Рішення № 86483887, 16.12.2019, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6519/19

Номер провадження 2/676/2510/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач згідно укладеного договору № б/н від 25.11.2014 р. отримав кредит в розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом в розмірі визначених Тарифами в розмірі 34,80 % річних на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Умов та Правил надання банківських послуг». АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 31.08.2019 р. відповідач має заборгованість по кредитному договору в сумі 14111,31 грн., яка складається з наступного: 235,89 грн. - заборгованість за кредитом; 10427,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2300,00 грн. – заборгованість по пені та комісії, а також штрафи згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф(фіксована частина), 648,16 грн. штраф(процентна складова). Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 14111,31 грн. за кредитним договором б/н від 25.11.2014р. та 1921,00 грн. судового збору. В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить справу розглянути без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала частково, просить застосувати до вимог позивача строк позовної давності про що вказала в заяві, просить суд врахувати її важкий матеріальний стан, перебування на утриманні двох малолітніх дітей.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2ст.197 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.11.2014 р. відповідач став клієнтом банку ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг підписавши Заяву позичальника якою приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач. Сторони визначили, що заява клієнта, Пам`ятка клієнта, Умови та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає договір про надання банківських послуг. Подавши позивачеві анкету позичальника від 29.11.2014 р. відповідач приєднався до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені останнім у стандартних формах, Умовах і Правилах, Тарифах. Сторони підписали названі документи, які містять усі істотні умови кредитного договору. При цьому, відповідач своїм підписом підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування. Таким чином сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Згідно укладеного договору відповідачем було отримано в банку кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії 09/18. Відповідачем отримано в банку кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,20% на рік які нараховуються на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році, на строк дії платіжної картки. Відповідач зобов`язався повернути позивачеві кредит і сплатити банку проценти щомісячними платежами в розмірі 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості, на кінець звітного місяця до 25-го числа місяця, що слідує за звітним.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач своєчасно заборгованість по кредиту позивачу не сплатив, згідно розрахунку позивача борг відповідача станом на 31.08.2019 р. складає 14111,31 грн., яка складається з наступного: 235,89 грн. - заборгованість за кредитом; 10427,26 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2300,00 грн. – заборгованість по пені та комісії, а також штрафи згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф(фіксована частина), 648,16 грн. штраф(процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості який приєднаний до матеріалів справи(а.с.5-6).

Згідно з умовами кредитного договору, сторони домовились, що договір є строковим, та відповідає строку дії кредитної картки, а саме по вересень 2018р.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Так як умовами укладеного договору не передбачений розмір відсотків за користування кредитними коштами після закінчення дії договору, а тому право позивача на стягнення відсотків за користування кредитними коштами може бути задоволено тільки у межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 01 жовтня 2018 року.

Станом на 01 жовтня 2018 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становила 235,89 грн.(прострочена заборгованість), заборгованість по процентам за користування кредитом – 4053,45 грн.

Відповідачем заявлено щодо застосування позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

У правовій позиції Верхового Суду України, викладеній у постанові №6-14цс14 від 19 березня 2014 року, яка у відповідності до вимог п.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується іншими судами при застосуванні таких норм права зазначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Суд вважає вимоги відповідача щодо застосування позовної давності до вимог позивача такими, що підлягають до задоволення. При цьому суд враховує, що позивач звернувся з позовом до суду 02.10.2019 р., до стягнення пред`явив грошові вимоги по тілу кредиту та відсоткам станом на 31.08.2019 р., строк дії кредитної картки – вересень 2018 р. При розрахунку заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, з врахуванням викладеного, по тілу кредиту суд враховує, що станом на 30.09.2016 р. заборгованість відповідача складала по кредиту 235,89 грн.(прострочена заборгованість, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 235,89 грн. задоволенню не підлягають за спливом строку позовної давності..

При розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитом яка підлягає до стягнення з відповідача в межах позовної давності та заявлених позивачем вимог станом на 31.08.2019 р.- 10427,26 грн., суд враховує, що станом на 30.09.2016 р. заборгованість по відсоткам складала 209,42 грн., на час закінчення строку дії кредитної карти(30 вересня 2018 року)- 4053,45 грн., а тому із врахуванням строку позовної давності обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення 3844,03 грн. заборгованості по відсоткам за період з 02.10.2016 р. по 30.09.2018 р.(4053,45 грн. - 209,42 грн. = 3844,03 грн.).

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Отже, за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, визначених договором, стягненню з відповідача підлягає штраф, передбачений п. 2.1.1.7.6.Умов таправил наданнябанківських послуг. Передбачена в подальшому п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг пеня за прострочення зобов`язань стягненню не підлягає, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення суперечить вимогам закону. Доказів обгрунтовуючих нарахування комісії позивачем суду не надано. В зв`язку з цим вимоги позивача стягнути з відповідача заборгованість по пені та комісії в сумі 2300,00 грн. не підлягають.

Таким чином з відповідача підлягає до стягнення штраф в розмірі 500,00 грн. – фіксована складова, та штраф в розмірі 5% від суми заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 192,20 грн.( 3844,03 грн.(заборгованість по відсоткам) х 5% = 192,20 грн.). Розмір штрафу співмірний із розміром заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідача, а тому підстав для його зменшення суд не вбачає.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.11.2014 р. в сумі 4536,23 грн., в т.ч.: заборгованість по відсоткам - 3844,03 грн., штраф – 500,00 грн.(фіксована частина), штраф – 192,20 грн.(процентна складова).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 549-551,610,611,627,629,1048-1050,1054-1055 ЦК України,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001): заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.11.2014 р. в сумі 4536,23 грн., в т.ч.: заборгованість по відсоткам - 3844,03 грн., штраф – 500,00 грн.(фіксована частина), штраф – 192,20 грн.(процентна складова); 617,53 грн. судового збору.

На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 20.12.2019 р.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В