Ухвала суду № 86486614, 20.12.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4987/19

Номер провадження 1-кс/623/1899/2019

УХВАЛА

іменем України

20 грудня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Гузенко І.О.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Смірнова Ю.В.,

захисника Міщенко І.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Смірнова Ю.В. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019 за №12019220320001104, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюму Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

1) 20.12.2000 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 105, ч. 3 ст. 81, ст. ст. 208, 42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки, штраф 300 грн.,

2) 25.09.2002 Ізюмським міським судом Харківської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3) 06.03.2006 Ізюмським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.2, ст.185 ч.3, 69, 70, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

4) 08.12.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 395, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 7 місяців 22 днів позбавлення волі,

5) 27.01.2011 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

6) 31.10.2019 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ст. 126-1, 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з випробувальним терміном 2 роки,

без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Смірнов Ю.В. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що 20.11.2019 приблизно об 11 год. 00 год., ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинену хвіртку проник на огороджену територію домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, через незачинені двері проник до будинку, розташованого на території вказаного домоволодіння, після цього по драбині проник на горище вказаного будинку, звідки таємно викрав алюмінієві бідони об`ємом 38 літрів у кількості 5 шт., вартістю 706 грн. 12 коп. кожен, загальною вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4119/19 від 13.12.2019 – 3530 грн. 60 коп.

Після цього з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Відомості про даний злочин 06.12.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320001104 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Крім того, 28.11.2019 близько 18.00 год., ОСОБА_1 , діючи повторно, із корисливих мотивів, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинену хвіртку проник на огороджену територію домоволодіння ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав оцинковану металеву ванну об`ємом 120 літрів, вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 4120/19 від 13.12.2019 - 242 грн. 96 коп.

Після цього з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Відомості про даний злочин 06.12.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220320001105 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

Постановою прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області Гузенко І.О. від 18.12.2019 кримінальні провадження за № 12019220320001104 від 06.12.2019 та № 12019220320001105 від 06.12.2019 об`єднані в одне кримінальне провадження № 12019220320001104 від 06.12.2019 за ознаками злочинів , передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

У вчиненні даних злочинів підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізюм Харківської області, українець, громадянин України, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 1) 20.12.2000 Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 105, ч. 3 ст. 81, ст. ст. 208, 42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки, штраф 300 грн., 2) 25.09.2002 Ізюмським міським судом Харківської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 3) 06.03.2006 Ізюмським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.2, ст.185 ч.3, 69, 70, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 4) 08.12.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 395, ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до 7 місяців 22 днів позбавлення волі, 5) 27.01.2011 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, 6) 31.10.2019 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185, 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком 2 роки, відносно якого з 31.10.2019 на розгляді в Ізюмському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 120192203200000954 від 23.10.2019 за ст. 126-1 КК України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами огляду речей від 12.12.2019; показаннями потерпілого ОСОБА_2 ; показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом слідчого експерименту від 19.12.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_1 ; висновками судових товарознавчих експертиз №№ 4119/19, 4120/19 від 22.11.2019.

18.12.2019 року о 18 годин 35 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло , а також крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного злочину визнав, вищевказані обставини підтвердив.

В судовому засіданні слідчий Смірнов Ю.В., прокурор Гузенко І.О. підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , 0 ІНФОРМАЦІЯ_2 в повному обсязі, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вини не визнав, проти застосування запобіжного заходу заперечував, просив про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі – у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Міщенко І.І. просила суд про обрання стосовно свого підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що він має родину та дитину.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 18.12.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколами допитів потерпілих, свідків, протоколами огляду речей, іншими матеріалами досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та в період випробувального терміну підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення – злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, таким чином наявні ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення,а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, тому обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України - в розмірі 80 (вісьмидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 160 560 грн. (2102 х 80 = 168 160) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Смірнова Ю.В. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 14 години 20 хвилини 20 грудня 2019 року до 14 години 20 хвилин 17 лютого 2020 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 168 160 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/4987/19; н/п - 1-кс/623/1899/2019 від ОСОБА_1 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т. Д. Бєссонова