Рішення № 86457234, 19.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 р. Справа №480/4690/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), і просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018, виплатити недоотримані позивачем кошти та виплачувати надалі пенсію позивачу у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Також, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом термін звіт про виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992, із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2262-XII). У квітні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова КМУ №103), ГУ ПФУ в Сумській області було здійснено перерахунок пенсії позивача. Однак, при перерахунку пенсії, її розмір було зменшено з 90 % грошового забезпечення, який був установлений при виході на пенсію, до 70%. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.12.2019 відповідачем подано до суду відзив, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що перерахунок пенсії позивача було здійснено відповідно до Закону № 2262-XII, а саме з урахуванням максимальної величини розміру пенсії, яка складає 70 % сум грошового забезпечення. Зміни щодо максимального розміру пенсії набрали чинності з 01.05.2014 та були враховані при проведенні перерахунку (а. с. 30-31).

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та відповідно до ст. 13 Закону № 2262-XII, з 01.01.2000, отримує пенсію за вислугу років.

З 01.01.2000 позивачеві була призначена пенсія у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення за 34 роки вислуги, що підтверджується протоколом ГУ ПФУ в Сумській області (а.с. 33).

З 01.01.2018, на підставі постанови КМУ №103, позивачеві було перераховано пенсію у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 34).

23.10.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Однак, листом від 07.11.2019 №2050/С-11 ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що на виконання постанови КМУ №103, було проведено перерахунок його пенсії та застосовано норми законодавства, чинні на момент його проведення, а саме ст. 13 Закону №2262-XII, згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення (а.с.23).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені Законом № 2262-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом "а" статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

У подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII від 27.03.2014 внесено зміни у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, згідно яких цифри "80" замінено цифрами "70".

Таким чином суд зазначає, що Законами № 51-IV, № 3668-VІ та № 1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII щодо розміру відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії.

Разом з тим призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а в подальшому 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії. Отже, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.

Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 по справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2018 відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII на підставі постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, з 01.01.2018, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача у подальшому виплачувати пенсію у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

У зв`язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Суд зазначає, що права позивача, в частині виплати йому й надалі пенсії з обмеженням граничного розміру на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії на даний час не проведено, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною нормою встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області суму судового збору в розмірі 768,40 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 19.11.2019 № 2 (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 90 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька