Ухвала суду № 86474891, 10.12.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4396/19

Провадження № 1-кс/0203/1382/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В.

за участі секретаря - Давіденко Ю.А.

прокурора - Марченко С.А.

слідчого - Сидоркіної Д.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 клопотання старшого слідчого СВ ВП на станції №1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Сидоркіної Д.В. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 грудня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019042010000364 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, цигана, маючого неповну середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні якого малолітніх чи неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, без постійного місця мешкання, раніше неодноразово судимого:

-02.08.2011 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 19.12.2011 ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова направлено до місця позбавлення волі на строк 3 роки;

-22.01.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-22.01.2016 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

-19.07.2018 Немишлянським ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №2018220460001104 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України; 20.07.2018 оголошений у розшук, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ ВП на станції №1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи наступне.

ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 04.12.2019, о 23 год. 30 хв., знаходячись навпроти центрального входу до залізничного вокзалу станції Дніпро - Головний, розташованого за адресою: м. Дніпро, Центральний район, площа Вокзальна, 11, побачив раніше не знайомого ОСОБА_2 , який спав на лавочці, та визначив майно, яке знаходилось при ньому предметом свого злочинного посягання, після цього у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення будь якого майна потерпілого.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, дістав з кишені одягненої на ОСОБА_2 куртки мобільний телефон марки Huawei Y5 2018 модель DRA – L21, гаманець з грошовими коштами в сумі 40 грн. НБУ та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , після чого поклав їх до лівої кишені одягненої на ньому куртки, однак не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений працівниками поліції УПП в Дніпропетровській області.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 , а саме мобільного телефону марки Huawei Y52018 модель DRA–L21, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/12.1/1355 від 09.12.2019, станом на 04.12.2019 становить 1900 грн. 00 коп., гаманця, який матеріальної цінності не становить, з грошовими коштами в сумі 40 грн. НБУ та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 536640 на ім`я ОСОБА_2 , на загальну суму 1940 гривень 00 копійок.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог чч. 1,4 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 05 грудня 2019 року за № 12019040000001010 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення – ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

19.07.2018 Немишлянським ВП ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №2018220460001104 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 185 КК України.

20.07.2018 постановою слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області Фаріму І.М. оголошено у розшук.

20.11.2019 ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова винесено дозвіл на затримання з метою приводу до суду підозрюваного ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09 грудня 2019 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

09 грудня 2019 року ОСОБА_1 вручене клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У ході розслідування кримінального провадження зібрано матеріали, що дають підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та в подальшому застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, з наведених у ньому підстав, в підтвердження наявності зазначених слідчим ризиків посилалися на те, що підозрюваний скоїв злочин середньої тяжкості, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк понад три роки, підозрюваний ОСОБА_1 не одружений, не працюючий, не має постійного офіційного джерела доходів, що є підтвердженням ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень задля отримання прибутку, без постійного місця проживання та реєстрації, що підтверджує ризик подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду, раніше неодноразово засуджений, судимості якого у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, на шлях виправлення не став і повторно вчинив злочин проти власності, на теперішній час знаходиться в розшуку в Немишлянському ВП ГУНП в Харківській одбласті у кримінальному провадженні, де йому повідомлено про підозру за ч.2 ст.185 КК України. Просили застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначивши заставу у сумі 37 060 грн.

Підозрюваний в судовому засіданні обставини, викладені у клопотанні слідчого визнав частково, не заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак на більш менший строк в межах 1 місяця, тому що має проблеми зі здоров`ям: є наркотично залежною особою, має початкову гангрену ноги і на волі йому лікуватись буде краще.

Заслухавши підозрюваного, з`ясувавши думку прокурора, слідчого, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, обґрунтовується зібраними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 05.12.2019; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 05.12.2019; показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 08.12.2019; протоколами впізнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 08.12.2019; постановою про уточнення анкетних даних підозрюваного від 05.12.2019, якою ідентифіковано особу, яка вчинила злочин; копією довідки про звільнення від 18.07.2014 року; копією повідомлення про підозру від 19.07.2018 року слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, що є обтяжуючою обставиною у даному кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Таким чином, стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Визначаючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приймає до уваги, що ризик переховування особи не може бути встановлений лише на основі суворості можливої міри покарання. Ризик переховування від слідства та суду може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Дана позиція висловлена у рішеннях ЄСПЛ Бекчиев проти Молдови, Панченко проти Росії.

В засіданні встановлено за даними довідки про судимості ОСОБА_1 , що останній починаючи з 2011 року неодноразово був осуджений за кримінальні правопорушення, пов`язані з таємним викраденням чужого майна та що супроводжувалось вчиненням кримінальних правопорушень проти особистого майна громадян, останній два рази ОСОБА_1 засуджений вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.01.2016 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки та вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.01.2013 за ч 2. ст.185, ч.2 ст.15 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зав`язків, законних джерел існування, незайнятість суспільно-корисною працею, не маючого постійного місця проживання, середню тяжкість покарання у вигляді лише позбавлення волі за злочини, у якому йому пред`явлено підозру, а також ту обставину, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, злочини проти особистого майна громадян, та підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості, вчиненого в період перебування у розшуку на підставі ухвали слідчого судді м. Харкова, будучи повідомленим про підозру в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про достатність доказів, що підтверджують наявність ризиків можливого продовження вчинення кримінальних правопорушень, вчинення інших злочинів, впливу на хід досудового розслідування порадами, вмовляннями, тиском на свідків, ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду.

Тому, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, для мінімізації тих ризиків, які знайшли своє підтвердження у ході розгляду клопотанні, з урахуванням обставин вчинення злочину середньою тяжкості, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КПК України застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі, передбаченому п.1 ч.5 ст. 182 КК України оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту, не забезпечить належно процесуальну поведінку підозрюваного та його не можливо обрати у зв`язку з відсутністю постійного місця проживання підозрюваного.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

При цьому, слідчий суддя приймає до уваги, що строк тримання під вартою не може перевищувати строк досудового розслідування, визначеного відповідно до ст. 219 КПК України.

Зважаючи на те, що підозра вручена 09 грудня 2019 року о 16 год.00 хв., клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вручено - 09 грудня 2019 року о 18 год. 00 хв., обставини чого останній підтвердив у судовому засіданні, то з врахуванням строків досудового розслідування за ст. 219 КПК України датою закінчення дії ухвали слід вважати 06 лютого 2020 року о 16 год 00 хв.

Визначаючи згідно з п.5 ч.2 ст. 183, п.1 ч.5 ст. 182, ст. 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути підозрюваною особою забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи в середньо тяжких згідно ст.12 КК України злочинах, через що здатна забезпечити належну процесуальну поведінку визначена застава в розмірі 17 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 35 734 грн., в межах розміру, на якому наполягали прокурор та слідчий в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 194, 196-197, 309-310, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ ВП на станції №1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Сидоркіної Д.В. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 грудня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019042010000364 з попередньою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити строк дії ухвали до 16 год. 00 хв. 06 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути звільнений під заставу 35 734 (тридцять пять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні, тобто 17 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № НОМЕР_3 , отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) – 26239738, банк отримувача ГУДКСУ в м. Київ, МФО - 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали – до 06 лютого 2020 року:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду;

-не відлучатися з м. Дніпра Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Попередити ОСОБА_1 , про звернення суми застави в дохід держави і зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СВ ВП на станції №1 ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В. Колесніченко