Ухвала суду № 86457972, 19.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

19 грудня 2019 року м. Київ № 826/13781/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., розглянувши заяву Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 року у справі №826/13781/17, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за новоявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 року у справі №826/13781/17, у якій просило скасувати судове рішення від 26.12.2018 року у повному обсязі та поставити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.364 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

У ч.2 ст.364 КАС України зазначено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

3) ім`я (найменування) інших учасників справи;

4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;

5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;

6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Крім того у ч.3 ст.364 КАС України вказано, що до заяви додаються:

1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;

2) документ про сплату судового збору;

3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;

4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;

5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.

У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI (в редакції на час звернення Головного управління ДФС у м. Києві до суду з позовною заявою у справі №826/13781/17), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 135 224,67грн*150%=202 837,00 грн.

Натомість позивачем сплачено лише частину судового збору за подання позовної заяви, відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення №407 від 10.12.2019 року на суму 19 210,00 грн.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 183 627,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п.1 ч.2 ст.363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з заяви, позивач, просить переглянути за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 року у справі №826/13781/17. У своїй заяві відповідачем вказано, що про існування оскаржуваного рішення дізнався з мережі інтернет, а ознайомився з матеріалами справи повноважний його представника 08.10.2019 року. Однак, доказів на підтвердження вказаних тверджень підприємством не надано.

Відповідно до ч.2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 року № 816/4947/14 та від 13.02.2018 року № 815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018 року у справі № 477/1012/14-а.

Також, суд звертає увагу на те, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018 року у справі № 552/137/15-ц.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2019 року у справі № 826/14797/15.

На обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» вказує на те, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому, заявником не вказано коли саме йому стало відомо про існування нововиявлених обставин.

Одночасно, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідною заявою. На обґрунтування своєї заяви відповідачем зазначено, що спочатку він не скористався своїм правом на подання заяви про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення не було пред`явлено позивачем до виконання у виконавчій службі України на момент ознайомлення. Але, зважаючи на те, що 30.11.2019 року оскаржуване судове рішення було пред`явлено позивачем в іншій судовій справі №640/12558/19 в якості доказу по справі, заявник змушений звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Однак, вказані доводи, з урахуванням предмета заяви, не визнаються судом такими, що вказують на неможливість вчасного звернення до суду з тими вимогами, що викладені у заяві. Відтак, такі доводи є необґрунтованими.

Дану заяву зареєстровано канцелярією суду 11.12.2019 року.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даною заявою 11.12.2019 року (зареєстровано канцелярією суду), заявнику необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали заявнику звернутись до суду із відповідною заявою з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.363 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.366 КАС України).

Згідно ч.3 ст.366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 183 627,00 грн (отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA988999980000034310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101); заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали заявнику звернутись до суду із відповідною заявою з дотриманням строку, встановленого п.1 ч.2 ст.363 КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та керуючись ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва залишити без руху.

2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити заявника про те, що у випадку неусунення недоліків заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення, вона буде повернута йому відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська