Постанова № 86484176, 20.12.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

Справа №2120/13534/12

Пров. №1/766/8/19

20.12.2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Смирнова Г.С.

за участю секретаря – Тимошенко Ю.О.

прокурора – Орловської Л.В.

представника потерпілої – Сметани С.В.

потерпілих - ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

підсудних – ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу №250009-10 за обвинуваченням ОСОБА_5 , за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.3, 27 ч.3-190 ч.4, 358 ч.2,3, 209 ч.1,2 КК України, ОСОБА_6 , за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.3-190 ч.4, 209 ч.2 КК України, ОСОБА_7 , за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5-190 ч.3,4, 190 ч.3,4, 358 ч.2,3 КК України, ОСОБА_7 , за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5-190 ч.3,4, 190 ч.3,4, 358 ч.2,3 КК України, ОСОБА_8 , за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5-190 ч.3,4, 358 ч.2,3 КК України,-

встановив:

На розгляді судді перебуває зазначена вище кримінальна справа.

В судовому засіданні від підсудного ОСОБА_5 надійшло клопотання про направлення справи на додаткове розслідування. Своє клопотання мотивує тим, що слідчим під час досудового розслідування у цій справі допущено суттєву неправильність досудового слідства, і це свідчать про те, що здобуті докази не можна визнати допустимими. Вказує, що проведення ряду слідчих дій, складання процесуальних документів, пред`явлення обвинувачення та складання обвинувального висновку було за межами строку досудового розслідування. Також зазначає, що постанови слідчого про зупинення досудового слідства від 16.08.2010 та відновлення досудового слідства від 25.08.2010 є фіктивними через те, що в цей період слідчим проводилися слідчі дії, в ході яких було здобуто ряд процесуальних документів, допитувалися свідки, які включені до списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання і на показах яких ґрунтується пред`явлене обвинувачення. Крім того зазначає, що матеріали справи містять ряд документів, які не містять підписів як слідчого, так і осіб, за участю яких вони були складені, а отже не можуть бути взяті до уваги, як докази, хоча дані цих документів також покладені в основу пред`явленого підсудним обвинувачення. Крім того, вказує, що ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358 КК України, однак кримінальна справа за кваліфікуючою ознакою «використання підробленого документа» на досудовому розслідуванні не порушувалася. Також зазначає, що показання підсудних, потерпілих, свідків, а також досліджені письмові докази є такими, що суперечать один одному (в частині розміру заподіяної матеріальної шкоди, а також обставин її заподіяння), а тому для їх правильної оцінки необхідно провести ретельну перевірку, як позиції підсудних, так і позиції потерпілих, з огляду на викладене раніше. Позиція захисту полягає у тому, що між підсудними і потерпілими мали місце цивільно-правові відносини, вирішувати які, необхідно в порядку цивільного судочинства. Крім того, органом досудового розслідування не було видобуто доказів на підтвердження умов позики потерпілим, а також доказів, які вказували б на наявність у підсудних умислу на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою. Досліджені в судовому засіданні докази виключають можливість правильної кваліфікації дій підсудних. Крім того, в судовому засіданні сторони та суд позбавлені можливості допитати свідків. Вжитими заходами суд фактично не зміг встановити їх місце знаходження, відсутність достовірних даних про їх місце знаходження призводить до неможливості їх допиту в ході судового слідства і забезпечення права підсудних на їх допит. Не має можливості дослідити речові докази по справі оскільки місце їх знаходження не відомо, так зокрема місцезнаходження трактора К-701 та комбайна Дон-1500 не відоме. Також не має можливості встановити розмір матеріальної шкоди, що є ключовим фактором для кваліфікації злочину.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти заявленого клопотання та зазначила, що строки досудового слідства слідчим не порушені, більш того, досудове слідство завершене слідчим завчасно. Посилання підсудного на те, що постанови слідчого про зупинення досудового слідства від 16.08.2010 та відновлення досудового слідства від 25.08.2010 є фіктивними через те, що в цей період слідчим проводились слідчі дії, є не обґрунтованими, оскільки це може свідчити лише про наявність порушень при проведенні слідчих дій. Крім того, відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови пленуму Верховного суду України №2 від 11.02.2005 – допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими. Допущені слідчим порушення КПК при проведенні слідчих дій, про які вказує ОСОБА_5 в клопотанні про направлення справи на додаткове розслідування не є підставою для прийняття такого рішення, оскільки такі недоліки можуть бути усунені в ході судового розгляду шляхом допиту свідків. Крім того, зазначає. що необґрунтованими є посилання ОСОБА_5 на те, що у сторони захисту не має можливості ознайомитися з речовими доказами, оскільки відповідне клопотання не заявлялось стороною захисту ані на стадії досудового слідства, ані під час судового розгляду, а докази обмеження відповідного права підсудними також не надано. Також, посилання ОСОБА_5 на те, що обвинувачення пред`явлено слідчим не за тими статтями, за якими було порушено кримінальну справу, а саме, в частині кваліфікації дій обвинувачених за ч.3 ст.358 ККУ не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах кримінальної справи містяться відповідні постанови про порушення кримінальної справи за відповідними статтями, а також постанови про зміну кваліфікації злочину. Також зазначає, що судом апеляційної інстанції неодноразово скасовувались рішення суду першої інстанції про направлення справи прокурору Херсонської області для проведення додаткового розслідування. Так, в ухвалі Апеляційного суду Херсонської області від 26.08.2014 вказано, що вирішення питання про об`єм обвинувачення, кваліфікацію, умисел підсудних вирішуються судом при винесенні вироку. В ухвалі Апеляційного суду Херсонської області від 02.03.2016 вказано, що суд в ході судового слідства має дослідити всі обставини справи, дати оцінку доказам щодо їх достовірності, відносності та допустимості, визначити чи допущені органами досудового розслідування істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і чи можуть такі порушення бути усунуті в судовому засіданні. В ухвалі Апеляційного суду Херсонської області від 16.06.2015 вказано, що при вирішенні питання про направлення справи на додаткове розслідування недопустимим є неповне дослідження та неповне оголошення матеріалів справи. Також, на підтвердження чи спростування позиції сторін без направлення справи на додаткове розслідування, суд може встановити всі обставини вчинення злочину шляхом більш детального допиту свідків, підсудних, потерпілих, надати доручення про допит свідків в порядку ст. 315-1 КПК України, або на підставі клопотання сторін викликати нових свідків. На підставі викладеного просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 , вказане клопотання підтримали, просили задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник потерпілої Сметана С.В., підсудний ОСОБА_9 .В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам заявленим підсудним в клопотанні про повернення справи на додаткове розслідування, запереченням прокурора, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 8, 9, 13 своєї Постанови від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» роз`яснив, що повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді. Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК). При цьому суддя (суд) не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Враховуючи вище викладене судом не встановлено обґрунтованих підстав для направлення справи на додаткове розслідування, а тому приходить до висновку, що клопотання підсудного ОСОБА_5 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 281 КПК України (1960 року), Постановою Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування», суд -

постановив:

В задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_5 про направлення справи на додаткове розслідування – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

СуддяГ. С. Смирнов