Рішення № 86457766, 17.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2019 року №640/20947/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С Кард Сервіс» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «С Кард Сервіс» (далі - позивач), до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2018 року №0489591206.

Позов обґрунтовується тим, що при проведенні відповідачем перевірки позивача та при оформленні її результатів з боку ГУ ДФС у м. Києві мало місце недотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а спірне ППР прийняте з порушенням норм податкового законодавства України та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

09.01.2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на адміністративний позов, який прийнято судом.

14.01.2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке прийнято судом.

24.01.2019 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, яку прийнято судом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «С Кард Сервіс» за жовтень 2015 року - листопад 2017 року, за результатами якого складено акт №11522/26-15-12-06-16/38605252 від 10.07.2018 року.

19.07.2018 року позивач подав до ГУ ДФЧС у м. Києві заперечення на акт про результати камеральної перевірки від 10.07.2018 року №11522/26-15-12-06-16/38605252, за результатами розгляду яких, висновки акту перевірки відповідачем залишено без змін.

Крім того, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2018 року №0489591206 щодо застосування штрафу на загальну суму 125857,83 грн., а саме: у розмірі 10% на суму 105927,12 грн. (затримка до 15 календарних днів); у розмірі 20% на суму 776,08 грн. (затримка від 16 до 30 календарних днів); у розмірі 30% на суму 10201,13 грн. (затримка від 31 до 60 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

23.08.2018 року позивачем на адресу Державної фіскальної служби України (вих. №109) було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0489591206 від 02.08.2018 року, за результатами розгляду якої ППР залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання позивачем податкових накладних, по яким виник спір), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, складені позивачем податкові накладні підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом наступних 15 календарних днів.

Пунктом 120-1 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі - Порядок №1246).

Пунктами 13-15 даного Порядку встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як встановлено з матеріалів справи, податкові накладні, порушення строків реєстрації яких встановлено перевіркою, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач в обґрунтування своїх тверджень зазначає, що таке порушення відбулося не з його вини, та наголосив на тому що податкові накладні направлялися з дотримання п`ятнадцятиденного терміну, однак ДФС не були прийняті із зазначенням причин.

Після отримання відмови у реєстрації, перевіривши правильність заповнення ПН/РК та не виявивши будь-яких порушень вимог вищезазначених норм законодавства позивачем повторно було направлено через автоматизовану систему ДФС ті ж самі ПН/РК без будь-яких виправлень та/або доповнень тощо вже 20.12.20187 року - у підсумку, всі ПН/РК були зареєстровані.

В той же час позивачем в обґрунтування своєї позиції не надано суду доказів надсилання податкових накладних, перелік, яких зазначено в акті перевірки, як таких, що своєчасно незареєстровані, в строки, передбачені абз.17 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Позивачем до суду надано копії ПН/РК №9373/4411, №8163/4931, №10931/4213, №9687/1835, №8861/1346, №14453/454, №11219/3860, №14177/3429, №16829/696, №16833/1923, №6415/4910, №7371/1334, №6349/4718, №8533/4704, №15923/170, №6635/1772, №16827/230, №14565/1747, №11173/4980, однак інформація, наведена в квитанціях до них, а саме час реєстрації та сума ПДВ, не співпадає з інформацією встановленою під час перевірки податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги та вказуючи на протиправність податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на те, що саме відповідачем створені штучні перешкоди в реєстрації податкових накладних, відповідальність та негативні наслідки по яким покладено на товариство.

Разом з тим, суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як відсутність вини суб`єкта господарювання, крім того, позивач наділений правом оскарження протиправних дій/бездіяльності контролюючого органу як в адміністративному так і в судовому порядку, проте належних і достатніх доказів оскарження дій чи бездіяльності податкового органу щодо відмови у реєстрації чи розірвання договору про визнання електронних документів до суду не надано.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України та Порядку №1246 щодо порядку та строків реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а належних доказів на доведення протилежного до суду не надано.

Вказане порушення тягне за собою накладання на платників, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Податкового кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації податкових накладних, штрафу в розмірі, визначеному пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції відповідно до частини першої статті 120-1 Податкового кодексу України, відтак, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві діяло на підставі та в межах визначених повноважень, передбачених законом, а тому підстави для скасування такого рішення відсутні.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається, як обґрунтування своїх доводів про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.

Оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову, відсутні правові підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України для стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «С Кард Сервіс» (місцезнаходження: 01014, м. Київ, бульв. Дружби Народів, буд. 35, код ЄДРПОУ: 38605252) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко