Ухвала суду № 86462700, 18.12.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/2149/19

провадження № 2-з/694/17/19

У Х В А Л А

18.12.2019 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Гончаренко Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, згідно якого вказує, що 16.12.2019 року ним подано до Звенигородського районного суду цивільний позов до ОСОБА_2 , Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як опікун малолітньої ОСОБА_5 , про визнання заповіту і свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності на частку в спадковому майні.Його прабаба ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області.У шлюбі із її чоловіком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась їхня дочка ОСОБА_8 .26.11.1960 року ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_9 , який 26.11.1960 року був зареєстрований виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис № 44 і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_10 . ОСОБА_11 шлюбі у подружжя ОСОБА_12 і ОСОБА_13 народилося двоє дітей: син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .12.05.1984 року ОСОБА_14 уклав шлюб із ОСОБА_16 ною, який 12.05.1984 року був зареєстрований Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис №11.У шлюбі у його батьків ОСОБА_14 і ОСОБА_17 народились вони з його сестрою:його сестра ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , а він, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 .29.10.2005 року його сестра ОСОБА_18 уклала шлюб із ОСОБА_19 , який 29.10.2005 року був зареєстрований Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області, актовий запис № 14 і їй було присвоєно прізвище ОСОБА_20 .Рідний брат мого батька ОСОБА_15 в 1988 році уклав шлюб із ОСОБА_21 і в них у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_7 народилась дочка ОСОБА_22 тина. ІНФОРМАЦІЯ_8 у ОСОБА_23 народилась дочка ОСОБА_5 , батьком якої у її свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_24 . ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 38 років помер його батько ОСОБА_14 , про що в книзі реєстрації актів про смерть Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис № 22.29.10.2005 ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 86 років померла його прабаба ОСОБА_6 , про що виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис № 17.07.11.2001 ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 33 років помер рідний брат його батька ОСОБА_15 , про що в книзі реєстрації актів про смерть Шевченківською сільською радою Звенигородського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис № 55.05.12.2006 ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 64 років померла його баба ОСОБА_18 , про що виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис № 53.

ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 22 років померла дочка його дядька,його двоюрідна сестра, ОСОБА_23 , про що виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис №51.Після смерті його прабаби ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складалась із земельної ділянки розміром 2,41 га, розташованої в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.Спадщину після своєї матері прийняла його баба ОСОБА_18 .Як він вказував вище, його баба ОСОБА_18 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .Після її смерті відкрилась спадщина, яка складалась із двох земельних ділянок: однієї розміром 2,41 га, яку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6 і другої площею 2,63 га, розташованої в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 4P № 058690, кадастровим номером 7121289200:03:003:0176, виданого Звенигородською райдержадміністрацією 26.03.2004 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 611.Після смерті ОСОБА_18 спадщину прийняв її чоловік,його дід, ОСОБА_9 .Після смерті дружини ОСОБА_18 їхній дід ОСОБА_9 в 2007 році перейшов проживати до ОСОБА_25 , з

якою проживав без реєстрації шлюбу.Його дід ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .Оскільки, на момент смерті діда померли його дружина ОСОБА_18 та сини ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , єдиними його спадкоємцями являються вони, його внуки, - він, ОСОБА_1 , і його сестра ОСОБА_3 , а також його правнучка ОСОБА_5 по праву представництва, оскільки, її мати ОСОБА_23 , яка також була внучкою ОСОБА_9 , померла до смерті діда ОСОБА_9 , а тому ним та його сестрою ОСОБА_3 в межах шестимісячного строку були подані заяви до Звенигородської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 .08.05.2019 року йому було направлено лист із Звенигородської державної нотаріальної контори за вих. № 1015/02-14, яким він ставився до відома, що Звенигородською державною нотаріальною конторою його заява та заява ОСОБА_3 про прийняття спадщини після смерті гр. ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , направлені до приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М., так як під час перевірки в спадковому реєстрі було виявлено, що після смерті ОСОБА_9 нотаріальною конторою приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М. заведено спадкову справу за №58/2019.16.12.2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Бедратої-Скляр Н.М. із проханням про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його діда ОСОБА_9 .Постановою від 09.12.2019 року, винесеною приватним нотаріусом Бедратою- Скляр Н.М.,йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його діда ОСОБА_9 із тих підстав, що 18.10.2019 року приватним нотаріусом Бедратою-Скляр Н.М. за реєстровими номерами 2890, 2891 та 2892 на ім`я ОСОБА_2 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0177, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, на земельну ділянку площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0176, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та земельну ділянку площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінтериторії Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, які за життя належали його дідові ОСОБА_9 . Як стало йому відомо після смерті діда, він, нібито, 26.07.2012 року склав заповіт, яким належні йому земельні ділянки: одну розміром 2,66 га, розташовану в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 4P 4-28-612, виданого Звенигородським районним відділом земельних ресурсів 09.10.2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 612 та другу розміром 5,04 га, розташовану в адмінмежах Шевченківської сільської ради і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 624485, виданого Звенигородським районним відділом земельних ресурсів 24.10.2007 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010778300184, заповів на дочку своєї співжительки ОСОБА_26 . ОСОБА_2 .Наскільки йому відомо, жодних заповітів наш дід не складав і не міг складати, оскільки, він за життя неодноразово висловлювався про те, що ми є його єдиними спадкоємцями і рідними людьми, оскільки, він пережив своїх дітей і це для нього було великою втратою.Тому, у нього виникли обгрунтовані підозри того, що заповіт, на підставі якого відповідачем ОСОБА_2 отримано спадкове майно після смерті мого діда ОСОБА_9 , моїм дідом не складався, а тому являється недійсним.Саме за вирішенням вказаних спірних правовідносин він і звернувся 16.12.2019 року до Звенигородського районного суду.Як стало йому відомо, відповідач ОСОБА_2 , отримавши свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_9 , шукає покупців та бажає здійснити відчудження отриманих у спадщину земельних ділянок, вартість яких згідно із здійсненою оцінкою на теперішній час становить 209146,54 грн.Це і стало причиною необхідності забезпечення заявленого мною позову до ОСОБА_2 , Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як опікун малолітньої ОСОБА_5 , про визнання заповіту і свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними та визнання права власності на частку в спадковому майні, оскільки, відповідач має намір здійснити відчудження земельних ділянок, отриманих у спадщину, а саме:земельної ділянки площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0177, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області;земельної ділянки площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0176, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах

Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області;земельної ділянки площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за заявленим мною позовом.

А тому з метою забезпечення заявленого ним позову просить суд накласти арешт на вищевказані земельні ділянки.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується:

накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

забороною вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Дослідивши матеріали клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином не обґрунтована заява про забезпечення позову в частині того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання у разі не забезпечення позову саме у запропонований спосіб.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах сус-пільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд,вважає за можливе забезпечити позов шляхом обмеження можливості ОСОБА_2 розпоряджатись земельними ділянками, а саме – заборонити їх відчуження, що не перешкоджатиме відповідачу продовжувати вільно володіти та користуватись ним. Вказане втручання не є обтяжливим та не призводить до жодних незворотних наслідків. Крім того, на думку суду, заборона відчуження земельних ділянок є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки вжиття цього заходу спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Така мета становить суспільний інтерес,який превалює над індивідуальними свободами ОСОБА_2 . Аналіз цих обставин свідчить про те, що заборона відчуження нерухомого майна повністю відповідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї ж Конвенції. Крім того такий спосіб забезпечення є найменш обтяжливим для відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 149-153,353 ЦПК України,суддя,-

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони відчуження на:

- земельну ділянку площею 2,6580 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0177, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах

Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області;

-земельну ділянку площею 2,4065 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0176, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області;

-земельну ділянку площею 2,6277 га, кадастровий номер якої 7121289200:03:003:0175, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і знаходиться в адмінмежах Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області,які належать ОСОБА_9 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Копію ухвали направити заявнику та сторонам по справі,а також до Звенигородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) (ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через Звенигородський районний суд до апеляційного суду Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.В.Гончаренко