Ухвала суду № 86467937, 12.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45389/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ТОВ «КОРДІАЛ» - адвоката Черніки П.М. про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 26.06.2019 року №757/33068/19-к,-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання директора ТОВ «КОРДІАЛ» - адвоката Черніки П.М. про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 26.06.2019 року №757/33068/19-к.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 26.06.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, задоволено клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32016100040000058 - прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Гринюка Д.О. та накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «КОРДІАЛ» (код ЄДРПОУ 39018738). Зазначає, що посадові особи ТОВ «КОРДІАЛ» жодного злочину не скоювали. Крім того вказує, що ТОВ «КОРДІАЛ» здійснює активну господарську діяльність щодо імпорту та торгівлі автомобілями, жодною протиправною діяльністю не займається.

В судове засідання представник ТОВ «КОРДІАЛ» не з`явився, до канцелярії суду адвокат Черніка П.М. подав заяву, в якій просив слухати вказане провадження у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити, з підстав наведених у ньому.

Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Проти задоволення клопотання заперечує, оскільки арешт накладено обгрунтовано.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України, здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 32016100040000058 від 20.10.2016 за ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа №757/33068/19-к) Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2019 року було накладено арешт на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «КОРДІАЛ» (код ЄДРПОУ 39018738).

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як встановлено в ході розгляду клопотання, ані ТОВ «КОРДІАЛ», ані його службові особи в кримінальному провадженні №432016100040000058від 20.10.2016не є підозрюваними, потерпілими або його представниками.. Стороною обвинувачення не встановлено конкретних сум ПДВ (ліміту ПДВ), на які має бути накладений арешт.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт накладений на сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «КОРДІАЛ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.06.2019 року у справі №757/33068/19-к на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «КОРДІАЛ», (код ЄДРПОУ 39018738), на яку вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Копію ухвали направити для виконання до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М.Карабань