Ухвала суду № 86476185, 20.12.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18445/19

Категорія 2

2-н/295/1356/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Зосименко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ПП «Буд-Маш» про видачу судового наказу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

встановив:

Заявник звернувся до Богунського районного суду м. Житомира із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ПП «Буд-Маш» на його користь серединній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17002,44 грн.

Вивчивши подану заяву, вважаю, що видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини , на яких вони ґрунтуються.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

З матеріалів, доданих до заяви вбачається, що заявник, не надано належним чином оформленого розрахунку заборгованості за період затримки повного розрахунку після звільнення з 25.09.2019 року по 11.12.2019 року.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019 року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою заяви про видачу судового наказу становить 0, 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно заявник вказує, що він є інвалідом 3 групи, що підтверджується копією посвідчення.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Тобто, вказаною нормою закону встановлено пільги щодо сплати судового збору для інвалідів І та ІІ груп, а на інвалідів ІІІ групи вказані пільги не поширюються.

Відповідно до п. 1ч. 3 ст. 163ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що подана заява про видачу судового наказу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд приходить до переконання, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу.

Керуючись ст. 163, 165 ЦПК України,-

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ПП «Буд-Маш» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з наведених підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко