Ухвала суду № 86462340, 19.12.2019, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019 рокуСправа № 634/1554/19 Провадження № 1-кс/634/771/19

Сахновщинського районного суду Харківської області у складі:

слідчого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ковбаса С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сахновщина Харківської області клопотання заступника начальника СВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області Приходько А.М., про арешт майна по кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220420000457 від 11 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

встановив:

16.12.2019 року до Сахновщинського районного суду Харківської області надійшло клопотання заступника начальника СВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області Приходько А.М., яке погоджене з прокурором Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Корінним Р.В., в якому слідчий просить накласти арешт напосвідчення ветерана праці серія НОМЕР_1 371534 на ім`я ОСОБА_1 та мобільний телефон марки «Nokia 1112», які влучені під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 де фактично проживає ОСОБА_2 . Місцем зберігання арештованого майна визначити Сахновщинський ВП ГУ НП в Харківській області, що розташований за адресою:смт Сахновщина, вул. Почтова 4, Харківської області.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що 11.11.2019 року близько 10 години, в смт Сахновщина Харківської області, дві невідомі жінки, знаходячись в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_1 , скоїли напад на ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами в сумі 10000 грн., чим спричинили ОСОБА_1 матеріальні збитки на вищевказану суму.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 11.11.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220420000457 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 06.12.2019 року було проведено обшук на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 де фактично проживає ОСОБА_2 . В ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 та мобільний телефон марки «Nokia 1112».

Постановою заступника начальника СВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області Приходько А.М. від 11.12.2019 року вказані речі було визнано речовими доказами та поміщені для зберігання до Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області.

Орган досудового розслідування посилаючись на ч. 1 ст. 98, ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, просить накласти арешт на вказане майно, яке було тимчасово вилучене 11.12.2019 року в ході обшуку.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримує просить його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_1 надала до суду заяву, в які просила розглянути клопотання за її відсутності, не заперечувала проти задоволення клопотання.

Захисник підозрюваної ОСОБА_2 – Лисенко В.В. у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Підозрювана ОСОБА_2 , згідно ухвали Сахновщинського районного суду Харківської області від 13.02.2019 року утримується в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у зв`язку з обранням відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У судове засідання не була доставлена, надала заяву, згідно якої просить розглянути клопотання без її участі, не заперечувала проти задоволення клопотання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв`язку з чим судовий розгляд за клопотанням проведено без їх участі.

Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст.174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Сахновщинським ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220420000457 від 11 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

11.12.2019 року під час проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 де фактично проживає ОСОБА_2 було виявлено та вилучено посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_1 371534 на ім`я ОСОБА_1 та мобільний телефон марки «Nokia 1112».

Постановою заступника начальника СВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області Приходько А.М. від 11.12.2019 року вказані речі було визнано речовими доказами та поміщені для зберігання до Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області.

12.12.2019 року до Сахновщинського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019220420000457.

Ухвалою слідчого судді від 13.12.2019 року, вказане клопотання повернуто прокурору для усунення недоліків. Зазначеною ухвалою прокурору встановлено строк в 72 години для усунення встановлених слідчим суддею недоліків.

16.12.2019 року слідчим подано до Сахновщинського районного суду Харківської області уточнене клопотання про арешт майна, в якому усунуто недоліки вказані в ухвалі слідчого судді Сахновщинського районного суду Харківської області від 13.12.2019 року .

Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України, та дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого строку з клопотанням про арешт майна.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що вилучені речі являються речовими доказами, тобто є матеріальними об`єктами, що зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають важливе значення для встановлення істини у справі.

А тому, враховуючи встановлені обставини, а також принцип розумності та спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення 11.12.2019 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_2 а саме мобільного телефону марки «Nokia 1112», червоного кольору шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження, до скасування арешту майна в порядку КПК України. Місце зберігання вказаного мобільного телефону визначити Сахновщинський ВП ГУНП в Харківській області, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, за адресою: Харківська область АДРЕСА_3 смт Сахновщина, вул. Поштова, 4.

Щодо накладення арешту на посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_1 №371534 на ім`я ОСОБА_1 , видане 20.02.2000 року Сахновщинським управлінням соціального захисту населення, яке фактично належить ОСОБА_1 , то відповідно до пункту 5 частини 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з частиною 4 статті 173 КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 100 КПК України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких спів мірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню передаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Оскільки майно, яке належить на праві власності ОСОБА_1 є речовим доказом, що не містить слідів кримінального правопорушення, то воно може бути передано на зберігання ОСОБА_1 із забороною відчуження без шкоди для кримінального провадження.

Відповідно до вимог статей 170, 173 КПК України слідчий суддя вважає за можливе визначити спосіб накладання арешту майна шляхом заборони відчуження посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , з передачею ОСОБА_1 на відповідальне зберігання під розписку, попередивши про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області Приходько А.М., про арешт майна по кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220420000457 від 11 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України – задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучений 11.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Nokia 1112», червоного кольору, шляхом заборони їх використання, володіння, розпорядження та відчуження – до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Місце зберігання мобільного телефону марки «Nokia 1112», червоного кольору визначити у Сахновщинському ВП ГУНП в Харківської області, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 року, за адресою: АДРЕСА_4 .

Накласти арешт на вилучене 11.12.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_2 посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , видане 20.02.2000 року Сахновщинським управлінням соціального захисту населення та

Передати вищевказане посвідчення ветерана праці ОСОБА_1 на відповідальне зберігання під розписку, попередивши про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України.

В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя:

Копія вірна. Слідчий суддя: