Ухвала суду № 86465633, 19.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/4833/2012

Провадження № 4-с/761/328/2019

У Х В А Л А

19 грудня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторський центр», -

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.

Як передбачено ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Між тим, ЦПК України не передбачені дії суду у разі виявлення недоліків поданої до суду скарги.

Як вказано у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК (у редакції до 15.12.2017 року).

Як передбачено ч. 1 ст. 450 чинного ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Крім того, у п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вказано, що сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Між тим, копії всіх документів, що додаються до скарги у відповідності до кількості учасників справи скаржником не додано.

Як вбачається із скарги, ОСОБА_1 оскаржується бездіяльність державного виконавця, яка полягає у не винесенні постанови про зняття арешту з майна та грошових коштів, які належать боржнику, у зв`язку з винесенням постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У цій частині вимоги скарги підлягають уточненню, а саме, скаржник має вказати, на якій підставі він вважає бездіяльність виконавця протиправною та підстави для зняття арешту, визначені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України).

Також, у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що суд не має права зобов`язувати осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).

Таким чином, вимоги зобов`язати державного виконавця скасувати арешт з майна та грошових коштів боржника, а також виключити відомості про боржника з реєстру потребують уточнень.

Тому, скаржнику необхідно надати суду скаргу, в якій уточнити її вимоги що стосуються зобов`язати державного виконавця скасувати арешт з майна та грошових коштів боржника, а також виключити відомості про боржника з реєстру, підстави визнавати бездіяльність виконавця протиправною, визначені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Після виправлених недоліків надати копію вказаної скарги та копії скарги з усіма документами, до додаються до неї у відповідності до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 177, 185, 447, 451 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинської Оксани Миколаївни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторський центр, - залишити без руху і надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осаулов А.А.