистом своїх майнових прав на квартиру, яка на будівельному плані визначена як 3-и кімнатна квартира під номером АДРЕСА_3 118 АДРЕСА_4 м АДРЕСА_5 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем подано до суду письмові пояснення, згідно яких відповідачем визнано факт укладення договору про участь у будівництві № 91 від 09.01.2006 р. та подальших договорів, що вносили зміни у строк здачі об`єкта. Проте, відповідач зазначає, що позивачем не було виконано належним чином своїх зобов`язань за договором, оскільки позивачем не було сплачено грошові кошти за договором у повному розмірі, у зв`язку з чим ТОВ «Будівельний альянс МОНОЛІТ» в односторонньому порядку відмовилось від зобов`язання на підставі ст. 615 ЦК України та повідомило позивача про повернення сплачених грошових коштів за відрахуванням з них штрафу у розмірі 15% від 625 601, 77 грн. (93 840, 00 грн.) та пені у розмірі 91 176, 49 грн. А отже, відповідач вважає, що позов є необґрунтованим, а договір розірваним, тому просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Представником позивача було надано відповідь на письмові пояснення, в яких зазначено , що договором визначений строк здачі об`єкта в експлуатацію: 2-й квартал 2009 року. Договором також було визначено суму у розмірі 668 822,00 грн., еквівалентну 132 440 у.о. за курсом НБУ 5,05 за 1 у.о, яку інвестор повинен внести за графіком. Кінцева дата внеску за графіком визначена до 12.12.2008 року. В подальшому строк здачі об`єкта в експлуатацію неодноразово змінювався додатковими угодами. Станом на 27.10.2008 року позивачем за договором було внесено грошові кошти на загальну суму 625 601,77 грн. Проте, на електронну адресу позивача надійшов лист (вих.№26/03/18 від 26.03.2018р.), згідно якого керівником ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» ОСОБА_3 зазначено, що відповідно до ст.ст. 615,651 ЦК України Товариство відмовляється від договору в односторонньому порядку, а датою розірвання вважає дату відправлення листа. Крім того, представник позивача звертає увагу на правову підставу односторонньої відмови від договору, на яку посилається відповідач. Звертає увагу на те, що ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» більше 13 років не виконує своїх зобов`язань за договором, що фактично стало підставою для призупинення виконання обов`язків позивачем, а тому посилання відповідача на те, що порушення умов договору відбулось лише самим позивачем є, на думку представника позивача, неприпустимим. Також представник позивача звертає увагу на сумнівну репутацію відповідача, зважаючи на низку відкритих кримінальних справ відносно нього. Отже вищенаведене, на думку позивача свідчить про те, що відповідач всіляко ухиляється від виконання своїх обов`язків, а тому просять ухвалити рішення на його користь.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованих листів суду з судовими повістками на юридичну адресу відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами в обгрунтування заявлених вимог та заперечень на позовні вимоги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як свідчать матеріали справи, 09 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ» будівельний альянс» та ОСОБА_2 було укладено договір про участь у будівництві № 91.

Згідно з п.1.1 договору забудовник залучає Інвестора для будівництва об`єкта нерухомості на земельній ділянці площею 0,64 га, розташованому по АДРЕСА_1 , відведеному Забудовнику Рішенням Харківської міської ради № 66/04 від 28.04.2004 р.

Згідно з п.1.3. вказаного договору, за рахунок грошових коштів, отриманих від пайовиків, Забудовник зобов`язується побудувати Об`єкт, який належить всім пайовикам на праві сумісної часткової власності. Об`єкт після прийняття в експлуатацію, підлягає розподіленню в натурі між пайовиками (співвласниками), за виключенням допоміжних приміщень, які належать їм на праві сумісної власності. Під прийняттям в експлуатацію розуміється затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Відповідно до п.1.4 договору, після прийняття об`єкта в експлуатацію, за умови виконання інвестором своїх зобов`язань за Договором, забудовник передає йому частину об`єкту в натурі, яка на будівельному плані об`єкту визначена як 3-и кімн. кв. під номером 91 та розташована на 13-му поверсі, загальною будівельноюплощею 118, 25 кв.м.

Пунктом 1.7 договору визначено, що строк здачі об`єкта в експлуатацію: 2-й квартал 2009 року.

Згідно з п.4.2 договору визначено суму у розмірі 668 822,00 грн., еквівалентну 132 440у.о. за курсом НБУ 5,05 за 1 у.о., яку інвестор повинен внести за графіком вказаним в п.4.3 Договору. Кінцева дата внеску за графіком визначена до 12.12.2008 року.

15 січня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої було змінено строк здачі об`єкта нерухомості за договором на 3-й квартал 2013 року та змінено Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ» будівельний альянс на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ».

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог вказаного вище договору позивачем було перераховано грошові кошти на поточний рахунок відповідача у розмірі 625 601, 77 грн., що підтверджується квитанціями за № 52415 від 31.03.2008 р. на суму 334 411, 00 грн.; № 535592 від 10.04.2008 р. на суму 37 156, 79 грн.; № 53585 від 10.04.2008 р. на суму 37 156, 79 грн.; № 59872 від 29.05.2008 р. на суму 35 685, 23 грн.; № 65239 від 07.07.2008 р. на суму 25 612, 39 грн.; № 70465 від 11.08.2008 р. на суму 35 648, 44 грн.; № 76006 від 09.09.2008 р. на суму 35 693, 33 грн.; № 81765 від 03.10.2008 р. на суму 35 830, 19 грн.; № 81765 від 03.10.2008 р. на суму 35 830, 19 грн.

Таким чином, позивач свої грошові зобов`язання за договором виконав, сплативши суму в розмірі 625 601, 77 грн., тим самим вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов необхідних і достатніх для набуття майнових прав на три кімнату квартиру під номером АДРЕСА_6 .

У постанові від 30.01.2013 року у справі № 6-168цс12 Верховний Суд України визначає майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно у майбутньому.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Отже, майнові права не є правом власності і не є речовими правами на чуже майно, вони є самостійним об`єктом цивільних прав.

Згідно з наданої копії відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вих. №1020-5303 від 27.08.18р.), в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформації щодо вводу об`єкта «нове будівництво житлового будинку (для коригування проекту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торговельно-побутового та офісного призначення по АДРЕСА_1 » в експлуатацію де замовником є ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» відсутня.

Наведене свідчить про те, що ТОВ «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» було порушено умови договору від 09.01.2006 року та додаткової угоди № 2 від 15.01.2013 року.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами інвестицій, відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки будівництво зазначеного будинку не завершено, при цьому відповідач не дотримується взятих на себе зобов`язань щодо строків будівництва, чим порушив умови договору, права позивача підлягають захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав свої грошові зобов`язання за укладеним з відповідачем договору про участь у будівництві № 91 від 09.01.2006 р. та додаткової угоди №2 від 15.01.2013 р., тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт інвестування після завершення будівництва нерухомості та реєстрації стороною відповідача права власності на об`єкт будівництва, натомість відповідачем порушені умови вказаного договору та додаткової угоди № 2 від 15.01.2013 р. до нього.

Враховуючи наведене, позовні вимоги законні та обгрунтовані, знайшли своє підтвердження в процесу судового розгляду, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 190, 331, 334, 526, 530 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 76-82, 95, 133, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України , суд,

Вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), майнові права на визначену в Договорі про участь у будівництві № 91 від 09.01.2006 р., частину об`єкта незавершеного будівництва під номером АДРЕСА_2 на 13-му поверсі АДРЕСА_8 загальною будівельно АДРЕСА_9 118 АДРЕСА_4 багатоповерховому будинку, розташованому на земельній ділянці площею 0,64 га по

АДРЕСА_1 , яка відведена Товариству з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ «Будівельний альянс» на підставі рішення Харківської міської ради № 66/04 від 28.04.2004 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний альянс «МОНОЛІТ» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 6 688,22 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий : І.О.Грищенко