Рішення № 86462754, 18.12.2019, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/563/19

Провадження № 2/697/293/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

у складі:

головуючого судді – Русакова Г.С.

за участю секретаря судового засідання – Десятник .О.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі цивільну справу, за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2010 року в розмірі 126213,43 грн та судові витрати у розмірі 1921 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 14.01.2010 року ОСОБА_1 13.04.2006 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту позивач керується п.3.2. п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитним ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.01.2019 року має заборгованість 139954,55 грн., однак позивач просить стягнути з відповідача лише частину боргу в сумі 126213,43 грн, що складається з 4374,23 грн. заборгованість за кредитом, 121839,20 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 14.01.2010 року по 30.12.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, по невідомим для суду причинам, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову та застосувати строк позовної давності (а.с.89).

Суд, дослідивши письмові документи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно письмової заяви від 14.01.2010 року відповідач ОСОБА_1 попросив відкрити рахунок у закритому акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк», правонаступником якого є позивач. У вказаній заяві, сторони визначили тип кредитної картки «кредитка-універсальна», зазначено номер картки НОМЕР_1 , суму кредитного ліміту «7000 грн.», базову процентну ставку 2,5% в місяць з розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, станом на 31.01.2019 року, відповідач має заборгованість за кредитним договором, яку просить стягнути позивач 126213,43 грн, яка складається з: 4374,23 грн. заборгованість за кредитом, 121839,20 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом (а.с.5-7).

Однією з підстав цивільних прав та обов`язків згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін договору).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В заяві від 14.01.2010 року відповідач підписав пункт, відповідно до якого він ознайомлений та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку.

З матеріалів справи вбачається, що додані до позовної заяви банком Умови та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна не містять підпису позичальника на вказаних умовах та Витягу, як не містять і зазначення дати їх підписання.

Отже, посилання позивача на те, що відповідач ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, про що зазначено в його особистій заяві не заслуговують на увагу, оскільки зазначені Умови не містять підпису позичальника; не встановлено доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та Тарифи розумів позичальник, підписуючи заяву. Вказана позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Також, як вбачається з довідки, наданої представником позивача, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким, в тому числі було надано кредитну картку: номер « НОМЕР_1 », дата відкриття «14.01.2010», термін дії «11/13». При цьому, відповідачу, в подальшому були також видані кредитні картки інших типів за номерами: " НОМЕР_2 ", " НОМЕР_3 " проте, позивач не надав суду доказів про підстави видачі таких карток відповідачу.

Суд звертає увагу на те, що згідно заяви відповідача від 14.01.2010 року, сторони узгодили тип кредитної картки - «кредитка-універсальна» номер картки у заяві зазначений 5577212911390816, термін дії якої визначено до листопада 2013 року.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, строк дії кредитного договору, укладеного між сторонами обумовлено терміном дії кредитної картки за номером « НОМЕР_1 », тобто до листопада 2013 року.

Отже, вбачаються підстави для стягнення з відповідача заборгованості по кредитній картці за номером «5577212911390816» та відсутні підстави для стягнення заборгованості за іншими картками, оскільки позивачем суду не надано доказів правомірності нарахування відповідачу заборгованості за усіма одразу картками. Тобто, позивачем не доведено суду підстав для стягнення заборгованості за іншими картками, ніж «5577212911390816», тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З наданої позивачем інформації про рух коштів по картці № НОМЕР_1 , вбачається, що останній платіж відповідачем був здійснений 21.10.2013 року (а.с.57 зворот).

Згідно з ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що представник позивача, звертаючись до суду з даним позовом у березні 2019 року, пропустив строк позовної давності у три роки, яка відраховувалася з 01 грудня 2013 року (тобто з дня, наступного після закінчення строку дії картки « НОМЕР_1 ». Таким чином, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за карткою «5577212911390816» слід відмовити у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Враховуючи наведене вище, у задоволенні позову слід відмовити повністю: у стягненні заборгованості за карткою «5577212911390816» - у зв`язку з пропуском строку позовної давності, у стягненні заборгованості за іншими картками - за недоведеністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, суд вважає, що витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову АТ КБ « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Черкаський апеляційний суд через Канівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Г . С . Русаков