Рішення № 86474303, 20.12.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5300/19

Провадження № 2/211/2082/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ткаченко С.В.

при секретарі Польчик Л.В.

за відсутності: позивача ОСОБА_1

представника відповідача

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, -

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що він працював в Акціонерному товаристві «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» (далі - АТ «НДПІ «Механобрчормет») з 14.07.2011 р. по 19.07.2017 р. та звільнився за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпПУ. На день звільнення узгоджена відповідачем заборгованість по заробітній платі становила 12 446,67 грн, що підтверджується розрахунковим листком за липень 2017 року.

З дати звільнення по дату подання позовної заяви коштів від відповідача позивач не отримував. Просить суд стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не сплачену, заробітну плату в сумі 12 446,67 грн, суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 року по 30.07.2019 року в сумі 86 860,00 грн.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.

Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою суду від 11 вересня 2019 р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до пункту другого частини першої статті 274 ЦПК України, без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки відповідач на виконання положень частин п`ятої, сьомої статті 279 ЦПК України, проти розгляду справи в такому порядку заперечень суду не направив, ухвала суду чинна, відзив на позовну заяву відповідач суду також не надав, тому суд розглядає позовну заяву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.07.2011 р. працював у Акціонерному товаристві «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», 19.07.2017 р. звільнився з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпПУ (а.с. 8, 9 - копія трудової книжки).

Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно довідки № 491 від 26.07.2019 р. заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати станом на 01.12.2018 р. складає 12 446,67 грн (а.с. 10 – довідка).

Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі становить 12 446,67 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 20.07.2017 р. (наступний день за днем звільнення) по 30.07.2019 р. (згідно заявлених вимог).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про плату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100 (далі - Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати)

В якості доказу нарахованої, але не сплаченої станом на дату звільнення суми заборгованості по заробітній платі, позивачем також надано копії розрахункових листів (а.с. 12), який суд приймає в якості належного доказу, оскільки розрахунково-платіжна відомість працівника (розрахунковий листок) є одним із первинних бухгалтерських документів, визначених наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», поряд з табелем обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжною відомістю (зведеною).

З матеріалів справи, вбачається, що позивач працював на посаді слюсара з ремонту обладнання 5 розряду із погодинною оплатою праці згідно з затвердженим графіком.

Таким чином, обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача повинно розраховуватися із середньогодинної заробітної плати з урахуванням відпрацьованого часу та нарахованих сум.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося 19 липня 2017 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за травень 2017 року та червень 2017 року.

Так, згідно розрахункового листка за травень 2017 р., на 16 робочих годин нараховано оклад по годинам в сумі 344,00 грн.

У червні 2017 р. на 16 робочих годин нараховано оклад по годинам в сумі 344,00 грн.

Таким чином, виходячи з розрахунку 688,00 грн. (344,00 грн. + 344,00 грн.) / 32 годин (16 годин +16 годин), середньогодинний заробіток позивача складає 21 грн. 50 коп.

Визначаючі суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, останній помилково визначив її шляхом множення розрахункової величини для нарахування виплат працівнику (середньоденного, а не середньогодинного заробітку) на число робочих днів та не врахував, що у даному випадку відповідно до пункту 8 розділ ІV Порядку обрахування суми середньої заробітної плати провадяться шляхом множення середньогодинного заробітку на число робочих годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

В зв`язку з відсутністю графіку роботи позивача, суд бере за основу при обчисленні розрахунку середнього заробітку позивача 16 робочих годин в місяць, згідно зазначених даних в розрахункових листах за травень 2017 року, за червень 2017 року.

Таким чином, період затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2017 р. по 30.07.2019 р. включно, складає 8600,00 грн., виходячи з розрахунку: 21,50 грн. (середньогодинний заробіток) * 400 годин (кількість робочих годин за 25 місяців по 16 годин в місяць).

Таким чином, сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 8600,00 грн.

Суд відхиляє базовий розрахунок позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки як вбачається з наданих копій розрахункових листів, ОСОБА_1 працював погодинно, оплата йому йшла також погодинна, а наданий розрахунок зроблений виходячи з середньоденного заробітку та кількості робочих днів, що суперечить положенням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100.

Оскільки відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 12446,67 грн., та середній заробіток в сумі 8600,00 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору щодо вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, на підставі ст. 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Позивачем також при зверненні до суду було сплачено судовій збір за вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника у сумі 768,40 грн., то він підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимоги.

Крім того, на виконання вимог ч. 2 ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», код ЄДРПОУ 04689352, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 12 446 (дванадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 67 копійок, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника за період з 20.07.2017 року по 30.07.2019 року включно в сумі 8600 (вісім тисяч шістсот ) гривень 00 копійок та судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя: С. В. Ткаченко