Ухвала суду № 86465402, 12.12.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-ві/760/50/19

В справі № 760/24076/19

У Х В А Л А

12 грудня 2019 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря- Олех Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого в справі - судді Українця В.В., суд

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду з заявою про відвід головуючому в справі - судді Українцю В.В., посилаючись на те, що головуючий відмовив у задоволенні його клопотань про допит його як свідка, у прийнятті відзиву, про застосування заходів процесуального примусу.

Крім того, головуючий вже розглядав одну з вимог у даній справі, тобто висловлював свої бачення, думки та міркування про взаємовідносини між сторонами та незаконно не вбачав підстав для її задоволення.

Зазначені обставини викликають в нього сумніви в неупередженості судді, а тому просить відвести його від розгляду справи.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися.

Дослідивши обставини, приведені в заяві, матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід, виходячи з наступного.

Статтею 36 ЦПК України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, серед яких є наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.

Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Із заяви про відвід вбачається, що в ній заявником аналізуються головуючого при прийнятті процесуальних рішень та висловлюється оцінка відповідності поведінки головуючого нормам процесуального законодавств.

За змістом ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Викладені заявником аргументи у підтвердження необхідності відводу головуючого у справі, на переконання суду, жодним чином не відображають упередженості головуючого по відношенню до сторін у справі, а лише свідчать про незгоду з формою виконання суддею своїх обов`язків, покладених на нього законом.

З огляду на викладене, підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючому в справі - судді Українцю В.В. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва