Рішення № 86457477, 09.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2019 р. № 520/7725/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання – Бондара О.В.,

за участю:

представників позивача – Бухан Н.Ю.,

представника відповідача – Балановського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вул. Мефодіївська, буд. 11,м. Харків,61037, код ЄДРПОУ 31557119)

до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх,м. Харків,61166, код ЄДРПОУ 40324829)

третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,

про визнання протиправним та скасування припису та постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №384 від 22.03.2019 р. "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів";

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про накладення стягнень №50-103 від 10.05.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Харківські теплові мережі» в повному обсязі додержано вимоги чинного законодавства України у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання, дотримані права споживачів - всіх мешканців житлового будинку АДРЕСА_2 2/1 по АДРЕСА_3 , припис № 384 від 22.03.2019 та постанову № 50-103 від 10.05. 2019 р підприємство вважає протиправним. Вважає, що у вказаному приписі не зазначено, у який саме спосіб підприємство мало «забезпечити можливість споживача гр. ОСОБА_1 проводити розрахунки...». Також зазначає, що в даному випадку демонтаж всього вузлу обліку, як комплексу пристроїв в будинку № 2/1 по пр АДРЕСА_3 Малої АДРЕСА_4 . Харкові не здійснювався, тобто це виключає правові підстави для застосування частини 3 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» в цілому. Вузол обліку, який змонтований в будинку, не потребує заміни на інший, так як повністю відповідає узгодженому відповідному проекту.

Від відповідача 11.09.2019 р. надійшов відзив, в якому зазначив, що Актом №861 від 24.04.2019 зафіксовано, що станом на 24.04.2019 року припис №384 від 22.03.2019 не виконано, чим допущено порушення п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» та абз.3 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». За вказані порушення щодо КП «ХТМ» було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №50-103 від 10.05.2019, відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 340,00 грн. З урахуванням викладених обставин просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 р. залишено без руху позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі". Ухвалою суду від 19.08.2019 р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд підготовчого судового засідання. Ухвалою суду від 09.09.2019 р. Ухвалою суду від 16.10.2019 р. продовжено проведення підготовчого провадження. Ухвалою від 12.11.2019 р. закрито підготовче провадження у справі.

Судом встановлено, що у період з 04.03.2019 по 18.03.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужбй в Харківської області за заявою мешканця квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , на підставі наказу від 22.02.2019 р. №294 та направлення від 22.02.2019 р. №384 була здійснена позапланова перевірка дотримання Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. (а.с.82-84)

За результатами перевірки 18.03.2019 р. складено акт №384, в якому зафіксовані порушення п.3 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.3 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». (а.с.12-14)

Акт перевірки підписано заступником генерального директора по теплозбутовій роботі комунального підприємства «Харківські теплові мережі» С.М. Медведєвим із запереченнями та зазначено, що заперечення будуть надані додатково.

КП “Харківські теплові мережі” не погодилось з висновками акту №384 від 18.03.2019 та надало до Держпродспоживслужби свої заперечення за вих. № 36/т-290 від 21.03.2019р. За наслідками розгляду заперечень відповідач дійшов висновку про правомірність висновків акту перевірки. (а.с.26-28, 87)

Відповідачем було направлено на адресу позивача вимоги щодо надання документів від 04.03.2019 р. та 14.03.2019 р. (а.с.29-30). На вимогу Держпродспоживслужби підприємством були надані документи. (а.с.31-33)

Головним управлінням винесено припис №384 від 22.03.2019, в якому зазначено про виявлені під час перевірки порушення та вимогу їх усунути, а саме: забезпечити можливість споживача гр. ОСОБА_1 проводити розрахунки за послуги з теплопостачання відповідно до фактично спожитої теплової енергії за адресою: АДРЕСА_5 . Попереджено, що про виконання цього припису письмово повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області до 01 квітня 2019 року. Також попереджено про відповідальність у разі невиконання припису згідно п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ. (а.с.34)

Згідно наказу №646 від 03.04.2019 р. та направлення від 03.04.2019 р. №861 відповідачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) перевірки виконання припису №384 від 18.03.2019 р. За наслідками перевірки складений акт від 24.04.2019 р. №861, яким встановлені порушення п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ та абз. 3 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V». (а.с.85-92)

Від підписання акту, заповнення розділів VІІ, VІІІ акту перевірки та отримання акту заступник генерального директору по теплозбутовій роботі КП «ХТМ» Медведєв С.М. відмовився, про що зазначено на передостанній сторінці акту.

За вказані порушення щодо КП «ХТМ» було винесено оскаржувану постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №50-103 від 10.05.2019, відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с.35)

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову, відзиву проти нього, додаткові пояснення, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів:

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V): державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частина 6 статті 7 Закону №877-V: за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи судом встановлено, що акт перевірки від 18.03.2019 р. підписано заступником генерального директора по теплозбутовій роботі комунального підприємства «Харківські теплові мережі» С.М. Медведєвим із запереченнями та зазначено, що заперечення будуть надані додатково. Від підписання акту перевірки від 24.04.2019 р., заповнення розділів VІІ, VІІІ акту перевірки та отримання акту заступник генерального директору по теплозбутовій роботі КП «ХТМ» Медведєв С.М. відмовився.

Отже, представник підприємства був обізнаний про результаті проведення перевірки від 18.03.2019 р. та від 24.04.2019 р. та виявленні порушення.

Відповідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв`язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту). У разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

Частина 7 статті 7 Закону №877-V: на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку у відповідності до ч. 8 ст. 7 Закону.

Згідно вимог абз.3 ст.11 Закону №877-V, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За результатами перевірки від 18.03.2019 р. встановлені порушення п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ та п.3 ст.6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та відповідно акту від 24.04.2019 р. виявлені порушення п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ та абз.3 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем подано скаргу на припис №384 від 22.03.2019 р. до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про його скасування. 07.05.2019 р. позивачем отримано відповідь Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про відсутність підстав для скасування зазначеного припису. Отже, не зважаючи на обізнаність про необхідність виконання вимог припису про припинення порушень прав споживачів, позивачем не виконано вимог оскаржуваного припису №384 від 22.03.2019 р., у зв`язку з чим відповідачем винесено оскаржувану постанову від 10.05.2019 р. №50-103.

Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що в будинку №2/1 за адресою: пр-т Л.Малої з 19.08.2003 було встановлено будинковий засіб обліку теплової енергії (на балансі КП «Харківські теплові мережі» знаходиться з 24.10.2006 року). Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №ТС1-10/6 від 15.06.2017 року встановлено, що теплолічильник ТЕРМ-02 зав. №033734 відповідає вимогам ДСТУ ЕХ 1434-1:2006. З пояснень КП «ХТМ», наданих до перевірки, з`ясовано, що 24.10.2018 року було виявлено, що засіб обліку працює не вірно. Відповідно до акту огляду вузла обліку теплової енергії від 07.11.2018 року, працездатність теплолічильника не була відновлена. 08.11.2018 року було складено акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки, із зазначенням місця демонтажу засобу вимірювальної техніки - падаючий трубопровід. Також до перевірки було надано акт обстеження теплолічильника в лабораторії КП «ХТМ» від 19.11.2018 року, де зазначено, що відновити працездатність теплолічильника ремонтом не має можливості.

Щодо доводів позивача про проведення демонтажу не всього вузлу обліку, як комплексу пристроїв, а лише однієї його складової - засобу вимірювальної техніки теплолічильника ТЕРМ-02 зав.№033734, суд зазначає наступне.

Відповідно статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вузол обліку - це комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності).

Абзацем 1 ч. 3 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» встановлено: забороняється демонтаж вузла обліку, в тому числі комерційного, для обслуговування без його заміни на вузол обліку, укомплектований засобами вимірювальної техніки такого самого або вищого класу точності, крім випадків, коли такий демонтаж здійснюється у зв`язку з відмовою споживача в установленому законом порядку від надання відповідної комунальної послуги або проведення повірки (ремонту).

Судом встановлено, що факт невірної роботи тепло лічильника ТЕРМ-02 зав.№033734 (однієї складової вузлу обліку) було виявлено фахівцями підприємства 07 листопада 2018 року, під час огляду та роботи вузлу обліку в будинку за адресою: пр. Любові Малої, 2/1. За результатами перевірки було складено акт від 07.11.2018р., яким зафіксовані виявлені недоліки в роботі теплолічільника, а саме: витратомір не справний, має місце окислення контактної лінії, у зв`язку з чим цей теплолічільник ТЕРМ-02 зав.№033734 було демонтовано для проведення ремонту, про що складено акт демонтажу від 08.11.2018. (а.с.44-45)

19.11.2018 була проведена перевірка демонтованого теплолічільника фахівцями лабораторії підприємства Служби по ремонту і повірці засобів вимірювання, за результатами якої виявлено неможливість ремонту теплолічильника в лабораторії КП «Харківські теплові мережі». У 2019 році КП «Харківські теплові мережі» уклало договір № 44022102 від 21.02.2019 р. зі спеціалізованою організацією ТОВ «Наукове Виробниче підприємство «Термо-Форт» на ремонт теплолічильників такого типу в м. Києві та теплолічильник ТЕРМ-02 було відправлено для проведення ремонту до м. Києва. (а.с.46-48)

Посилання позивача на те, що демонтаж всього вузлу обліку не здійснювався, вузол обліку в будинку не потребує заміни на інший, а лише було здійснено демонтаж однієї складової вузлу обліку - вимірювальної техніки теплолічильника, суд не приймає до уваги, оскільки теплолічильник ТЕРМ-02 зав. № 033734 є складовою частиною вузла обліку, а демонтаж складової частини вузла обліку унеможливлює використання в цілому вузла обліку відповідно до його функціонального призначення, а саме вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання.

Судом встановлено, що при демонтажу складової частини вузла обліку - теплолічильника не забезпечено проведення заміни вузла обліку на справний та прийняття на абонентський облік протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу, чим порушено п. З ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» № 2119-V/ІІІ від 22.06.2017 року.

З матеріалів справи також встановлено, що зазначений теплолічильник було відремонтовано з заміною витратоміра, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 67 від 09.04.2019 р., однак, лише 26.09.2019 р. було складено акт про монтаж засобу вимірювальної техніки. (а.с.49, 172). Тобто, у період з 09.04.2019 р. по 26.09.2019 р. нарахування суб`єктом господарювання (позивачем) проводились за середніми показниками вузла обліку теплової енергії за попередній обліковий період та без заміни вузла обліку на справний.

Щодо нарахування позивачем спожитих послуг теплопостачання суд зазначає наступне.

Стаття 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV (далі Закон №1875-IV): плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 з наступними змінами та доповненнями не регламентують порядок розрахунку оплати за опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках, обладнаних загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, певна кількість споживачів в яких обладнало квартири приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

Пунктом 12 Правил зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі квартири.

Згідно ч.1, 3 ст.9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання:

теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду;

гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Відповідно абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", у разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

З додаткових пояснень позивача судом встановлено, що, враховуючи виявлення в листопаді 2018 року фахівцями позивача факту виходу з ладу теплолічильника, що входить до складу загально будинкового вузлу обліку, позивач виконав перерахунок плати за комунальні послуги за жовтень 2018 р. споживачам житлового будинку 2/1 по пр.Любові Малої по середнім показанням приладу обліку за попередній звітний період.

Отже, у період з 08.11.2018 р. по 26.09.2019 р. споживачі, що мешкають за адресою: АДРЕСА_6 , були позбавлені можливості оплачувати послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку теплової енергії. При цьому, оскільки сам позивач наполягає на тому, що вузол обліку не був демонтований, суд зазначає, що позивач тим більше мав забезпечити оплату послуг споживачами за показаннями приладу обліку з теплопостачання відповідно до фактично спожитої теплової енергії.

Судом під час розгляду справи встановлено не виконання Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" вимог припису Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області №384 від 22.03.2019 р. "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів" у встановлений строк, у зв`язку з чим відповідачем правомірно прийнято постанову про накладення стягнень №50-103 від 10.05.2019 р., а саме штрафу у розмірі 340,00 грн.

Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Розподіл судових витрат здійснити відповідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.72-77, 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису та постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 грудня 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.