Рішення № 86462641, 19.02.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/411/18

провадження № 2/691/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судових засідань Зорі А.С.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, матеріали цивільної справи за позовною заявою Виконувача обов`язки керівника Смілянської місцевої прокуратури Д. Пидорич до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах держави в особі Городищенської районної ради, звернувся до суду з позовом, та керуючись ст.131-1 КК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 4, 19, 42, 43, 56, 57, 176, 177 ЦПК України, просив, стягнути з ОСОБА_1 на користь Городищенської районної ради, витрати, понесені комунальним закладом «Городищенське районне територіальне медичне об`єднання» на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 1418грн. 76коп., які підлягають зарахуванню на розрахунковий рахунок КЗ «Городищенське РТМО» за № 354180117196 МФО 854018 код 020053 у відділенні державного казначейства в Городищенському районі.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, що вироком Городищенського районного суду від 20.06.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 грн.. Згідно вироку суду, ОСОБА_1 10.12.2016 близько 03 год. 00хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на вул. Миру у м. Городище Черкаської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень останньому, кулаком правої руки наніс ОСОБА_3 один прямий удар у праву очноямкову зону, далі ОСОБА_1 обхопив ОСОБА_2 лівою рукою за шию та тримаючи наніс кулаком правої руки невстановлену кількість ударів в обличчя останньому, після вказаного, зваливши ОСОБА_3 на тротуар із асфальтним покриттям, ОСОБА_1 рукою схопив ОСОБА_2 за волосся та декілька разів вдарив потиличною ділянкою голови останнього об тротуар. Вказаними протиправними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців голови, які згідно висновку № 05-11-01/7 спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, завідуючого відділення Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення СМЕ від 12.01.2017 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричиняють короткочасний розлад здоров`я. Потерпілим в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в с. Дирдин Городищенського району Черкаської області. У зв`язку із тілесними ушкодженнями, заподіяними злочином, тривалим розладом здоров`я, потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ «Городищенське РТМО» з 10.12.2016 по 20.12.2016, 10 ліжко - днів. КЗ «Городищенське РТМО» було витрачено на його лікування 1418,76грн.. ОСОБА_1 добровільно вищевказану суму за проведене лікування потерпілого не відшкодував, а тому ці кошти підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

До судового засідання сторони не з`явилися, повідомлені належно.

Представник позивача прокурор Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Кузнєцов Г.А. надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Заступник голови Городищенської районної ради Черкаської області Панчишин М.В. клопотав про розгляд цивільвної справи за позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином, без участі представника районної ради, позов підтримує в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Відповідач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує, щодо задоволення позову.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням думки сторін, за відсутності підстав до відкладення та/або перенесення судового розгляду, вивчивши наявні докази у справі, приходить до такого.

За приписами статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Суд здійснюючи правосуддя, за нормами статті 5 ЦПК України, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормами ч.1 ст.1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993, термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні, до справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість 1 ліжко - дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко - днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день; кількість ліжко - днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого; визначення суми витрат на лікування потерпілого за 1 ліжко - день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко - днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 20 червня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850грн. 00коп. (№ судової справи 691/132/17, провадження № 1-кп/691/81/17). Судове рішення вступило в законну силу 20.07.2017 року.

Згідно висновку лікаря судово-медичного експерта Матвієнко О.О. № 05-11-01/7 від 12.01.2017 року, на підставі проведеної судово-медичної експертизи по факту отримання ОСОБА_2 з урахуванням обставин справи, даних наданої на його ім`я медичної документації та у відповідь на поставлені питання, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричиняють короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до довідки про затрати на лікування № 146/02-40 від 06.03.2018 року, потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ «Городищенське РТМО» з 10.12.2016 року по 20.12.2016 року, 10 ліжко - днів, всього КЗ «Городищенське РТМО» було витрачено на його лікування 1418,76 грн., медикаменти були придбані за рахунок хворого, бюджетного асигнування на ці витрати не було (звіт про використання медикаментів придбаних за власний рахунок).

За нормами ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.2 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

В силу ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно статуту КЗ «Городищенське РТМО» перебуває у районній комунальній власності, є бюджетним закладом охорони здоров`я і фінансується з бюджету районної ради народних депутатів. Власником майна є Городищенська районна рада.

Оскільки Городищенська районна рада заходів, щодо стягнення вказаної суми шкоди не вжила, із відповідним позовом до суду не зверталась, суд вважає, що у прокурора наявні всі підстави для представництва інтересів держави в суді у вказаній справі.

Відповідач добровільно не сплачує кошти за проведене лікування потерпілого, отже вони є такими, що підлягають стягненню.

Згідно з ч.3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Ураховуючи наведе вище, суд приходить до висновку, що ненадходження до бюджету коштів, затрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 негативним чином впливає на дохідну частину бюджету та фінансування видатків держави, у тому числі і на соціальну сферу в частині охорони здоров`я, що відповідно порушує інтереси держави.

За нормами ч.4 ст.206 ЦПК України, суд у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач позов визнав.

Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення.

На користь держави, суд, стягує з відповідача судові витрати в розмірі 1762,00грн., що узгоджується із ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 3, 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.1206 ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, ч.4 ст.206, ст. ст. 211, 263-265, ч.1 ст.354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , на користь Комунального закладу «Городищенське РТМО», розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 854018, код 020053 у відділенні державного казначейства в Городищенському районі, витрати, понесені Комунальним закладом «Городищенське районне територіальне медичне об`єднання» на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 1418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн. 76коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , на користь держави судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення (отримання) рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця