Вирок № 86465253, 18.12.2019, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/6304/16-к

пр. № 1-кп/759/10/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді : Бандури І.С.

за участю секретаря: Варави О.М., Хоречко О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100080002420 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, неодруженого, не судимого, працюючого на посаді виконроба в ТОВ « Славабудстрой», у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор: Паламарчук Я.А., Шаповалов І.В.

потерпілий: ОСОБА_2

представник потерпілого: Орлов В.П.

захисник: Холін О.Б.

обвинувачений: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 9 березня 2015 року приблизно о 7 год.15 хв. знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 , умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_2

Так ОСОБА_1 09.03.2015 року приблизно о 16 год.15 хв. після святкування свята 8 березня в одному із ресторанів міста Києва разом із своєю знайомою ОСОБА_3 повернулись додому останньої за адресою АДРЕСА_3 .

Через деякий час до кв. АДРЕСА_2 повернувся чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та почав стукати у вхідні двері, однак двері йому ніхто не відчинив. Тоді ОСОБА_2 потрапив у квартиру через балкон. Перебуваючи у квартирі ОСОБА_2 почав з`ясовувати причини знаходження ОСОБА_1 разом з його дружиною.

На цій підставі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт. В цей час у ОСОБА_1 на підставі раптово виниклих неприязних стосунків виник умисел заподіяти тілесне ушкодження ОСОБА_2 . На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи, що від нанесеного удару настануть суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс один удар лівою рукою в обличчя ОСОБА_2 , внаслідок чого останній впав на підлогу. Після цього, ОСОБА_1 пішов з приміщення квартири.

Згідно висновку експерта №7/3 від 13.05.2016 року отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, перелому правого вилично-орбітального комплексу та передньої стінки правої гайморової пазухи, крововиливу в порожнину правої гайморової пазухи, множинних синців в правій параорбітальній області, правої щоки, скроневої області справа відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Разом з тим, у ОСОБА_2 мають місце наслідки перенесеної 09.05.2015 року травми обличчя у вигляді органічних змін нижньої стінки правої орбіти із защемленням сухожилка нижнього прямого м`язу правого ока, диспозиції правого очного яблука, вертикальної диплопії, помірної деформації обличчя, розширення правої очної щілини, яка на 3 мм більша ніж ліва.

Вказані зміни в ділянці обличчя мають незворотній характер та є невиправними у зв`язку із чим обличчя ОСОБА_2 стало знівеченим.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав частково, не заперечуючи час, місце та фактичні обставин справи, однак вважає кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст. 121 КК України невірною, оскільки умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у нього не було і його дії підлягають кваліфікації за ч.1 ст. 122 КК України.

При цьому пояснив, що з лютого місяця 2015 року він спілкувався з ОСОБА_4 по телефону з якою був у дружніх відносинах.

8 березня 2015 року вони пішли з друзями святкувати «8 березня» в ресторані міста Києва. Відсвяткувавши, пішли проводжати ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 .

Він піднявся до неї додому і як тільки вони зайшли в квартиру, почався грохот у двері - хтось почав їх вибивати, стукати. ОСОБА_4 злякалась. Він хотів відкрити двері одразу, оскільки він знав, що ОСОБА_4 розлучена і чоловіка в неї немає (вона йому про це говорила).

Стукіт у двері тривав приблизно хвилину, потім він почув, що вже на балконі хтось стукає. Він відчинив балконні двері, через які зайшов ОСОБА_2 . Він почав абсолютно спокійно з потерпілим ОСОБА_2 говорити, та заспокоювати його.

Потерпілий ОСОБА_2 сказав, що розмовляти з ним ні про що не буде, при цьому ОСОБА_2 схопив ножиці для з`ясування відносин, на що йому довелося відмахнутись, та вдарити ОСОБА_2 , оскільки варіантів у нього не було.

Потерпілому ОСОБА_2 він наніс один удар лівою рукою, бо потерпілий був з ножицями.

Підтверджує, що саме в результаті його дій потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

Не мав умислу для того щоб нанести тілесні ушкодження ОСОБА_6 по місцю проживання ОСОБА_4 .

Якби знав про потерпілого, то не спілкувався би з ОСОБА_4 . Умисних дій не було для нанесення ушкоджень. Вважає, що потерпілий йому не залишив вибору.

Після нанесення ушкоджень він підійшов до потерпілого, намагався припідняти його на диван, та потерпілий прийшов до свідомості і почав знову його ображати.

Впевнившись в тому, що потерпілий в нормальному стані, він залишив квартиру.

У вчиненому розкаюється.

Крім часткового визнання вини самим обвинуваченим, його вина в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілого, свідків та іншими дослідженими в у судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він тривалий час проживав зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_4 ).

В них є спільна донька ОСОБА_9 , і вони проживали у квартирі № 52 , яка належала матері ОСОБА_4 - ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Так як квартира була порожня, теща в ній не прожилвала, він зробив ремонт і їм було географічно зручно там жити, тому що була близько школа і робота. Проживали разом в квартирі приблизно 10 років.

Своє відношення до ОСОБА_4 може пояснити тим, що абсолютно всі види транспорту, які були куплені в них в сім`ї, він завжди записував на неї і він вірив їй та вважав, що в них були прекрасні відносини.

Через деякий на цю тему в них були сильні суперечки, і непорозуміння з приводу майна та ведення бізнесу і вони розійшлися.

8 березня 2015 року до нього підійшла ОСОБА_4 та попросила примиритися та повернутись додому.

Зараз він розуміє, що це була «пастка», що ОСОБА_4 його заманювала, хотіла його зіштовхнути з тим, кого вона приведе.

ОСОБА_4 йому сказала прийти додому ввечері, але він затримався, оскільки він мав ресторан закрити, так як багато людей святкували.

О 6 годині він пішов через дорогу в магазин «Фуршет» попити кави. Коли повернувся, побачив « Бентлі» ОСОБА_4 . Піднявшись наверх, він тихенько постукав, щоб не розбудити ОСОБА_12 та няню, проте ніхто не відкривав. Він почав стукати голосніше і продовжувалось це хвилин 10-15. Дзвонив і стукав без задніх думок.

Потім сусідка йому повідомила, що в них зверху відкрите горище, там наркомани і увесь час всі лазять. Після цього він вирішив зайти через балкон, так як нього виникли думки про якийсь «кримінал», що хтось на ОСОБА_4 напав.

Він заліз до квартири через балкон в якій побачив ОСОБА_13

Він не зрозумів що сталось. Якщо б ОСОБА_4 сказала, що це зайшов знайомий, він би зорієнтувався. Між ним і ОСОБА_14 виникла суперечка під час якої ОСОБА_15 його вдарив його рукою.

Зазначив, що був без ножиць. Коли потрапив на балкон, там також не було ножиць.

З моменту, коли він відчинив двері балкону і до моменту, коли його вдарив обвинувачений, думає що пройшла 1 хвилина (і в цю хвилину він також не брав ножиць).

Він не розумів, чому ОСОБА_15 його вдарив.

Він розуміє, що ОСОБА_16 був заручником в цій ситуації і що все це було сплановано ОСОБА_4 і ОСОБА_17 не треба було бити його.

Після цього він потрапив у лікарню.

Після тривалого лікування в нього виявлені численні травми, які стали наслідками отриманих тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_16 . Ці ушкодження не були враховані при проведенні судово-медичної експертизи та досудовому розслідуванні, яка міститься в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до медичної документації, після черепно-мозкової травми в нього відбулася деформація кісток черепа, м`яких тканин в області вилично-орбітальної зони носо-губного трикутника. Йому було проведено операцію. Внаслідок завданих ушкоджень йому було надано статус інваліда II групи. І після проведення лікування його обличчя не повернулось в той стан, який був до нанесення ОСОБА_16 тілесних ушкоджень, а саме: відбулося порушення міміки, ліва частина обличчя не була пошкоджена і вільно відображає його емоції, інша частина обличчя - права, в яку потрапив кулак ОСОБА_16 , відображає його емоції лише частково.

Внаслідок цього його обличчя під час відображення будь-яких емоцій набуває перекошеного і страхітливого вигляду.

Крім цього, права вушна щелина, де розміщується праве око і куди потрапив ОСОБА_18 , більша ніж ліва на 3 мм, і тому око розміщується не симетрично по відношенню до іншого. Від цього в нього на даний час діагностовано диплопію зору - двоїння (жити більше року з двоїнням в очах жахливо і це велика мука). Від цього в нього навіть у спокійному стані обличчя має перекошений вигляд, такий стан обличчя постійно помічає він та його близькі люди і це завдає йому постійних моральних страждань.

Всі можуть підтвердити, що його обличчю завдане знівечення, зокрема, ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .

Його теперішня дружина працює лікарем і постійно проводить операції з його обличчям - косметичні маніпуляції, щоб воно не було таким відлякуючим та страхітливим. Змушений постійно користуватись послугами косметолога, яка робить різні відновлювальні процедури, а саме ін`єкції в обличчя різних препаратів, у пошкоджені ділянки, щоб штучно візуально вирівняти ділянки обличчя.

27.04.2016 року він самостійно подав звернення до КМБ СМЕ про надання висновку експерта щодо можливого завдання йому тяжких тілесних ушкоджень. 13.05.2016 року він отримав висновок експерта № 7(є в справі). На даний він потребує додаткової пластичної операції по відновленню обличчя і приведення його в близький стан до того, який був до нанесення йому ОСОБА_16 тілесних ушкоджень.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди просить задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_23 суду показала, що особа обвинуваченого ОСОБА_13 їй не відома.

З ОСОБА_6 вони познайомилися приблизно в 2012 році, коли вона спочатку як представник, а в подальшому як адвокат виступала від імені підприємства ПАТ «Феодосійський механічний завод», де ОСОБА_25 є одним із акціонерів.

Приблизно навесні 2015 року в ході розмови з потерпілим, яка відбулася у ресторані «Вагон-ресторан», він повідомив їй про те що є проблеми із дружиною, оскільки вони дуже часто сваряться.

Приблизно в березені 2015 року вона зустрілась з потерпілим ОСОБА_2 було не впізнати: обличчя було повністю знівечене, побите, розпухле, і коли вона запитала в потерпілого, що сталося, з його слів стало відомо, що він посварився з його дружиною і досить часто сварки виникали на підставі права власності на «Вагон-ресторан», половина якого належить потерпілому. Він їй повідомив, що ввечері вдома на нього в спальні напав чоловік, якого запросила його дружина.

В подальшому їй стало відомо, що даним чоловіком є обвинувачений, оскільки потерпілий, зміг зробити фотографію особи, яка його побила.

І на деякий час потерпілий потрапив у лікарню. В подальшому вже синці й побої зійшли, проте, до вказаних подій потерпілого вона знала майже три роки і порівнюючи його зовнішній вигляд, який він мав до вказаних подій і після них, вона може сказати, що зовнішність його разюче змінилася.

Зараз спостерігається асиметрія обличчя. І з її позиції вбачається знівечення обличчя, оскільки дійсно до вказаних подій обличчя в потерпілого було більш симетричне, в нього не спостерігалося порушення міміки.

Оскільки зараз, коли потерпілий говорить, то видно, що в нього одна сторона обличчя є більш рухливою, аніж інша.

Крім того, одне око знаходиться трохи вище ніж інше і тому з її точки зору в потерпілого спостерігається знівечення обличчя.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що з потерпілим ОСОБА_5 вона познайомилася дуже давно, коли ще працювала на південно-західній залізниці

Також познайомилася з його дружиною ОСОБА_26 . Зазначила, що вони були в дружніх відносинах.

В 2015 році працювала в «Вагоні-ресторані».

08 березня 2015 року прийшла ОСОБА_27 в ресторан і сказала, що вона посварилась з чоловіком, і він тут призначив їй зустріч, вона попросила допомоги помиритись. Приїхавши, потерпілий дав подарунки дружині, вони помирилися, після чого ОСОБА_4 поїхала, а потерпілий залишився на роботі.

О 18:00 годин їй зателефонувала ОСОБА_4 і сказала, що чоловік не бере слухавку, попросила передати йому, щоб приїхав до неї додому. Потерпілий поїхав до ОСОБА_4 .

На другий день прийшовши на роботу, їй зателефонувала знайома і сказала, що потерпілого побили і показала на телефоні фото, та вона його не впізнала.

Через кілька місяців коли потерпілий прийшов, вона побачила, що в нього було знівечене обличчя, око западало.

Приблизно 20 років знає потерпілого.

Зовнішній вигляд до і після побиття - не та людина зовсім. Обличчя скривлене, око западає.

На її думку, на даний час обличчя потерпілого спотворене.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду показав, що потерпілий його троюрідний брат.

Потерпілого дуже добре знає ще з самого дитинства, він завжди був дружелюбним та веселим.

Ситуацію, яка відбулася, знає зі слів самого потерпілого. Знає, що в потерпілого з дружиною ОСОБА_4 відбувся конфлікт, в результаті якого відбулась ситуація, в якій він отримав травми.

Через кілька днів після події він був у лікарні разом з потерпілим і бачив весь цей жах, на що потерпілий став схожий.

Після виходу з лікарні було чітко видно, що в потерпілого серйозні зміни у виразі обличчя, яке набуло відштовхуючого враження.

Зазначив, що при спілкуванні з потерпілим є відштовхуюче відчуття.

Відштовхує те, що знав людину все життя і вигляд мав прекрасний і посміхаючий, а зараз пів обличчя практично не рухається, і око одне більше іншого.

Він був в той день, коли робили операцію, і лікар-хірург показував, що була роздроблена кістка.

Одна половина обличчя не рухається і око більше - тому це відштовхує.

Міміка обличчя порушена внаслідок побиття, йому це відомо, бо бачив потерпілого на наступний день в лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що потерпілого ОСОБА_5 знає з 1995 року, коли вона прийшла працювати в товариство, де він був генеральним директором.

В березні 2015 року вона прийшла і побачила потерпілого в ресторані.

Обличчя його було знівечене, перекошене, ніякої міміки на обличчі не було, це було дуже страшно. На її запитання потерпілий розповів які події з ним сталися, а саме сказав, що його побив знайомий ОСОБА_28 .

В потерпілого око одне менше, друге більше, не посміхається. На вигляд це обличчя зовсім іншої людини.

Після побиття обличчя викликає мабуть відразу, вираз не той і усмішки немає, як скалічена людина.

Обличчя потерпілого на даний час викликає в неї відразу, тому що змінився вираз обличчя, міміка зовсім інша.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що з потерпілим ОСОБА_5 вона познайомилася в травні місяці, вже після всіх подій. Був в жахливому як в психічному, так і в фізичному стані. І по сьогоднішній день вони його лікують, багато разів проходили в лікарні неврологію. Так же робили косметичні операції.

Коли вони познайомилися, в потерпілого були ще садна і були синці, і коли це все пройшло в нього було погано з зором, не міг керувати автомобілем, права і ліва сторони обличчя були зовсім різні.

На сьогоднішній день, при розмові видно дуже сильно, що в нього понівечена одна сторона, атрофовані м`язи, постійні головні болі, постійне погане самопочуття і не спить ночами.

Ці пошкодження призвели до понівечення обличчя, до ат рофування м`язів. Для їхніх сімейних відносин це важливо, і вони планують операцію в Ізраїлі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 суду показала, що із 8 на 9 березня 2015 року трапилась подія в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_27 пішла на вечір святкувати свято. А вона залишилась вдома із дитиною.

Десь перед ранком вона почула клацання в дверях і вирішила, що це повернулась ОСОБА_4 , та оскільки в кожного є свої ключі, то вона нікого не зустрічає і не проводить. Це було ще дуже рано, але вже світало, та точного часу вона зазначити не може.

Незадовго після цього вона почула сильний стукіт у двері, на що прокинулась дитина, і вона їй пояснила що це сусіди роблять так рано ремонт і що треба спати.

Вона почула, що в сусідній кімнаті, а саме в спальні, відбувався шум.

Вона могла почути голос ОСОБА_32 і ще якісь голоси. В той момент вона не знала, що то були за голоси і що там відбувалося.

Через деякий час до них у кімнату зайшов ОСОБА_6 і вже видно було синець під оком (та під яким саме оком вона не може сказати), вони були дуже налякані.

Вони продовжували залишатися у кімнаті і чули, що ще додавались якісь голоси, і вже потім вона дізналась що була поліція і швидка допомога і ще хтось.

Від ОСОБА_4 в той же день їй стало відомо, яким чином потерпілий потрапив у квартиру. З ОСОБА_35 вона говорила пізніше, і він їй повідомляв, що проник через балкон. Вона не пам`ятає чи були пошкоджені двері балкону на той момент, і чи хтось ремонтував - також не пам`ятає.

Обвинуваченого ОСОБА_13 вона вперше побачила в суді.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що потерпілий ОСОБА_2 - колишній чоловік, з яким кілька місяців назад розлучилися, обвинувачений ОСОБА_1 - друг, з яким стосунків не підтримує.

З колишнім чоловіком ОСОБА_2 не проживають разом з початку січня 2015 року.

Потерпілий ОСОБА_2 переїхав жити в інше місце, вона з донькою залишилась проживати в квартирі своєї мами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

З ОСОБА_36 познайомилась десь у лютому 2015 року, вони потоваришували, кілька разів бачились, в них є спільні знайомі, друзі.

Щодо події, яка трапилася 8 березня 2015 року.

Обвинувачений ОСОБА_15 з компанією запросили їх відсвяткувати свято.

Після цього, вона попросила ОСОБА_1 провести її додому, тому що була ніч, був темний під`їзд. Вони піднялися і після чого почули дуже гучний стукіт у двері, від чого вона злякалась.

Потім почався страшний грохіт у балконні двері. Вона була перелякана і не побачила хто саме там. Обвинувачений ОСОБА_1 підійшов відкрити двері, і потім вона вже побачила, що це потерпілий ОСОБА_35 , в якого звідкись взялись ножиці в руках, і потерпілий почав кидатися на обвинуваченого ОСОБА_1 з ножицями.

Як саме обвинувачений вдарив потерпілого вона сказати не може, тобто це був не удар, а поштовх. Коли потерпілий на обвинуваченого з ножицями накинувся, то обвинувачений його якимось чином відштовхнув. Звідки у потерпілого взялись ножиці вона не знає і даних ножиць раніше не бачила.

До цього обвинувачений ОСОБА_1 знав історію про її стосунки з потерпілим ОСОБА_35 . Знав, що потерпілий ОСОБА_35 не проживає в квартирі її мами, і що в них немає спільного побуту і вони в стані розлучення. Вона сказала обвинуваченому ОСОБА_1 , що це ОСОБА_35 .

Обвинувачений попросив потерпілого зупинитися і забрати ножиці, та потерпілий цього не робив і один із разів, коли на обвинуваченого накинувся потерпілий, обвинувачений ОСОБА_1 відштовхнув потерпілого, і останній впав.

Обвинувачений просив потерпілого: «давай поговоримо, ОСОБА_35 , що ти робиш, не кидайся, забери ножиці», на що потерпілий не реагував.

Коли потерпілий впав, ОСОБА_1 допоміг йому піднятися.

Потерпілий ОСОБА_35 одразу знайшов свій телефон і почав їх фотографувати.

Після чого обвинувачений ОСОБА_1 пішов .

На той момент, що вона бачила з тілесних ушкоджень, у потерпілого опухла одна сторона обличчя.

Згідно висновку експерта № №7/3 від 13.05.2016 року отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, перелому правого вилично-орбітального комплексу та передньої стінки правої гайморової пазухи, крововиливу в порожнину правої гайморової пазухи, множинних синців в правій параорбітальній області, правої щоки, скроневої області справа відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Разом з тим, у ОСОБА_2 мають місце наслідки перенесеної 09.05.2015 року травми обличчя у вигляді органічних змін нижньої стінки правої орбіти із защемленням сухожилка нижнього прямого м`язу правого ока, диспозиції правого очного яблука, вертикальної диплопії, помірної деформації обличчя, розширення правої очної щілини, яка на 3 мм більша ніж ліва.

Вказані зміни в ділянці обличчя мають незворотній характер та є невиправними у зв`язку із чим обличчя ОСОБА_2 стало знівеченим.

Згідно висновку експерта №136/к від 04.03.2019 року та фототаблиць до висновку, виявлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_2 1962 р.н., а саме закрита черепно-лицева травма у вигляді струсу головного мозку, перелому правого вилично-орбітального комплексу та передньої стінки правої гайморової пазухи, крововиливу в порожнину правої гайморової пазухи, множинних синців в правій параорбітальній області, правої щоки, скроневої області справа, привели до наступних наслідків травми- органічних змін нижньої стінки правої орбіти із защемленням сухожилка нижнього прямого м`язу правого ока, диспозиції правого очного яблука, вертикальної дипломі ( особливо при поглді донизу та прямо), помірної деформації обличчя ( асиметрія очних щілин ( права ширше лівої, норма ліворуч); опущення правого кута рота і верхньої губи праворуч зі згладжуванням носо-губної зморшки; нестача мяких тканин ( підшкірно-жирова клітковина) у правій щочно- наличній області, виражена асиметрія оскалу, посмішки).

Вказані зміни в ділянці обличчя мають незворотній характер та є невиправними у зв`язку із чим обличчя ОСОБА_2 стало знівеченим.

Вищевказані зміни в ділянці обличчя ОСОБА_2 мають незворотній, тобто невиправний характер, у зв`язку з чим, згідно з « Правилами…» для їх « усунення необхідно оперативне втручання ( косметична операція), а саме, проведення оперативного лікування - кістково-контурної пластики нижньої стінки правої орбіти, тому спричинені тілесні ушкодження можуть бути розцінені, як тяжкі, якщо будуть визнані такими, що знівечили обличчя.

Оцінивши в сукупності всі докази досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України повністю доведена, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило знівечення обличчя.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце роботи.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає його позитивну характеристику, часткове визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає що покарання ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі з випробовуванням відповідно до ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки виправлення ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, і таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Суд також вважає, що внаслідок спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень та знівечення обличчя потерпілому заподіяно матеріальну та моральну шкоду, яку слід задовольнити, з врахуванням наданих суду доказів, однак не повністю а частково.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 і ч.2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покласти обов`язки не виїжджати за межі України проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання - залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 45000 ( сорок п`ять) тисяч грн. матеріальної шкоди .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 60000 ( шістдесят) тисяч грн. моральної шкоди .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: