Ухвала суду № 86479748, 20.12.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13913/19

6/357/302/19

У Х В А Л А

іменем України

20.12.2019 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши матеріали справи за заявою військової частини А 1232, боржник: ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого напису до виконання,-

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2019 року заявник в особі в/ч А 1232 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого напису № 1-935 від 14.05.1997 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 13 000грн. та 260 грн. стягнення державного мита, всього 13 260 грн. до примусового виконання.

Оглянувши матеріали заяви, суддя вважає, що подана заява не відповідає вимогам ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", з огляду на наступне.

Так, згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

У разі подання заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів, які вказані у п.п.3-7, 9 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», така заява подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Місцем виконання такого рішення є місце, яке вказане у ст.24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно ст.91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до норм чинного законодавства виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження).

Згідно ч.1,4, 5 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичнихосіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичнихосіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою — підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що дорівнює 1921грн.

Заявник в поданій заяві просить суд відстрочити сплату судового збору, оскільки на момент подання даної заяви Державна казначейська служба України не здійснила оплати зазначеної суми судового збору.

Згідно ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Наведеними нормами передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В данному випадку, заявник не подав докази скрутного матеріального становища та інших перешкод сплатити судовий збір.

Крім того, заявником не надано доказів видачі виконавчого напису № 1-935, відсутня копія даного документа.

Також, заява не містить зазначення щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), яка звернулася до суду, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 433 ЦПК України заявником не наведено, де саме виконується вищевказане рішення, оскільки заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

З заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого напису до виконання місце знаходження боржника зазначено за адресою: АДРЕСА_1 .

Тому, з боку заявника відсутнє обґрунтування звернення з відповідною заявою саме до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

За таких обставин, суд вважає, що дана заява підлягає залишенню без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 95,175, 177,185, 353, 433 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Подану заяву Військової частини А 1232 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого напису до виконання, – залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Орєхов