Рішення № 86480019, 17.12.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І.А.

представника позивача Пелешок І.В.

відповідача ОСОБА_2

(Справа № 285/3391/19, провадження у справі № 2/0285/1240/19)

розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради, як органу опіки і піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

В вересня 2019 року до суду звернувся виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради як орган опіки і піклування з позовом ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав у відношенні її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на його утримання.

В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачка ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, внаслідок чого нехтує своїми батьківськими обов`язками, вихованням дитини не займається, не піклується про її стан здоров`я, квартира без зручностей, в квартирі постійно безлад та антисанітарія, мінімальний запас продуктів, не слідкує за гігієною дитини, офіційно не працює, а тому просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини.

Крім того, просить суд відповідно до ст. ст. 166, 184, 193 СК України стягнути з відповідачки ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 849,50 грн. щомісячно на кожну дитину.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалась.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що вона не бажає бути позбавленою батьківських прав. Зазначила, що свої батьківські обов`язки намагається виконувати. Обіцяє вжити всіх можливих та залежних від неї заходів щоб усунути ті підстави, що стали для звернення позивачем до суду. Також пояснила, що їжа в домі завжди є, у дитини наявні іграшки та зимовий одяг. Наданий час неофіційно працює. Відповідач просить суд не позбавляти її батьківських прав.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.10/.

Згідно висновку органу опіки і піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 14.08.2019 р. №1034, орган опіки і піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її сина ОСОБА_3 /а.с.8,9/.

Згідно ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п.18 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у Принципі №6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкоджати цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції (пункт 49 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" та пункт 47 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України").

Тобто вирішення питання про позбавлення відповідачки батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.

Суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що відповідачка ОСОБА_2 ухилялася від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини ОСОБА_3 , тим що вона як його мати не створила належного розвитку дитини, а саме: дитина не відвідує дитячий садок; в квартирі антисанітарія; не слідкує за гігієною дитини; не відвідує лікарів щодо визначення стану здоров`я дитини та її фізичного розвитку; зловживає спиртними нпоями. Зазначені обставини підтверджуються наявними у справі Актами обстеження матеріально-побутових умов та постановами суду про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків /а.с.17-21, 35-39/.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідачка, на думку суду, під час розгляду справи в суді усвідомила до чого призвело неналежне виконання нею своїх батьківськими обов`язками та має намір і обіцяє в подальшому утримуватися від поведінки, що стала підставою для позивача звертатися до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав, а тому це дає підстави суду для відмови в позові про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на органи опіки та піклування контроль за виконання нею батьківських обов`язків.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,

вирішив:

Виконавчому комітету Новоград-Волинської міської ради як органу опіки і піклування в задоволенні позову до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_1 , проживаючої АДРЕСА_1 ) про позбавлення батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покласти на виконавчий комітет Новоград-Волинської міської ради як орган опіки і піклування контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 17.12.2019 року.

Повний текст рішення складено 19.12.2019 року.

Головуючий