Рішення № 86457600, 12.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3353/19

РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведені розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 03.01.2019 року, та зобов`язати відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 03.01.2019 року, скласти акт за формою Нвс-5, Нвс-1.

Ухвалою від 24 жовтня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання.

Ухвалою від 04 листопада 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд у задоволенні клопотання Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про залишення позовної заяви без розгляду відмовив.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у період служби на посаді старшого технічка-водія оперативно-розшукового відділу оперативно-розшукового управління Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України 03.01.2019 року, згідно з телеграмою командира в/ч 2195 з дозволу начальника ОРП полковника ОСОБА_2 , відбув у м.Чернівці для здачі звітів за 2018 рік по дорожнім листам, ПМ матеріалам, зброї та бухгалтерії. У відряджені його супроводжував на той момент молодший сержант ОСОБА_3 . Зазначає, що здача відповідних звітів завжди супроводжувалась хвилюванням, оскільки готують звіти інші військовослужбовці, а позивач змушений був їх здавати. Вказує, що саме під час здачі звітів під час зустрічі з полковником Б ОСОБА_4 Будзінським сильно нервував, у зв`язку із чим раптово піднявся артеріальних тиск, погіршилось самопочуття, і зазначене стало причиною звернення до санітарної частини загону. Внаслідок підвищення артеріального тиску, викликаного хвилюванням під час підготовки та здачі звітів, розвинувся ішемічний інсульт. В подальшому на службовій машині позивач був направлений на диспансеризацію в лікарню швидкої медичної допомоги м.Чернівці, де проходив лікування з 03.01.2019 року по 09.01.2019 року. У період з 09.01.2019 року по 24.01.2019 року лікувався у військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, у неврологічному відділенні. Згідно з довідкою ВАК від 24.01.2019 року йому була надана відпустка за станом здоров`я на тридцять днів. Оскільки стан здоров`я не покращився, 10 квітня 2019 року позивач звільнився із військової служби у запас за станом здоров`я згідно з наказом Західного регіонального управління Державної. Після вказаних подій, позивач звернувся до відповідача із заявою про розслідування нещасного випадку, що стався внаслідок захворювання та слугував підставою для звільнений у запас. Листом від 20.09.2019 року відповідач відмовив у проведені такого розслідування. Вказав, що даний випадок не підпадає під визначення нещасного випадку, передбаченого пунктом З розділу 1 Інструкції "Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.03.2016 року за №199. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо відмови у проведені розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 03.01.2019 року протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що вимоги викладені в позовній заяві вважає безпідставними, і такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що згідно з пунктом 3 розділу І "Інструкції про порядок розслідування та облік ведення нещасних випадків у Державній прикордонній службі" затвердженої наказом МВС України від 22.03.2016 № 199, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю. Однак, про обмежену в часі подію або раптовий вплив небезпечного фактору чи середовища, внаслідок чого була заподіяна шкода його здоров`ю, ОСОБА_1 не повідомив нікого, ні під час перебування у Чернівецькому прикордонному загоні, ні в лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці, ні у військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України, чим порушив вимоги статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України. Натомість, відповідно до витягу з історії хвороби №103 складеного у центрі невідкладної неврології лікарні швидкої допомоги м.Чернівці від 09.01.2019 року, наданого ОСОБА_1 в якості додатку до позовної заяви в частині анамнез хвороби зазначено "зі слів родичів, захворів гостро 02.01.2019 вранці, коли перестав розмовляти, з`явилась слабкість в правих кінцівках.". Відповідно до виписки №136 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого неврологічного відділення військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 24.01.2019, в розділі анамнез вказано "зі слів пацієнта та медичної документації (виписка з лікарні швидкої допомоги м. Чернівці), захворів раптово 02.01.2019 коли на фоні підйому артеріального тиску розвинувся ішемічний інсульт, лікувався стаціонарно у лікарні швидкої допомоги м. Чернівці). У розділі №6 "Повний діагноз" вказано "стан після перенесеного ішемічного інсульту (02.01.19), в басейні лівої середньої мозкової артерії...". У пункті 8 "анамнез" свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 ВЛК ВМКЦ ДПСУ від 12.03.2019 № 76 зазначено "зі слів пацієнта та медичної документації, захворів раптово 02.01.2019 року, коли на фоні підйому артеріального тиску розвинувся ішемічний інсульт". Так, статтею 13 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний додержуватись вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, частиною 1 статті 241 Статуту визначено, що кожен військовослужбовець повинен піклуватись про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб...", частиною 2 статті 255 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено, що військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь який час, статтею 254 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено, що військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини. В порушення вказаних норм законодавства позивач не вживав заходів по запобіганню захворюванню, не піклувався про збереження здоров`я, оскільки 02.01.2019 року не звернувся за допомогою до медичного закладу частини чи будь-якого закладу охорони здоров`я та негайно не повідомив про захворювання безпосереднього начальника. Таким чином ОСОБА_1 , під час проходження служби в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України допустив порушення вимог статті 1 та частини 1 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, затвердженого законом України від 24.03.1999 № 551-XIV якими передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів. Позивач переніс ішемічний інсульт 02.01.2019 року, та в порушення вимог вказаних вище законів не звернувся 02.01.2019 до закладу охорони здоров`я із скаргою на погіршення самопочуття, не доповів про це безпосередньому начальнику, натомість 03.01.2019 з дозволу свого безпосереднього начальника полковника ОСОБА_2 відбув у м.Чернівці для здачі звітів по дорожнім листам, ПМ матеріалам, зброї та бухгалтерії, та після погіршення самопочуття у Чернівецькому прикордонному загоні знову ж таки не доповів начальнику про те, що дане погіршення відбулось внаслідок обмеженої в часі події або раптового впливу небезпечного фактору чи середовища. Отже, ішемічний інсульт стався з позивачем 02.01.2019 після раптового підняття артеріального тиску у відділі прикордонної служби, а не 03.01.2019 під час здавання звітів у Чернівецькому прикордонному загоні. Захворювання позивача відбулося не в результаті обмеженої в часі події або раптового впливу небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, тому підстав для призначення та проведення розслідування нещасного випадку немає.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

19.06.2015 року старший прапорщик, старший розвідник-оператор відділення розвідки оперативно-бойової прикордонної комендатури ("Хмельницький-1"), П-014611,2495421273, ОСОБА_1 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, з 15.06.2015 до закінчення особливого періоду.

03.01.2019 року згідно з телеграмою командира в/ч 2195 з дозволу начальника ОРП полковника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 відбув у м.Чернівці для здачі звітів за 2018 рік по дорожнім листам, ПМ матеріалам, зброї та бухгалтерії.

Під час перебування у відрядженні позивач звернувся у лікарню швидкої медичної допомоги м.Чернівці зі скаргою на погіршення стану здоров`я, в якій перебував на лікуванні з 03.01.2019 року по 09.01.2019 року.

У період з 09.01.2019 року по 24.01.2019 року позивач проходив лікування у неврологічному відділенні військово-медичному клінічному центрі Державної прикордонної служби України.

15.04.2019 позивачу встановили ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Наказом Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2019 року №143-ос позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону "Про військовий обов`язок і військову службу".

03.09.2019 року позивач звернувся до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України із заявою про розслідування випадку захворювання.

Листом від 20.09.2019 року №30/Н-123 Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України відмовив у призначенні та проведенні розслідування, оскільки захворювання не було наслідком обмеженої в часі події або раптового впливу небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 03.01.2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом. відмовило

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року №199, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 за №574/28704 (далі Інструкція №199).

Пунктом 3 розділу І Інструкції №199 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця.

Згідно з розділом II Інструкції №199 про кожний нещасний випадок потерпілий або особа, яка його виявила, чи свідок нещасного випадку повинні негайно доповісти безпосередньому керівнику або керівнику робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги потерпілому.

Заклад охорони здоров`я Держприкордонслужби про кожне звернення з приводу нещасного випадку повинен протягом доби повідомити орган Держприкордонслужби, військовослужбовець якого є потерпілим.

Керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний:

1) протягом однієї години з використанням засобів зв`язку повідомити про нещасний випадок: керівництво вищого органу Держприкордонслужби; підрозділ (посадову особу) з технічного нагляду та охорони праці вищого органу Держприкордонслужби; підрозділ (посадову особу) з пожежної безпеки вищого органу Держприкордонслужби - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі.

У повідомленні зазначаються: дата і час нещасного випадку; стисла характеристика місця події; відомості про потерпілого (потерпілих): військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, посада, місце служби, стаж служби (загальний та за посадою), сімейний стан; характер травм, стислий опис обставин та ймовірні причини нещасного випадку.

Якщо потерпілий є військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби, зазначені відомості одночасно повідомляються керівництву цього органу.

2) протягом доби письмовим наказом призначити комісію із розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, а також створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв`язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям тощо).

Отже, відповідно до Інструкції №199 ознаками нещасного випадку, розслідування якого здійснюється з дотриманням процедури, визначеної цією Інструкцією, є завдання шкоди здоров`ю військовослужбовця, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострих отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень через аварії, пожежі, стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакти із представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, яка є наслідком обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища.

Обов`язок щодо повідомлення про нещасний випадок покладений Інструкцією на потерпілого, особу, яка його виявила, свідка або заклад охорони здоров`я Держприкордонслужби.

Суд встановив, що в період з 02.01.2019 по 02.09.2019 (дату звернення позивача з заявою до відповідача щодо проведення розслідування) до відповідача не надходити повідомлення від зазначених вище осіб про виникнення ситуації, яка могла бути кваліфікована як нещасний випадок з позивачем. В порушення пункту 1 розділу ІІ Інструкції №199 позивач 03.01.2019 не доповів безпосередньому керівнику про погіршення стану здоров`я.

Натомість, у наданому позивачем витягу з історії хвороби №103, складеного у центрі невідкладної неврології, лікарні швидкої допомоги м.Чернівці від 09.01.2019 року, в частині анамнез захворювання зазначено: "зі слів родичів, захворів гостро 02.01.2019 вранці, коли перестав розмовляти, з`явилась слабкість в правих кінцівках". У виписці №136 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого неврологічного відділення військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України від 24.01.2019, в розділі анамнез вказано: "зі слів пацієнта та медичної документації (виписка з лікарні швидкої допомоги м. Чернівці), захворів 02.01.2019 коли на фоні підйому артеріального тиску розвинувся ішемічний інсульт, лікувався стаціонарно у лікарні швидкої допомоги м. Чернівці). В розділі №6 "Повний діагноз" зазначено: "стан після перенесеного ішемічного інсульту (02.01.19), в басейні лівої середньої мозкової артерії...". Відповідно до пункту 8 "анамнез" свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 ВЛК ВМКЦ ДПСУ від 12.03.2019 № 76 зазначено: "зі слів пацієнта та медичної документації, захворів раптово 02.01.2019 року, коли на фоні підйому артеріального тиску розвинувся ішемічний інсульт".

Отже, відповідно до зазначених документів ішемічний інсульт (зі слів позивача та його родичів) стався з ОСОБА_1 02.01.2019 після раптового підняття артеріального тиску. 03.01.2019 під час здавання звітів у Чернівецькому прикордонному загоні відбулось погіршення стану позивача внаслідок вказаної хвороби.

Пункт 3 розділу І Інструкції №199 передбачає, що розслідування нещасного випадку проводиться у разі виникнення обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю.

Враховуючи, що стан здоров`я позивача погіршився до 03.01.2019 (до відрядження), підстав вважати що раптове погіршення здоров`я, внаслідок якого стався інсульт, відбулося з ОСОБА_1 , 03.01.2019 у суду немає, оскільки обставини його захворювання не обмежені в часі та не були наслідком раптового впливу небезпечного фактора чи середовища.

Суд також враховує, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 24.01.2019 року та свідоцтва про хворобу ВЛК ВМКЦ ДПСУ від 12.03.2019 № 76 причиною інсульту є захворювання пов`язані з проходженням служби, не раптова подія яка призвела до інсульту.

Згідно зі статті 254 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

02.01.2019 року позивач не звернувся до закладу охорони здоров`я із скаргою на погіршення самопочуття, не доповів про це безпосередньому начальнику, натомість 03.01.2019 з дозволу свого безпосереднього начальника полковника ОСОБА_2 відбув до міста Чернівці у відрядження.

Враховуючи те, що події захворювання позивача не відповідають ознакам нещасного випадку, суд вважає, що підстав для проведення службового розслідування, за зверненням позивача, у Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України не було.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач довів правомірність бездіяльності щодо проведення за зверненням позивача розслідування нещасного випадку, що стався 03.01.2019 року. Тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 грудня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України (вул. Мечнікова,16 а,Львів,79017 , код ЄДРПОУ - 14321647)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук