Ухвала суду № 86477741, 20.12.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 1-кп/303/847/19

303/7797/19

ряд стат. звіту № 60

У Х В А Л А

20 грудня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Морозової Н. Л.

секретар судового засідання Галас Л. В.

провівши відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12019070000000307 внесеному до ЄРДР 30.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Житомирської області Овруцького району, с. В. Кобилин, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України,

-у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 158-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Попович Ш. О.

сторони захисту - обвинуваченої ОСОБА_1 - захисника адвоката Гаврилець Т. І.

потерпілого - ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2019 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 158-1 КК України.

Суд в порядку ст. 314 КПК України перевірив обвинувальний акт складений слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області, капітаном поліції Задихайло Р. Ю., «затверджений» прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області, Сочка О. І. за обвинуваченням ОСОБА_1 на предмет відповідності такого вимогам ст. 291 КПК України.

Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, посилаючись на те, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішення, передбаченого п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України відсутні.

Потерпілий підтримав позицію прокурора.

Обвинувачена та її захисник заперечили проти призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акта, про що подали письмове клопотання. Клопотання сторони захисту мотивовано тим, що в обвинувальному акті, в порушення вимог ст. 91 КПК України слідчим не вказані мотив і мета вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, не розкрита форма вини та суб`єктивне відношення до злочину. Зміст обвинувального акту за своїм складом не містить фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення. В обвинувальному акті зазначено, що злочин вчинено групою осіб, однак не вказано, які саме дії вчиняв кожен з учасників групи. Правова кваліфікація в обвинувальному акті щодо ОСОБА_1 , зазначена відносно іншої особи - ОСОБА_3 .

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками на відповідність вимогам кримінального процесуального Кодексу України, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно зі ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим кодексом. Разом з цим ч.1 ст.337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним. Адже відповідно до ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Так, у ч. 1 ст. 91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що виходячи з суті цієї статті має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Як вбачається з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 158-1 КК України, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме:

- форма і зміст обвинувального акту не відповідає вимогам ч.2 ст. 291 КПК України, зокрема: слідчий обмежився тим, що фактично «продублював» виклад «фактичних обставин кримінального правопорушення», розділивши їх словосполученням «формулювання обвинувачення», при цьому, виклав формулювання обвинувачення не врахувавши вимоги ст. 91 КПК України;

- фактичні обставини кримінального правопорушеня, які прокурор вважає встановленими, органом досудового розслідування в обвинувальному акті викладені не повно, без деталей, не послідовно, не конкретно, не зазначено конкретний час виконання кожним зі співучасників об`єктивної сторони злочину із зазначенням конкретного місця перебування кожного зі співучасників та діянь, які кожен із них вчинив на виконання спільного відомого їм злочинного плану, а саме: не вказано деталі вчинення злочину ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленою особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), з якою послідовністю та конкретно які дії вчинені обвинуваченою ОСОБА_1 , а які дії вчинені «невстановленою особою» та які конкретні обставини події вказують, що саме обвинувачена ОСОБА_1 «… в період з 08:00 год. по 20:00 год. 21.07.2019 р. видала виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному та одномандатному виборчому окрузі невстановленим особам:…»;

- в обвинувальному акті відсутня правова кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_1 з посиланням на положення закону і статті закону Украни про кримінальну відповідальність;

- у даному обвинувальному акті відсутнє «формулювання обвинувачення» та «правова кваліфікація кримінального правопорушення» інкримінованого ОСОБА_1 в розумінні практики ЄМПЛ та і розумінні КПК України, не зважаючи на те, що слідчий його так назвав, а прокурор таке «затвердив»;

В судових рішень Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено: зокрема, у рішенні від 09.10.2008 року у справі "Абрамян проти Росії": «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відсутність в обвинувальному акті чіткого формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій обвинуваченої, унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати свій захист від пред`явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутня правова кваліфікація, а відповідно і формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд дійшов до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо вказаної особи.

Обов`язок перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, суд згідно п.3.ч.3 ст.314 КПК України має право у підготовчому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору.

Крім того, слід зазначити, що в обвинувальному акті відсутні відомості щодо мотиву та мети вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.158-1 КК України.

Наведені вище порушення, шляхом позбавлення гарантованих Конституцією України та КПК України прав учасників кримінального провадження, на думку суду, перешкоджатимуть розгляду обвинувального акту по суті та унеможливлять, за результатами такого судового розгляду, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 370-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019070000000307 внесеному до ЄРДР 30.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Житомирської області Овруцького району, с. В. Кобилин, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 158-1 КК України, повернути до прокуратури Закарпатської області для усунення порушень вимог КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Н. Л. Морозова