Ухвала суду № 86486431, 18.12.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23010/19

1-кс/569/9815/19

УХВАЛА

18 грудня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі Григорчук В.М.,

з участю прокурора Демчук П.М., слідчого Подшивайлова О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Косів С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Подшивайлова О.С., яке погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури Урбановичем Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції Подшивайлов О.С. у рамках кримінального провадження № 12015180000008052 від 31.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України, звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором Рівненської місцевої прокуратури Урбановичем Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що 31 грудня 2015 року, приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці – приміщенні бару-ресторану «Jazz & Blues», що по вул. 16-го Липня, 7 у м. Рівне, з мотивів явної неповаги до суспільства та існуючих загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх публічність, проявивши особливу зухвалість, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 не менше трьох ударів руками та ногами в область голови, у результаті чого заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани верхньої губи, крововиливів у м`які тканини правої очниці, склеру правого ока, гематоми повік зліва, осаднення виличної ділянки зліва, чим грубо порушив громадський порядок, а саме спокій та звичайний уклад життя потерпілого ОСОБА_2 , а також завдав останньому фізичної шкоди.

Також, ОСОБА_1 , маючи дозвіл № П-277 від 04.09.2014 виданий відділом превенції Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області на носіння та зберігання пістолета марки «ФОРТ 12R» із серійним номером НОМЕР_1 , калібру 45 Rubber, порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлений час та дату, незаконно придбав 44 (сорок чотири) предмети, які відповідно до висновку експерта №1.2-403/19 від 03.12.2019 виготовлені по типу пістолетних патронів, шляхом використання патронів «ФОРТ-Т 45 RUBBER» калібру 45 RUBBER, що споряджені еластичними снарядами несмертельної травматичної дії з внесеними саморобним способом змінами в конструкцію: в вершини куль вкручені саморізи, внаслідок чого зазначені патрони являються бойовими припасами. Дані патрони до стрільби придатні.

В подальшому, вказані бойові припаси, ОСОБА_1 , незаконно, без передбаченого законом дозволу, з моменту придбання зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , до моменту проведення працівниками СБУ в Рівненській області санкціонованого обшуку 29 березня 2019 року.

Крім того, 16 грудня 2019 року, приблизно о 00:25 год., ОСОБА_1 , володіючи інформацією про місце знаходження автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який знаходився на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , достовірно знаючи про перебування вказаного автомобіля у користуванні ОСОБА_3 , незаконно проник на прибудинкову територію зазначеного домоволодіння та діючи умисно, з невстановлених досудовим слідством мотивів, з метою знищення майна потерпілого, за допомогою нафтопродукту не встановленого походження, який останнім був заздалегідь підготовлений, шляхом облиття передньої частини автомобіля підпалив належний на праві власності ПП Фірма «Алкон» автомобіль марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на момент вчинення злочину перебував у користуванні ОСОБА_4 та не маючи можливості контролювати подальше поширення полум`я створив реальну загрозу життю чи здоров`ю людей, які перебували у будинку АДРЕСА_3 та проживають поруч, а також знищенню чи пошкодженню, як цього майна, так і майна інших фізичних та юридичних осіб.

В результаті злочиннихд дій ОСОБА_1 потерпілому завдано майнову шкоду в загальному розмірі 340 000 гривень.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме вказаними даними:

- протоколу обшуку від 29.03.2019; - висновку експерта № 1.2-151/19 від 27.06.2019; - висновку експерта № 1.2-430/19 від 03.12.2019; - протоколу огляду місця події від 16.12.2019; - звіту про причину виникнення пожежі 16.12.2019;

- проколу прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення від 16.12.2019; - протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 16.12.2019; - протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 16.12.2019; - протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від. 16.12.2019; - протоколом обшуку від 16.12.2019; - протоколу особистого обшуку затриманого від 16.12.2019; - протоколом обшуку від 16.12.2019;

- протоколом огляду речових доказів від 16.12.2019; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 28.01.2016; - висновком експерта № 134 від 17.02.2016; - висновком експерта № Д-189 від 23.02.2018.

Слідчий також вказує, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, відсутність у ОСОБА_1 офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів свідчить про те, що грошові кошти на проживання останній отримує шляхом вчинення злочинів, зокрема за грошову винагороду вчинив підпал автомобіля, який знаходиться у користуванні ОСОБА_3 . ОСОБА_1 ніяких відносин, у тому числі і бізнесових з потерпілим не має що свідчить вчинення злочину на замовлення.

16.12.2019 ОСОБА_1 було затримано (час фактичного затримання 02 год. 00 хв. 16.12.2019) за підозрою у вчиненні злочину.

16.12.2019 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру, а саме про те, що він підозрівається у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

18.12.2019 ОСОБА_1 вручено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 296 КК України.

Крім того варто зазначити, що 20.06.2018 до Рівненського міського суду скеровано для розгляду кримінальне провадження за фактом незаконного придбання, носіння та зберігання ОСОБА_1 вогнепальної зброї та бойових припасів, зокрема підствольного гранатомета ГП-25 №985642, калібр 40 мм. та гранати до нього ВПГ-25, а також пістолетні патрони (ФОРТ-Т, 45 Rubber) в конструкцію яких саморобним способом внесені зміни, зокрема у вершини куль вкручені саморізи, внаслідок чого зазначені патрони являються бойовими припасами.

Разом з тим, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 відразу після події злочину покинув місце події та вжив заходів щодо приховування знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення, зокрема частину свого спорядження залишив у своєму автомобілі, який припаркував по вул. 16 Липня у м. Рівному а частину (верхній одяг та взуття) у своїй квартирі. Слідством на даний час вживаються заходи щодо відшукання речей та знарядь, за допомогою яких ОСОБА_1 вчинив злочин, зокрема ємності із паливно-мастильними матеріалами та інші.

Таким чином, ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема наявні ризики, що підозрюваний буде впливати на потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 , оскільки перед вчиненням злочину останнім надходили погрози, а також ультиматуми у разі не погашення боргових зобов`язань одним із співвласників підприємства.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинення ним злочинів, передбачених ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 296 КК України, з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України, максимальним строком до 10 років позбавлення волі, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та міцних соціальних зв`язків (неодружений, на утриманні дітей не має), є підстави вважати, що останній може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення, що обґрунтовано виправдовує тримання підозрюваного під вартою.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому, без визначення застави.

Підозрюваний не заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні просив обрати запобіжний захід не пов"язаний із позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, допитавши потерпілого, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180000008052 від 31.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 296 КК України.

16.12.2019 ОСОБА_1 було затримано за підозрою у вчиненні злочину.

За вказаними фактами, 16.12.2019 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Також, 18.12.2019 ОСОБА_1 вручено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 296 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.

Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов`язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.

Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов`язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року – «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та прокурор при його розгляді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі, та вказаний злочини, має суспільно - небезпечний характер, відсутність таких стримуючих факторів як постійне місце роботи та міцних соціальних зв`язків (неодружений, на утриманні дітей не має), а тому є усі підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Також встановлено, що на даній стадії досудового розслідування не допитані усі свідки, не проведені усі необхідні експертизи та інші слідчі (розшукові дії) для отримання доказів вчинення кримінальних правопорушень, не вилучено всі речові докази.

Крім того, на розгляді у суді знаходиться кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 КК України, що свідчить про схильність підозрюваного до вчинення аналогічних злочинів, а тому перебуваючи на волі він може продовжувати займатись злочинною діяльністю і вчиняти нові кримінальні правопорушення повязані із зброєю та знищенням чужого майна.

Даних, які б вказували на неможливість застосування щодо підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому виникла необхідність обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 для запобігання спробам незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та ухилятись від слідства і суду, перешкоджати проведенням слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюєтьсяч у вчиненні злочину, із застосуванням насильства відносно потерпілого ОСОБА_2 , в громадському місці і з особливою зухвалістю, суд вважає не визначати останньому розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання – задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" - м. Рівне, вул. Дворецька, 116.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 02 год 00 хв 16 грудня 2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 02 год 00 хв 14 лютого 2020 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити на виконання уповноваженій особі ДУ "Рівненський слідчий ізолятор", вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук